BBonline.sk (Петро Слабей), фото: архів В. Моравчика

Володимир Моравчик - найуспішніший словацький борець з тайського боксу, який нещодавно відсвяткував своє 36-річчя. А оскільки кар’єра жодного спортсмена триває вічно, він вирішив цього року взяти участь у декількох проектах, завдяки яким він отримає тайський бокс у свідомості словаків.

думають

Володимир Моравчик - став президентом нещодавно створеної Словацької асоціації муай-тай, викладатиме тайський бокс у спортивній гімназії в Банській Бистриці та відкрив спортивний комплекс Šport zóna в Сасові. На додаток до всіх обов'язків, звичайно, він також буде боротися, і ми поговорили з ним, його менеджером, менеджером гімнастичного клубу Дракули та головним контролером SMTA про те, коли його чекає наступний матч, і які його очікування на майбутнє . Влад Піперек.

У серпні в Словаччині була створена Словацька асоціація муай-тай (SMTA), президентом якої ви стали. Це означає, що SMTA стала єдиною національною спортивною асоціацією з муай-тай у Словаччині, яку також визнав Словацький олімпійський комітет. Скільки часу потрібно для створення асоціації, що це означає для муай-тай у Словаччині?

Володимир Моравчик: Проект у нас у голові вже досить давно. Можливо, протягом 4-5 років ми хотіли створити асоціацію, яка б опікувалася нашою аматорською та професійною сценою у Словаччині, де ми відчували, що вона досить застійна, наприклад, порівняно з Чехією, тож це була така початкова ідея . У вересні цього року ми отримали статус Національної спортивної асоціації від Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту приблизно через півтора роки підготовки до виконання умов для цього статусу. Я дуже радий, що нам вдалося за такий короткий час створити національну спортивну асоціацію, бо я не так у це вірив. Зараз у нас дуже багато роботів, що працюють з аматорською лігою, завдяки чому ми хочемо створити словацьку національну збірну та потрапити на такі події, як чемпіонати світу чи Європи, які належать IFMA (Міжнародна аматорська федерація муай-тай) та Головна мета для нас - потрапити на Олімпіаду, що дуже важливо для нашого спорту. Якщо нам це вдасться, це буде величезний бум у світі тайського боксу.

Словацька асоціація муай-тай була також прийнята в серпні на щорічній Генеральній Асамблеї в Таїланді повноправним членом Міжнародної федерації аматорів муайтай - IFMA. Яке значення має цей крок для SMTA?

Володимир Моравчик: Це відкриває нам можливість для активної співпраці у розвитку цього виду спорту і, звичайно, участі наших спортсменів у таких турнірах, як чемпіонати світу, чемпіонати Європи та Кубок світу. Я бачу це головним чином у тому, що ті хлопці в основному там "борються" і набувають багато досвіду. Ми стали повноправним членом найбільшого у світі керівного органу з тайського боксу, і коли борцеві вдається отримати золото, срібло або бронзу, вони також отримують фінансову винагороду від держави, що чудово, адже коли ви займаєтеся боксом аматорська сцена, ніхто вам нічого не дасть. і навпаки, вам все одно доведеться заплатити вступний внесок, щоб мати змогу битися. Отже, тут зовсім інше, і я бачу це головним чином у тих розвинених країнах, як росіяни, турки, куди вони посилають сотню команд борців, і мені ясно, що коли сорок із них приносять медаль, спорт в країні розвивається зовсім інший від нас. Я знаю, що ми не можемо порівнюватись з такими країнами, але в Словаччині також є хлопці, які мають можливість боротися проти найкращих, і я вірю, що той факт, що ми потрапили до IFMA, стане для них мотивацією.

Таким чином, через кілька років Словаччина може відправляти своїх борців на міжнародні чемпіонати під прапором IFMA. В даний час існує ймовірність того, що хтось із наших нинішніх борців міг би завоювати медаль на цих заходах?

