Ультразвукова кавітація, застосована до локалізованих жирів. Фізіологічні ефекти
Опубліковано 08.11.2012 efisioterapia .
Fº Хав'єр Родріго Беллідо
Фізіотерапевт з Університету Кадіса.
Колегіум для Естремадури
ПОКАЗНИК
- АНОТАЦІЯ
- ВСТУП
- ПАЦІЄНТ І МЕТОД
- Пацієнт
- Процедура оцінки
- Методологія
- РЕЗУЛЬТАТИ
- ОБГОВОРЕННЯ
- ВИСНОВОК
- БІБЛІОГРАФІЯ
- ДОДАТОК I Інформована згода
АНОТАЦІЯ
Одним із таких методів лікування та одним із найбільш часто використовуваних за останні роки для лікування локалізованого ожиріння та формування тіла є ультразвукова кавітація (UC).
Мета: Це дослідження має на меті об’єктивізувати та оцінити фізіологічні ефекти, що виникають в організмі після застосування ультразвукової кавітації на локалізовані жирові процеси.
Пацієнт і метод: Проведено контрольоване проспективне поздовжнє дослідження у двох пацієнтів чоловічої статі. Вибірка складається з неімовірнісної вибірки для зручності. Критеріями включення мали бути гомозиготні близнюки і з різницею між ними локалізованого ожиріння в якійсь області тіла. Це обидва виконували фізичні вправи (однакові тривалість та інтенсивність), подібні заходи у повсякденному житті (ADL), з однаковими робочими, соціальними та сімейними навантаженнями, однаковими звичками харчування та відпочинку та ІМТ у межах норми або трохи надмірної ваги за даними Організації Всесвітнього Здоров’я Організація (ВООЗ).
Ключові слова: Локалізоване ожиріння, кавітація, ультразвук.
1. ВСТУП
Ожиріння є найпоширенішим метаболічним захворюванням у розвинених країнах (1) і має значний рівень глобальної та серцево-судинної смертності, безпосередньо або через його зв'язок з багатьма факторами серцево-судинного ризику (2). Кілька досліджень продемонстрували цей взаємозв'язок між ожирінням та серцево-судинними захворюваннями, і було підраховано, що 20-30% глобальної серцево-судинної смертності пояснюється надмірною масою тіла (3). З усіх цих причин це становить важливий привід для занепокоєння з соціально-санітарної точки зору.
Ожиріння вважається всесвітньою епідемією, яка зростає в останні десятиліття внаслідок різних факторів (малорухливий спосіб життя, харчові продукти тощо), а його діагностика та лікування широко описані в літературі. На відміну від великої бібліографії про ожиріння, в індексованих медичних журналах є мало публікацій про ожиріння, а також мало досліджень, що мають наукову основу та суворість найсучасніших методів лікування, що відображають необхідність досліджень у цій галузі.
Локалізоване ожиріння протягом багатьох років розглядалось як наслідок загального збільшення ваги або ожиріння. В даний час глибші метаболічні та ендокринологічні дослідження чітко показали, що локалізоване ожиріння реагує на різні механізми та причини, ніж загальне ожиріння, і їх можна визначити як абсолютно незалежну ситуацію, яка іноді може супроводжувати або не супроводжувати надмірну вагу.
За розподілом жирової тканини виділяють два основних типи ожиріння (4):
- Абдомінально-вісцеральне або вісцеропортальне ожиріння (андроїдний тип): Перевага жирової тканини у верхній половині тіла: шиї, плечей, верхньої частини живота.
- Ожиріння стегнової кістки (гінекоїдний тип): Характеризується ожирінням в сідницях, стегнах, стегнах і нижній половині тіла.
По суті, абдомінальне ожиріння індукує або погіршує ситуацію з інсулінорезистентністю (ІР), що характеризується дефектом або порушенням реакції на інсулін у периферичних тканинах: скелетних м’язах, печінці та жировій тканині; де інсулін не здійснює належним чином своїх біологічних дій. Серед інших змін це призводить до дефектного засвоєння та використання глюкози, а в якості компенсаторного механізму для збільшення секреції інсуліну або гіперінсулінізму5,6, це також викликає дисліпідемію, гіпертонію, запальний та атерогенний стан (7), цей набір метаболічних та серцево-судинних змін відомий як метаболічний синдром (РС).
Вісцеральне або внутрішньочеревне ожиріння, клінічно визначене за співвідношенням талії та стегна (> = 1 у чоловіків або> = 0,90 у жінок) або краще за обсягом талії> 88 см у жінок та> 102 см у чоловіків (8, 9), має принципове відношення до метаболічних та серцево-судинних змін, що входять до складу MS або IR10. Клінічна оцінка внутрішньочеревного або вісцерального відкладення жиру, пов'язана з ІР та РС, базується на вимірюванні периметра або окружності талії, виміряної в середній точці між нижнім реберним краєм і переднім клубовим гребінем, і відповідно до Цей параметр може встановити ступінь ожиріння та метаболічний ризик (ІЧ та РС) та судин (серцево-судинні захворювання):
- Абдомінальне ожиріння та високий ризик серцево-судинної системи та РС:> 102 см у чоловіків та> 88 см у жінок.
- Надмірне або прикордонне відкладення живота та помірний серцево-судинний та високий ризик розвитку РС: 94-102 см у чоловіків та 80-88 см у жінок.
- Нормальний з низьким ризиком серцево-судинної системи та РС: