Є в наявності в інтернет-магазині
Безкоштовна особиста колекція
ВОЛТАРЕН Актиго екстра 25 мг 20 таблеток
Він належить до групи лікарських засобів, які називаються нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ). Ліки служить для полегшення болю, а також зменшує симптоми запалення (набряку) і знижує температуру.
Препарат приносить полегшення від:
- біль у м’язах, біль у суглобах, спині, головний біль, зубний біль, менструальний біль
- симптоми застуди та грипу (включаючи біль у горлі та подряпини та інші супутні болі) та знижує температуру.
Ліки зменшує симптоми запалення, болю та набряку, блокуючи синтез молекул (простагландинів), відповідальних за запалення, біль та лихоманку. Це не впливає на причину запалення та підвищення температури.
Дозування та спосіб застосування
Дозування та схеми дозування
Дорослі та дитяче населення з 14 років:
1 таблетка після появи симптомів, а потім інша таблетка з мінімальним інтервалом 4-6 годин, якщо це необхідно. За 24 години слід приймати не більше 3 таблеток (75 мг).
Побічні ефекти можна мінімізувати, використовуючи найменшу ефективну дозу за найкоротший час, необхідний для контролю симптомів.
Препарат призначений для короткочасного застосування без консультації лікаря, тобто. протягом 5 днів для полегшення болю та протягом 3 днів для зменшення температури.
Спосіб використання
Таблетки слід приймати через рівні проміжки часу, завжди цілі та з великою кількістю рідини. Таблетки рекомендується приймати перед їжею.
Увага
Склад
Увага
Відома гіперчутливість до препарату або до будь-якої з допоміжних речовин. Пацієнти з астмою, кропив'янкою або гострим ринітом, спричиненими ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ), в анамнезі.
Активна виразка шлунка або кишечника, кровотеча або перфорація.
Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі, пов’язана з попередньою терапією НПЗЗ. Періодична виразкова кровотеча активна або в анамнезі (два або більше епізодів доведеної виразки або кровотечі)
Третій триместр вагітності.
Тяжка печінкова, ниркова або серцева недостатність.
Як і інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), диклофенак протипоказаний пацієнтам з астмою, кропив'янкою або гострим ринітом через ацетилсаліцилову кислоту або інші нестероїдні протизапальні засоби.
Взаємодія
Наступні взаємодії включають взаємодії, що спостерігаються з гастрорезистентними таблетками та іншими препаратами диклофенаку.
Літій: Одночасне застосування диклофенаку може збільшити концентрацію літію в плазмі крові. Рекомендується контролювати рівень літію в сироватці крові.
Дигоксин: При одночасному застосуванні диклофенак може збільшити концентрацію дигоксину в плазмі. Рекомендується контролювати рівень дигоксину в сироватці крові.
Діуретики та гіпотензивні засоби
Як і інші НПЗЗ, диклофенак при одночасному застосуванні з діуретиками або антигіпертензивними засобами (наприклад, бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ) може послабити їх антигіпертензивний ефект. Тому слід дотримуватися обережності при призначенні цієї комбінації та регулярно контролювати артеріальний тиск у пацієнтів, особливо людей похилого віку. Пацієнти повинні бути адекватно зволоженими та слід обережно стежити за функцією нирок, особливо з діуретиками та інгібіторами АПФ, після початку супутньої терапії та через регулярні проміжки часу через підвищений ризик нефротоксичності. Одночасне застосування з калійзберігаючими лікарськими засобами може призвести до підвищення рівня калію в сироватці крові, тому його слід часто контролювати.
Інші НПЗЗ та кортикостероїди
Одночасне застосування диклофенаку та інших системних НПЗЗ або кортикостероїдів може збільшити частоту шлунково-кишкових побічних реакцій.
Антикоагулянти та антиагреганти
Рекомендується з обережністю, оскільки одночасне застосування може збільшити ризик кровотечі (див. Розділ 4.4). Хоча клінічні випробування не вказують на те, що диклофенак впливає на дію антикоагулянтів, одиничні повідомлення про підвищений ризик кровотеч у пацієнтів, які одночасно отримували диклофенак та антикоагулянти. Тому рекомендується ретельний моніторинг таких пацієнтів.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)
Одночасне застосування системних НПЗЗ, включаючи диклофенак та СІЗЗС, може збільшити ризик шлунково-кишкових кровотеч (див. Розділ 4.4).