Володимир Моравчик: Я думаю, це точно так. Тайський бокс існує у Словаччині більше 20 років, тому не складе труднощів вибрати хлопців, які мають успіх для досягнення успіху на цих заходах. Від них залежить, чи їм буде цікаво представляти. У кожному клубі, будь то в Братиславі, Жиліні чи тут, у Банській Бистриці, точно буде один-два борці, які матимуть можливість брати участь у цих чемпіонатах.

Це ваша мотивація для перегляду Олімпійських ігор?

Володимир Моравчик: Для мене це, безумовно, було б викликом, хоча я був у цій галузі 15-16 років, але я почав досить пізно і зараз мені 36 років. І якщо Олімпіаді буде 8 років, то я не знаю, чи є у мене шанс принести медаль у такому віці. Зараз найкращим борцям близько 20 років, тому вас не здурить цей вік, хоча кажуть, що чим старший, тим досвідченіший, але з такою швидкістю ви це вже можете відчути. Я точно хотів би поїхати на Олімпіаду, наприклад, тренером. Для мене в основному мрія цього виду спорту взагалі потрапити на такий захід.

Із заснуванням СМТА була створена Словацька аматорська ліга з тайського боксу. Чого ти від неї чекаєш?

Володимир Піперек: Так, це перший рік. Перші два тури ми вже пройшли, наступний - 16 грудня в Жиліні. Ми хочемо спиратись на аматорську лігу, щоб ці хлопці могли отримати досвід, а потім утвердитися на професійній арені.

Володимир Моравчик: Протягом року відбудеться приблизно 8 раундів, серед борців буде рейтинг, а в кінці чотири найкращі боксують для аматорського чемпіона Словаччини. У лізі не тільки словаки, але й чехи, угорці, серби та словенці, тому переможець буде більше схожий на міжнародного чемпіона Словаччини, що, на мою думку, є достатнім мотиватором для молодих борців. Водночас ми хочемо, щоб цим проектом стала збірна Словаччини, яка братиме участь у всіх найбільших заходах.

Яка наразі державна підтримка вашої асоціації?

Володимир Піперек: Як національна спортивна асоціація, цього року ми мали можливість подати заявку на субсидії, що нам також вдалося в останню хвилину. Ми є асоціацією, яка лише на початку своєї подорожі, і ми будуємо структуру цього виду спорту у Словаччині. Тайський бокс все ще не є олімпійським видом спорту, тому ми не маємо права на прямі субсидії. У нас не зареєстровано стільки спортсменів, скільки футбол, хокей чи лижі, тому ми ще не маємо права на великі субсидії. Але від нас залежить, як розпочати концепцію аматорської ліги та інших проектів, де ми навчатимемо молодь, а потім ми зможемо подати заявку на субсидії, щоб покращити їх тренувальну діяльність.

З наступного навчального року тайський бокс викладатимуть у спортивній гімназії в Бансько-Бістриці. Хто це заслуговує?

Володимир Піперек: Це було так взаємно. Спортивна гімназія була зацікавлена ​​в розширенні свого спортивного портфоліо, звичайно, у нас з цим не було проблем, і ми погодились. Буде запропонована пропозиція від 4 до 8 років навчання. Тренувальний процес буде проходити у двофазних тренуваннях також під час занять під наглядом тренерів Влада Моравчика та Йожека Поляка, який є представником тренера з карате. Після закінчення навчання успішний випускник отримає тренерську ліцензію другого кваліфікаційного рівня, тому він може негайно подати заявку на практиці, наприклад, у нашій країні в спортзалі Дракули. Історично це перший подібний проект тайського боксу в Словаччині, оскільки тайський бокс ніколи не мав спортивної школи, спортивного класу і не виховував спортсменів у такому стилі.

Почулися голоси, що з раннього дитинства дітей виховуватимуть бійці тощо. Що ви думаєте про це?

