Знайдено 5 результатів (1 сторінка)
Ірландець, який зберіг свій природний, оригінальний характер, характер • відмітний: ірландський, самобутній регіон • чистий • чистий: чистий, чистий словацький • власний • своєрідний: своєрідний, своєрідний чоловік • оригінальний • оригінал: використані оригінальні, оригінальні вирази • народний: народний культура, пісня
спеціальний 1. який існує окремо від інших, окремо, окремо (оп. загальний) • окремий • окремий: здати кімнату з окремим, окремим, окремим входом; вести окремі, окремі розмови з кожним • окремим дзвінком. додатково: забронювати окремий, додатковий номер у готелі; створити спеціальну, незалежну наукову область • ізольовану (повністю відокремлену від інших, як правило, щоб уникнути контакту): спеціальні, ізольовані кімнати для інфекційних хворих • менш придатні спеціальні: присвятити проблемі спеціальну, спеціальну главу • індивід (ор. мати для учнів індивідуальний підхід • одинарний • дзвінок. лише: лише шматок • одб. однина (утворюючи окрему одиницю)
2. який має унікальні властивості al. який відрізняється від інших • відмітний • своєрідний • своєрідний: виховувати особливий, своєрідний, своєрідний літературний стиль • книгу.: своєрідне • саморосте: мати своєрідне, самозростаюче художнє вираження • унікальне • неповторне • специфічне (оп. звичайне, буденне): село має унікальний, неповторний характер; кожне робоче місце має особливі, специфічні проблеми • незвичне • незвичне • особливе (оп. звичайне, загальне): рослина з незвичайним, незвичним, особливим запахом; особливе, особливе забарвлення голосу • характеристика • характеристика • типова • відмінність (що описує основні характеристики): особливі, характерні особливості котячих тварин; село з характерними, самобутніми, типовими звичаями • оригінальне (неповторне для відкриття): мати особливі, оригінальні ідеї • виняткове (з яким неможливо зустрітись нормально): виділено його винятковий талант • різне • різне (оп. те саме): про це зараз не будемо говорити, це особливий, інший, інший випадок • застарілий. надзвичайний (Штур)
3. призначені для точно визначених цілей, завдань тощо. (оп. регулярні) • надзвичайні • спеціальні: спеціальні, спеціальні поїзди відправлятимуться під час канікул; мати спеціальну, спеціальну місію • спеціальну (точно націлену): спеціальну підготовку для боротьби з терористами; делегація була вивезена на спеціальний • дзвінок. додатково: зробити додатковий пристрій
4. незвично великий ал. виключно зосереджений на чомусь (оп. звичайний, нормальний) • надзвичайний • книга. видатний: мати особливий, надзвичайний, видатний інтерес до чогось; робити надзвичайні заслуги • надзвичайні • незвичні • особливі: надавати пацієнтові надзвичайну, незвичну, особливу допомогу • особливу • розмову. зайве: приймати від когось особливі міркування; в цьому немає нічого особливого, нічого зайвого
вражаючий с. Ірландський, типовий
власний 1. який характеризується характеристиками, характерними лише для нього; хто відрізняється, кидається в очі чимсь • своєрідним • своєрідним: він багато чув про цю своєрідну, своєрідну людину; шукав своєрідного, своєрідного мистецтва • книги.: самодостатній • саморостучий: саможивий, саморостучий талант • самобутній • особливий • індивідуалістичний (що виділяється серед інших,): має відмінну, особливу поведінку; індивідуалістичний вираз • унікальний (який трапляється як єдиний у своєму роді) • оригінальний: унікальний, оригінальна інтерпретація вірша • неповторний • неповторний (який неможливо наслідувати): мати неповторний шарм, жести • індивідуальний (що унікальний лише для певна особа): це належить до її індивідуального стилю • його: він дивився на речі своїми очима • типовий • виразний • характеристичний • конкретний (який визначає щось; який щось, добре характеризує когось): типові жести батька; відмітний, характерний, специфічний забарвлення колібрі • дивний • нетрадиційний: вражав інших своїм дивним, нетрадиційним мисленням • відмітний • красномовний (що має свій характер; як правило, про народну культуру тощо): відмінне, промовисте середовище
типовий, що має властивості типу; який характеризує когось, щось помітно (оп. атиповий, нетиповий) • характерний • характерний • специфічний • симптоматичний: типовий, характерний забарвлення; типовий, характерний, характерний жест батька; характерний, характерний відволікання • відмітний: самобутнє словацьке село • класичний • зразковий • прен.: читанка • підручник: класичний, зразок справи; класичний попередній перегляд • нескл. книги. par excellence [висл. ekselans]: педант par excellence • прислів'я • прислів'я • знайомий (про відмітну, загальновідому характеристику когось, чогось): прислів'я, прислів'я, знайома французька чемність; відомий, відомий англійський гумор