Оновлено: 10.07.2015 21:16 ->

Після вибуху 1986 року на Чорнобильській АЕС 116 000 людей було евакуйовано з площі 4200 квадратних кілометрів. Згідно з недавнім дослідженням, оскільки територія незаселена, тут мешкало стільки тварин, скільки в будь-якому з чотирьох національних парків сусідньої Білорусі.

"Той факт, що тварини все частіше захоплюють покинуту територію, не є небезпечною новиною", - пояснює Том Хінтон, радіоекологічний експерт і співавтор щойно опублікованого дослідження. "Дивно, що живі істоти можуть виживати і розмножуватися навіть у найбільш інфікованих радіацією місцях у світі".

бояться

Тварин, які мешкають біля білорусько-українського кордону, роками підраховували з вертольота і контролювали дослідники за допомогою дистанційних камер. Про результати своїх досліджень, опублікованих зараз у Current Biology, повідомляє Washington Post.

СПИСОК ЧИТАТЕЛІВ

Через відсутність даних за період до катастрофи неможливо дізнатись, скільки збитків зазнала місцева дика природа, а також чи досягає чи перевищує чисельність поточного населення попереднє.

Білоруські національні парки використовувались як еталон, і їх виміри показують, що територія навколо Чорнобиля така ж багата, як і національні парки сусідньої країни. Окрім диких кабанів, оленів та видатної кількості вовків також з’явилися бурі ведмеді та рисі, яких тут не бачили десятки років.

Хінтон зазначив, що не окремих осіб обстежували. Тому вони не знають, який вплив опромінення справило на здоров’я тварин або спричинило мутації. Вони орієнтувались лише на чисельність популяції, тобто на те, скільки тварин живе в районі,

і той факт, що чисельність вовків у сім разів перевищує чисельність у подібному районі країни, свідчить про те, що екосистема здорова.

Якщо кількість головних хижаків велика, це означає, що не бракує тварин, які становлять свою здобич, або що вони також здорові, аж до комах внизу харчового ланцюга або рослин. Інакше тварини, які їх споживають, загинули б.

Дослідження Хінтона та співавторів показують, що вплив радіоактивного випромінювання в районі протягом тридцяти років не є настільки шкідливим для екосистеми, як лише присутність людини. З тих пір, як останні припинили своє існування, природа відродилася.