Володимир Моравчик: Я зустрічаюсь з думками людей та батьків, котрі все ще насправді не потребують цього виду спорту, діти не хочуть реєструватися в цьому виді спорту і вважають, що діти приїжджають до нас битися. Але це прямо протилежне! Я б справді рекомендував усім батькам та людям, які думають про цей вид спорту з таким негативом, прийти і побачити тренування один раз, поговорити зі спортсменами, які цим займаються, і з’ясувати, що це такий спорт, як усі. Ми в основному базуємось на безпеці тих дітей, які тренуються з нами, тому кожен повинен мати якісне обладнання, щоб вони не залишали нас з моноклями та виписаними зубами, і особливо ці дитячі тренінги орієнтовані на таку загальну підготовку. А дитячі сірники більше нагадують поєдинок двох сніговиків, адже вони загорнуті в спорядження з голови до ніг.

Володимир Піперек: Ми хотіли б показати тайський бокс як вид спорту без зайвих забобонів, який підходить для будь-якого віку, де молодь навчиться дисципліні, повазі та смиренню. Це вид спорту, в якому набагато менше травм, ніж, наприклад, футбол чи хокей. Вони контролюють тренування, розвиток фізичних навантажень, і це справді спорт, як будь-який інший.

Ви нещодавно здійснили свою мрію, відкривши багатофункціональний навчальний центр Šport zóna в Сашові. Наразі цей центр відповідає вашим очікуванням і тому, що ви плануєте на нього в майбутньому?

Володимир Моравчик: Ми лише на початку, тому складно ще щось оцінити. Я все ще задоволений функціонуванням Спортивної зони, оскільки бачу інтерес до видів спорту, якими можна займатись тут, адже окрім тайського боксу спортсмени знайдуть і класичний бокс, функціональна зона, центр спорту та харчування Red Edge, масажний кабінет тощо. І коли я дивлюсь на тайський бокс, якому я присвячую себе, я особливо радий кількості дітей, які дедалі більше сюди приїжджають. Надалі моя мета - мати одного з своїх довірених осіб професіоналом, але на це ще є час, оскільки ми відкриті дуже короткий час.

Володимир Піперек: Спортивна зона - це спортивний комплекс, тобто охоплює кілька видів спорту. Його не можна сприймати як "боксера". Ми тренуємо карате, загальну фізичну підготовку для дітей, кросфіт, функціональні тренування, Wing Tsun, юні хокеїсти з HC 05, футболісти з JUPIE Podlavice з Marek Hamšík приходять до нас готуватися, ми додали вправи на баланс для мам з дітьми від 3 місяців до 3 років, що є чудовою новиною, оскільки в такому випадку ми охопили всі вікові категорії, крім пенсійного віку. Ми хотіли б ще більше, але ми відкриті лише трохи більше півроку, тому ми раді цьому часу, але наша амбіція полягає в тому, щоб десь зовсім іншим.

Наступний ваш матч повинен був відбутися 16 грудня. Чемпіон Франції Йохан Лідон повинен був виступити проти вас. Сталося те, що матч остаточно перенесений на березень?

Володимир Моравчик: Так, поєдинок повинен був відбутися у французькому Ліоні проти "Лідону", проти якого я вже двічі бився, і я виграв обидва матчі, тому він, очевидно, не може його провести і знову викликав мене на матч. В основному, він телефонує мені вже другий-третій рік, але я двічі був поранений, і ми досі не змогли домовитись про дату. Нам довелося боротися за титул чемпіона світу WMC, який є найпрестижнішою асоціацією з тайського боксу. У мене вже є один такий титул, але в іншій ваговій категорії, тому для мене це було складним завданням, і тому я прийняв матч. Однак кілька тижнів тому Лідон отримав травму, і французька сторона вимагала перенести поєдинок на березень. Я з цим погодився, і матч буде лише до березня.

Поки ви все ще плануєте займатися професійно?

Володимир Моравчик: Важко сказати. Навіть моя реабілітація займає більше часу, ніж була раніше, що очевидно. Коли мені було 20, я був у формі після двох тижнів, і зараз моя реабілітація триває в основному місяці. Тож я просто повинен сподіватися, що я не отримаю травми і що зможу взяти участь у всіх поєдинках, які будуть пропонуватися, і що я завжди буду у формі. Я вважаю, що пік моєї кар’єри позаду, але я не збираюся пропускати жоден матч у майбутньому, і я точно не буду грати лише через гроші, як це роблять багато хлопців близько сорока.