Антидіабетики
Клінічні дослідження показали, що диклофенак можна застосовувати одночасно з пероральними гіпоглікемічними препаратами, не впливаючи на їх клінічний ефект. Однак випадки як гіпоглікемічного, так і гіперглікемічного ефекту повідомляються рідко, що вимагає коригування дози протидіабетичних засобів під час лікування диклофенаком. Тому рекомендується моніторинг рівня глюкози в крові як запобіжний захід під час супутнього лікування.
Метотрексат
Диклофенак може інгібувати канальцевий нирковий кліренс метотрексату, збільшуючи тим самим рівень метотрексату. З обережністю рекомендується застосовувати НПЗЗ, включаючи диклофенак, менше ніж за 24 години до або після лікування метотрексатом, оскільки рівень метотрексату в крові може зростати, а його токсичність може зростати.
Циклоспорин
Диклофенак, як і інші НПЗЗ, може збільшити нефротоксичність циклоспорину, діючи на ниркові простагландини. Тому його слід призначати у менших дозах, ніж ті, що застосовуються пацієнтам, які не отримують циклоспорин.
Хінолонові антибактеріальні засоби
Повідомлення про напади, які могли бути спричинені одночасним вживанням хінолонів та НПЗЗ, надходили рідко.
Фенітоїн
Коли фенітоїн застосовують одночасно з диклофенаком, слід контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі крові через очікуване збільшення експозиції фенітоїну.
Холестипол і холестирамін
Ці речовини можуть спричинити затримку або зниження всмоктування диклофенаку. Тому рекомендується вводити диклофенак принаймні за годину до або через 4-6 годин після прийому колестиполу/холестираміну.
Потужні інгібітори CYP2C9
Рекомендується обережність при одночасному застосуванні диклофенаку з потужними інгібіторами CYP2C9 (такими як сульфінпіразон та вориконазол), оскільки це може призвести до помітного збільшення пікових концентрацій у плазмі та впливу диклофенаку через пригнічення метаболізму диклофенаку.
Увага
Загалом:
Побічні ефекти можна мінімізувати, використовуючи найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів.
Слід уникати одночасного застосування диклофенаку та системних НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, оскільки немає доказів їх синергетичного сприятливого впливу та можливості їх адитивних побічних ефектів.
Слід звертати увагу на пацієнтів похилого віку через їхній медичний стан. Особливо рекомендується призначати найнижчу ефективну дозу пацієнтам похилого віку з поганим медичним станом або низькою масою тіла.
Як і у випадку з іншими НПЗЗ, у рідкісних випадках алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, можуть виникати без попереднього впливу диклофенаку.
Як і інші НПЗЗ, диклофенак може маскувати ознаки та симптоми інфекції завдяки своїм фармакодинамічним властивостям.
Низькі дози, короткочасне застосування пероральних форм диклофенаку від головного болю
Тривале використання будь-яких ліків від головного болю може погіршити цей біль. Якщо така ситуація вже сталася або підозрюється, зверніться за медичною допомогою та припиніть лікування. Діагноз МОЗ (головний біль при медичному застосуванні) слід враховувати у пацієнтів, які мають часті або щоденні головні болі, незважаючи на або як результат регулярного вживання препаратів від головного болю.
Шлунково-кишкові ефекти:
Як і при застосуванні інших НПЗЗ, включаючи диклофенак, повідомлялося про шлунково-кишкові кровотечі, виразки або перфорації виразки, які можуть призвести до летального результату та можуть виникнути у будь-який час під час лікування із попереджувальними симптомами або без них, що вказує на ці ускладнення без попередніх серйозних шлунково-кишкових подій ... У пацієнтів літнього віку побічні ефекти, як правило, мають більш серйозні наслідки. Якщо у пацієнтів, які приймають диклофенак, трапляються шлунково-кишкові кровотечі або виразки, препарат слід припинити.
Як і у випадку з усіма НПЗЗ, включаючи диклофенак, необхідний пильний контроль за станом здоров’я та обережність, особливо при призначенні диклофенаку пацієнтам із симптомами, що свідчать про захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкову хворобу шлунка або кишечника, анамнез кровотечі або перфорації. Ризик шлунково-кишкової кровотечі зростає із збільшенням доз НПЗЗ та у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо якщо вона ускладнилася кровотечею або перфорацією. У пацієнтів літнього віку частішають побічні ефекти НПЗЗ, особливо шлунково-кишкові кровотечі та перфорація, що може призвести до летального результату.
Для зменшення ризику шлунково-кишкової токсичності у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо якщо вона ускладнюється кровотечею або перфорацією, та у людей похилого віку лікування слід розпочинати та підтримувати у найнижчій ефективній дозі.
