tbl flm 1x28 (календар дозатора.PP)
Зміст короткого опису характеристик (SPC)
Затверджений текст рішення про зміну реєстрації, ев. ні. 2010/05360-ZME
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
1 мг/0,5 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
Естрадіол 1 мг (у вигляді напівгідрату естрадіолу) та норетистерону ацетат 0,5 мг.
Допоміжні речовини: лактоза моногідрат.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Білі, вкриті плівковою оболонкою, круглі двоопуклі таблетки діаметром 6 мм. NOVO 288 вигравірувано на одній стороні таблеток, а бик APIS - на іншій.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Замісна гормональна терапія (HSL) для симптомів дефіциту естрогену у жінок в менопаузі, яким більше 1 року після останньої менструації.
Для профілактики остеопорозу у жінок в постменопаузі з підвищеним ризиком переломів, які не переносять або протипоказані іншим лікарським засобам, дозволеним для профілактики остеопорозу.
Недостатньо досвіду лікування жінок старше 65 років.
4.2 Дозування та спосіб введення
Activelle призначений для постійної комбінованої гормонозамісної терапії у жінок з інтактною маткою. Одну таблетку вводять всередину щодня без перерв, бажано в один і той же час щодня.
Для початку та продовження лікування симптомів постменопаузи необхідно використовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшої тривалості лікування (див. Також розділ 4.4).
Перехід на більш високу дозу комбінованого препарату слід вказувати лише в тому випадку, якщо через 3 місяці лікування не спостерігається прийнятного полегшення симптомів.
Жінки, які не перенесли менструацію і не приймають замісну гормональну терапію (HSL), або які переходять з іншого безперервного комбінованого HSL, можуть розпочати лікування Activelle у будь-який відповідний день. Жінкам, які переходять з послідовних схем лікування ХСЛ, слід починати лікування після припинення кровотечі.
Якщо пацієнт забув прийняти таблетку, він повинен прийняти її якомога швидше, протягом наступних 12 годин. Якщо минуло більше 12 годин, таблетку слід викинути. Забуття прийому дози може збільшити ймовірність раптової кровотечі та плямистості.
Протипоказання
• Підтверджений, минулий або підозрюваний рак молочної залози
• Підтверджені, подолані або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрію)
• Недіагностована вагінальна кровотеча
• Лікована гіперплазія ендометрія
• Попередня або поточна венозна тромбоемболічна хвороба (тромбоз глибоких вен, легенева емболія)
• Відомі тромбофільні розлади (наприклад, дефіцит білка С, білка S або антитромбіну (див. Розділ 4.4)
• Активна або попередня артеріальна тромбоемболічна хвороба (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда)
• Гостра або хронічна хвороба печінки або якщо така хвороба печінки подолана, а тести печінки не нормалізуються
• Відома гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Лікування симптомів HSL у постменопаузі слід розпочинати лише в тому випадку, якщо симптоми негативно впливають на якість життя. У всіх випадках ризик та користь повинні бути ретельно оцінені принаймні раз на рік, а HSL слід продовжувати лише до тих пір, поки користь перевищує ризик.
Дані щодо ризику, пов'язаного з HSL при лікуванні передчасної менопаузи, обмежені. Однак через низький рівень абсолютного ризику для молодих жінок співвідношення користь-ризик для цих жінок може бути вигіднішим, ніж для жінок старшого віку.
Повна особиста та сімейна історія пацієнта повинна бути отримана перед початком або відновленням ГСЛ. Медичні огляди (включаючи обстеження органів малого тазу та молочної залози) можуть свідчити про протипоказання та небезпеку використання. Під час лікування рекомендуються регулярні огляди, частота та спрямованість яких пристосовуються до індивідуального пацієнта. Жінці слід доручити повідомляти лікарям або медсестрам про будь-які зміни в грудях (див. Рак молочної залози нижче).
Обстеження, включаючи відповідні методи візуалізації, напр. мамографію слід проводити відповідно до загальноприйнятої практики скринінгу та пристосовувати до клінічних потреб конкретного пацієнта.
Стани, що вимагають посиленого нагляду
Якщо є будь-яка з наведених нижче умов, або виникло та/або погіршилося під час вагітності або під час попередньої гормональної терапії, пацієнти повинні бути під пильним наглядом. Слід мати на увазі, що, зокрема, наступні стани можуть рецидивувати або погіршуватися під час лікування препаратом Активел:
• Лейоміома (міома матки) або ендометріоз
• Фактори ризику тромбоемболічних розладів (див. Нижче)
• Фактори ризику естрогензалежних пухлин, напр. спадковість раку молочної залози першого ступеня
• Хвороби печінки (наприклад, аденома печінки)
• Цукровий діабет із ураженням судин або без нього
• Мігрень або (сильний) головний біль
• Системний червоний вовчак
• Гіперплазія ендометрію в анамнезі (див. Нижче)
Причини негайного припинення лікування
Лікування повинно бути припинено, якщо виникає протипоказання, а також у наступних випадках:
- Жовтяниця або погіршення функції печінки
- Значне підвищення артеріального тиску
- Нова поява головного болю при мігрені
Гіперплазія ендометрія та карцинома
У жінок з інтактною маткою ризик гіперплазії ендометрія та раку підвищується, коли естрогени даються самостійно протягом тривалого часу. Зафіксований підвищений ризик раку ендометрію у жінок, які приймають естрогени лише, коливається в 2-12 разів, ніж у жінок, які не приймають естрогени, залежно від тривалості лікування та дози естрогенів (див. Розділ 4.8). Підвищений ризик може зберігатися більше 10 років після припинення лікування.
