Тонзиліт - це запалення глоткових (горлових) мигдалин. Запалення часто може поширитися на мигдалини. Мигдалини - це лімфатичні вузли, мигдаликові органи, розташовані в задній частині ротової порожнини і у верхній частині горла. Вони зазвичай допомагають фільтрувати бактерії та інші мікроорганізми, щоб запобігти зараженню в організмі. Вони виробляють антитіла, які відіграють важливу роль в імунній системі організму, особливо в ранньому дитинстві. Коли дитина росте і розвивається, мигдалини та носові мигдалини з часом починають скорочуватися і, швидше за все, більше не будуть виконувати захисну функцію проти захворювань, спричинених мікроорганізмами.
Вірусні або бактеріальні інфекції та імунологічні фактори призводять до тонзиліту та його ускладнень. Інфекція також може бути присутнім у горлі та навколо нього, що призводить до захворювання, яке називається фарингіт. Ці інфекції передаються при тісному контакті з інфікованими особами.
Бактеріальні інфекції частіше трапляються взимку. Вірусні інфекції частіше спостерігаються влітку та восени.
Існує 3 типи тонзиліту:
1. Гострий - Присутні лихоманка, біль у горлі, утруднене дихання, дисфагія, одинофагія та чутливі шийні лімфатичні вузли. Непрохідність дихальних шляхів може виникати через дихання ротом, хропіння, нічну зупинку дихання або нічну задишку. Млявість і нездужання є загальним явищем. Зазвичай симптоми зникають через 3-4 дні, але можуть зберігатися до 2 тижнів, незважаючи на адекватне лікування.
2. Повторне (повернення) - Діагностується, якщо людина має 7 епізодів за 1 рік, 5 інфекцій через 2 роки поспіль або 3 інфекції щороку протягом 3 років поспіль.
3. Хронічний - Присутні хронічні болі в горлі, галітоз, тонзиліт та постійно чутливі шийні вузли.
За умови адекватного медичного лікування та самолікування більшість випадків тонзиліту виліковуються протягом одного-двох тижнів, особливо за умови достатнього відпочинку та рідини. Шанси повного одужання також зростають із застосуванням повної 10-денної призначеної дози антибіотиків при лікуванні бактеріального тонзиліту.
Найважчим ускладненням тонзиліту є ревматична лихоманка, яка часто супроводжується ревматичною хворобою серця. Він виникає лише в тому випадку, якщо тонзиліт викликаний бета-гемолітичними стрептококами групи А. Він також виникає лише у дітей, які мають рецидивуючі інфекції, які не отримували належного лікування антибіотиками.
Ще одним ускладненням стрептококового тонзиліту є тип захворювання нирок, відомий як гострий гломерулонефрит. Типовим ускладненням тонзиліту є інфекція лімфатичних вузлів у горлі, відома як шийний аденит. Цей тип інфекції можна успішно вилікувати за допомогою антибіотиків. Іншими можливими ускладненнями тонзиліту є середній отит та синусова інфекція.