Слід розглянути можливість комбінованої терапії із захисними речовинами (наприклад, інгібіторами протонної помпи або мізопростолом), а також пацієнтам, які потребують супутніх ліків, що містять низькі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших препаратів, які можуть збільшити ризик шлунково-кишкового дистресу.
Пацієнти з шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо люди похилого віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні симптоми з боку живота (особливо шлунково-кишкові кровотечі). З обережністю рекомендується пацієнтам, які одночасно приймають ліки, які можуть збільшити ризик виразки або кровотечі, наприклад системні кортикостероїди, антикоагулянти, антиагреганти або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Також необхідний пильний медичний нагляд за пацієнтами з виразковим колітом або хворобою Крона, оскільки можуть виникати загострення цих захворювань.
Печінкові ефекти:
Під час призначення диклофенаку пацієнтам із порушеннями функції печінки необхідний пильний медичний нагляд, оскільки їх захворювання може загостритися.
Як і у випадку з іншими НПЗЗ, включаючи диклофенак, рівень одного або декількох печінкових ферментів може бути підвищений. З міркувань безпеки під час тривалого лікування диклофенаком рекомендується регулярний контроль функції печінки. Якщо аномальні тести функції печінки зберігаються або погіршуються, або виникають клінічні ознаки або симптоми, що вказують на захворювання печінки, або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад, еозинофілія, висип), застосування диклофенаку слід припинити. Гепатит може протікати з диклофенаком без продромальних симптомів.
Слід бути обережними при введенні диклофенаку пацієнтам з печінковою порфірією, оскільки це може спричинити порфірозний напад.
Ниркові ефекти:
Оскільки зафіксовано затримку рідини та набряки при застосуванні НПЗЗ, включаючи диклофенак, слід бути особливо обережним у пацієнтів із порушеннями серцевої або ниркової функції, артеріальною гіпертензією в анамнезі, у людей похилого віку, у пацієнтів, які одночасно отримували діуретики або препарати, які можуть суттєво впливати на функцію захворювання нирок та у пацієнтів, які з будь-яких причин відчувають значне виснаження позаклітинної рідини, наприклад до або після великої операції. При застосуванні диклофенаку в таких випадках рекомендується моніторинг функції нирок з міркувань безпеки. Припинення лікування зазвичай супроводжується одужанням.
Вплив на шкіру:
Серйозні шкірні реакції, деякі летальні, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівена-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, були дуже рідкісними при застосуванні НПЗЗ, включаючи диклофенак. Ризик цих реакцій вищий у пацієнтів на ранніх стадіях лікування, оскільки в більшості випадків реакції виникали в перший місяць лікування. Прийом диклофенаку слід припинити при появі перших ознак шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших ознак гіперчутливості.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти:
Слід бути обережними перед консультацією з лікарем або фармацевтом перед початком лікування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі із затримкою рідини, гіпертонією та набряками, про які повідомлялося у зв'язку з терапією НПЗЗ.
Дані клінічних та епідеміологічних досліджень свідчать про те, що застосування диклофенаку, особливо лікування високими дозами (15 мг/добу) та тривале лікування, може бути пов’язане з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних подій (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Наявні дані не вказують на підвищений ризик прийому диклофенаку в низьких дозах (до 75 мг/добу) протягом 5 днів лікування болю або протягом 3 днів терапії зниження температури.
Гематологічні ефекти:
Як і у випадку з іншими НПЗЗ, під час тривалого лікування диклофенаком рекомендується контролювати показники крові.
Як і інші НПЗЗ, диклофенак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з порушеннями гемостазу.
Історія астми:
У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряклою слизовою оболонкою носа (наприклад, поліпи в носі), хронічною обструктивною хворобою легень або хронічними респіраторними інфекціями (особливо якщо це пов'язано з алергічними ринітоподібними симптомами), реакціями на НПЗЗ, такими як загострення астми (так званий анальгетик) непереносимість/анальгетична астма), ангіоневротичний набряк або кропив'янка частіше, ніж у інших пацієнтів. Тому таким пацієнтам рекомендуються спеціальні запобіжні заходи (готовність до негайної допомоги). Це також стосується пацієнтів з алергічними реакціями на інші речовини, напр. з шкірними реакціями, свербежем або кропив’янкою.
Допоміжні речовини:
Вольтарен Актиго Екстра містить сахарозу. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, мальабсорбції глюкози-галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази не повинні приймати цей препарат.