Додавання прогестагену циклічно принаймні 12 днів на місяць/28-денний цикл або безперервне комбіноване лікування естрогеном-гестагеном жінок, які не перебувають після гістеректомії, запобігає цьому підвищеному ризику, пов’язаному з HSL, лише естрогенами.
Протягом перших місяців лікування можуть виникнути раптові кровотечі та кров’янисті виділення. Якщо раптова кровотеча або кров’янисті виділення зберігаються після перших місяців лікування, виникають через певний проміжок часу під час лікування або зберігаються після припинення лікування, слід визначити причину кровотечі. Обстеження може включати біопсію слизової оболонки матки для виключення злоякісного захворювання ендометрія.
Загальні дані свідчать про те, що підвищений ризик раку молочної залози у жінок, які приймають комбінований естроген-прогестагенний HSL або HSL лише з естрогенами, залежить від тривалості застосування HSL.
Рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження, Ініціатива жіночого здоров’я (WHI) та епідеміологічні дослідження постійно вказують на підвищений ризик раку молочної залози у жінок, які приймають комбінований естроген-прогестагенний HSL (див. Розділ 4.8).
Підвищений ризик з'явиться приблизно через 3 роки використання, але повернення до нормальних значень відбудеться через кілька (максимум 5) років після припинення лікування.
HSL, особливо комбінована естроген-гестагенна терапія, збільшує щільність мамографії, що може негативно вплинути на рентгенологічне виявлення раку молочної залози.
Рак яєчників набагато рідше раку молочної залози. Довготривале (принаймні 5-10 років) вживання естрогену лише HSL асоціюється із дещо підвищеним ризиком раку яєчників (див. Розділ 4.8). Деякі дослідження, в тому числі дослідження WHI, припускають, що тривале застосування комбінованого HSL може спричиняти подібний або дещо нижчий ризик (див. Розділ 4.8).
HSL асоціюється з 1,3- до 3-кратним ризиком венозної тромбоемболії (ВТЕ), наприклад тромбоз глибоких вен або легенева емболія. Подібні випадки більш вірогідні в перший рік ГСЛ, ніж пізніше (див. Розділ 4.8).
У пацієнтів з відомими тромбофільними станами підвищений ризик розвитку ВТЕ і HSL може сприяти цьому ризику. Тому HSL протипоказаний цим пацієнтам (див. Розділ 4.3).
До загальновизнаних факторів ризику ВТЕ відносять вживання естрогену, старший вік, серйозні оперативні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (ІМТ> 30 кг/м 2), вагітність/післяпологовий період, системний червоний вовчак (СЧВ) та рак. Не існує єдиної думки щодо можливої ролі варикозу у ВТЕ.
Як і у всіх післяопераційних хворих, слід розглянути профілактичні заходи щодо запобігання післяопераційному ВТЕ. Якщо тривала іммобілізація є ймовірною після планової операції, рекомендується тимчасове припинення HSL за 4-6 тижнів до операції. Не слід відновлювати лікування, поки пацієнт не буде повністю мобілізований.
У жінок, які не мають особистої історії ВТЕ, але мають історію родичів першого ступеня в молодому віці, скринінг може бути розглянутий після ретельного розгляду щодо його обмежень (скринінг визначає лише деякі тромбофільні дефекти).
Якщо виявлено тромбофільний дефект, який виділяється з тромбозом у членів сім'ї або є "важким" (наприклад, дефіцит антитромбіну, білка S, білка С або поєднання дефектів), HSL протипоказаний.
Жінкам, які вже перебувають на хронічній антикоагулянтній терапії, потрібна ретельна оцінка співвідношення користь/ризик використання ВСГ.
Якщо після початку лікування розвивається ВТЕ, лікування слід припинити. Пацієнтам слід доручити звернутися до лікаря, як тільки вони помітять можливі тромбоемболічні симптоми (наприклад, болюча набряклість ноги, раптовий біль у грудях, задишка).
Ішемічна хвороба серця (ІХС)
У рандомізованих контрольованих дослідженнях відсутні дані про захист від інфаркту міокарда у жінок із ішемічною хворобою серця або без неї, які отримували комбінований естроген-прогестанін або лише естроген HSL.
Відносний ризик розвитку ішемічної хвороби серця під час застосування комбінованого естроген-прогестагену HSL дещо підвищений. Оскільки основний абсолютний ризик ішемічної хвороби серця сильно залежить від віку, кількість додаткових випадків ішемічної хвороби серця через вживання естрогену прогестагену дуже низька у здорових жінок поблизу менопаузи, але зростатиме з віком.
Ішемічний інсульт
Комбінована естроген-прогестагенова терапія та естрогенна терапія лише у 1,5 рази збільшують ризик розвитку ішемічного інсульту. Цей відносний ризик не змінюється з віком та часом від менопаузи. Однак, оскільки базовий ризик інсульту сильно залежить від віку, загальний ризик інсульту у жінок, які приймають ГСЛ, зростатиме з віком (див. Розділ 4.8).
Естрогени можуть спричинити затримку рідини, а тому за пацієнтами із серцевою або нирковою дисфункцією слід ретельно стежити.
Під час лікування естрогеном або HSL слід ретельно спостерігати за жінками з наявною гіпертригліцеридемією, оскільки в рідкісних випадках спостерігається значне збільшення рівня тригліцеридів, що призводить до панкреатиту, як описано під час лікування естрогеном.
Естрогени підвищують рівень тиреоїдного зв’язуючого глобуліну (TBG), спричиняючи збільшення циркулюючих тиреоїдних гормонів, виміряних йодозв’язуючим білком (PBI), рівнями T4 (на колонці або радіоімунологічним аналізом) або рівнями T3 (за допомогою радіоімунологічного аналізу). Поглинання T3 зменшується, що відображає збільшення TBG. Концентрації вільного Т4 і вільного Т3 незмінні. Інші зв'язуючі білки можуть бути підвищеними в сироватці крові, наприклад кортикоїд-зв’язуючий глобулін (CBG), глобулін, що зв’язує статеві гормони (SHBG), що призводить до збільшення циркулюючих кортикостероїдів або статеві стероїди. Концентрація вільних або біологічно активних гормонів незмінна. Інші білки плазми можуть бути підвищеними (ангіотензиноген/субстанція реніну, альфа-1-антитрипсин, церулоплазмін).
HSL не покращує когнітивні функції. Є дані дослідження WHI щодо підвищення ризику можливої деменції у жінок, які почали приймати комбінований комбінований або лише естроген HSL після 65 років.
Активле містить моногідрат лактози. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Метаболізм естрогенів і прогестагенів може посилюватися при одночасному застосуванні речовин, які стимулюють ферменти, що метаболізують лікарські засоби, зокрема ферменти цитохрому Р 450, такі як протисудомні засоби (наприклад, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) та протиінфекційні засоби (наприклад, рифабутин, невірапін, ефавіренц ).
Ритонавір та нелфінавір, хоча і відомі як потужні інгібітори, мають індукуючі властивості при одночасному застосуванні зі стероїдними гормонами. Рослинні препарати, що містять звіробій (Hypericum perforatum), можуть індукувати метаболізм естрогенів і прогестагенів.
Клінічно посилений метаболізм естрогенів та прогестагенів може спричинити зменшення ефекту та зміни профілю маткових кровотеч.
Препарати, що пригнічують активність печінкових мікросомальних препаратів, що метаболізують ферменти, напр. кетоконазол, може підвищити рівень циркулюючих активних речовин в Activelle.
Одночасне застосування циклоспорину та Activelle може призвести до підвищення рівня циклоспорину, креатиніну та трансаміназ у крові через зменшення печінкового метаболізму циклоспорину.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Активел протипоказаний під час вагітності.
Якщо під час лікування препаратом Активле виявлено вагітність, лікування слід негайно припинити.
Клінічні дані обмеженої кількості вагітних, що перебувають під впливом, вказують на шкідливий вплив норетистерону на плід. Коли застосовували більші дози, ніж ті, що зазвичай застосовуються при ОК та ГСЛ, спостерігали маскулінізацію плоду жінки. Результати більшості епідеміологічних досліджень, що описують ненавмисне вплив на плід комбінацій естрогенів та прогестагенів, не показали їх тератогенного чи ембріотоксичного ефекту.
Активел протипоказаний під час лактації.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Вплив Activelle на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами невідомий.
4.8 Небажані ефекти
У клінічних випробуваннях з Activelle найчастіше повідомлялося про побічні реакції приблизно у 10% - 20% пацієнтів, що стосуються вагінальних кровотеч та болю в грудях/болючості. Вагінальна кровотеча зазвичай виникає в перші місяці лікування. Біль у грудях зазвичай зникає через кілька місяців лікування. Усі побічні реакції, що спостерігались у рандомізованих клінічних дослідженнях, спостерігались з більшою частотою у пацієнтів, які отримували Активле порівняно з плацебо, і які, як правило, вважаються пов'язаними з лікуванням, перелічені нижче.