Продукт недоступний протягом тривалого часу
Дата розповсюдження невідома
ДОДАТОК No2. до Рішення про продовження реєстрації ev.č. 2879/2005
Додаток No 3. ДО РІШЕННЯ про зміну реєстрації ев. ні. 2106/4066
Додаток No 2. Для повідомлення про реєстрацію ev. ні. 2767/2005
Додаток No 3. Для повідомлення про реєстрацію ev. ні. 2108/01962
Письмова інформація для користувача
Алексан 100 мг/5 мл
Алексан 500 мг/10 мл
Алексан 1000 мг/20 мл
Алексан 2000 мг/40 мл
(цитарабін)
розчин для ін’єкцій
Власник рішення про реєстрацію
EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg.KG,
A-4866 Унтерах, Австрія
Склад препарату
Алексан 100 мг/5 мл: Активна речовина: 5 мл розчину для ін’єкцій містить 100 мг цитарабіну (цитарабіну)
Допоміжні речовини для Алексану 100 мг/5 мл: молочна кислота (молочна кислота), лактат натрію, хлорид натрію, aqua ad iniectabilia (вода для ін’єкцій).
Алексан 500 мг/10 мл: Активна речовина: 10 мл розчину для ін’єкцій містить 500 мг цитарабіну (цитарабіну)
Алексан 1000 мг/20 мл: Активна речовина: 20 мл розчин для ін’єкцій містить 1000 мг цитарабіну (цитарабіну)
Алексан 2000 мг/40 мл: Активна речовина: 40 мл розчину для ін’єкцій містить 2000 мг цитарабіну (цитарабіну)
Допоміжні речовини для Алексану 500 мг/10 мл, 1000 мг/20 мл та 2000 мг/40 мл: молочна кислота (молочна кислота), натрію лактат, aqua ad iniectabilia (вода для ін’єкцій).
Фармакотерапевтична група
цитостатик із групи антиметаболітів
Характеристика
Цитарабін поглинається клітинами пухлини. Його активний метаболіт цитарабін трифосфат справляє залежний від концентрації цитостатичний або цитотоксичний ефект у клітинах. Це пригнічує (пригнічує) ріст пухлини.
Алексан показаний у поєднанні з іншими цитостатиками у звичайних дозах для:
індукція ремісії, консолідації та підтримуючої терапії гострого нелімфолейкозу у дорослих пацієнтів та дітей,
індукція ремісії та закріплення гострого лімфобластного лейкозу у дорослих пацієнтів та дітей,
інтратекальна профілактика та лікування лейкемічних інфільтрацій центральної нервової системи,
лікування неходжкинських лімфом середнього та високого ступеня злоякісності у зрілому віці,
лікування неходжкинських лімфом у дитячому віці,
лікування зворотного вибуху хронічного мієлоїдного лейкозу.
Високодозова терапія для:
рефрактерні неходжкінські лімфоми,
рефрактерний гострий нелімфоцитарний лейкоз,
рефрактерні гострі лімфобластні лейкози,
рецидиви гострих лейкозів,
лейкоз із особливим ризиком,
вторинний лейкоз після попередньої хіміотерапії та/або опромінення,
маніфест лейкемії після трансформації прелейкемії,
закріплення ремісії гострого нелімфоцитарного лейкозу у осіб віком до 60 років,
вибуховий зворот хронічного мієлоїдного лейкозу.
Alexan не можна використовувати:
у разі гіперчутливості до цитарабіну або до будь-якого іншого інгредієнта
за відсутності лейкоцитів та/або тромбоцитів, які не обумовлені раком
Алексан не слід використовувати:
у пацієнтів старше 60 років - терапію цитарабіном у високих дозах слід проводити лише після конкретної оцінки ризику
під час вагітності, якщо лікування під час лактації необхідне, годування груддю слід припинити
Побічні ефекти
Побічні реакції, спричинені цитарабіном, безпосередньо залежать від дози, шляху введення та тривалості лікування.
Кровотворна система:
Найбільш серйозним побічним ефектом Алексана є пригнічення кісткового мозку. Зміни показників крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, мегалобластоз) відбуваються дозозалежно; у стандартних дозах лейкопенія виникає з найнижчими значеннями на 12-24 день лікування.
Високодозова терапія пов’язана зі значною мієлотоксичністю.
Шлунково-кишкового тракту:
Шлунково-кишкові розлади у вигляді нудоти та блювоти дуже поширені. Крім того, слизова шлунково-кишкового тракту може виникати при виразках, емфіземі кишечника та інфекціях. Це може призвести до некрозу кишечника та некротичного коліту.
Необхідно враховувати запалення та виразку слизової (оральної, анальної), особливо при високодозовому лікуванні, яке може призвести до сильної діареї з відповідною втратою калію та білка. Особливо при високодозовій терапії рідко повідомляється про некроз кишечника з кишковою кишкою та перитонітом.
Шкіра та шкірні придатки:
Токсичні шкірні реакції у вигляді плямистого висипу, еритродермії або еритеми можна повідомити після звичайних доз. Крім того, може виникнути облисіння.
Після прийому високих доз цитарабіну у 75% пацієнтів розвивається генералізована еритема, іноді з утворенням пухирів та десквамацією. На долонях і підошвах можуть бути відчуття печіння.
Нервова система:
Розлади центральної нервової системи спостерігаються переважно після терапії високими дозами, здебільшого у вигляді церебральних (мозочкових розладів) ністагму, дизартрії, атаксії, сплутаних станів) головних болів, розладів думок, сонливості, млявості, коми, судом та анорексії. При загальних дозах нижче 36 г цитарабіну/м2 площі поверхні тіла токсичні реакції ЦНС рідкісні. Сприятливими факторами є похилий вік, печінкова та ниркова недостатність, попереднє лікування ЦНС (опромінення, інтратекальне введення цитостатиків) та зловживання алкоголем. Розлади центральної нервової системи в основному оборотні.
Нудота, блювота, головний біль та/або лихоманка рідко виникають після інтратекального введення Алексану. Ці труднощі також можуть бути спричинені як спостереження за поперековою пункцією. Симптоми, як правило, слабкі та оборотні. Нейротоксичні реакції часто виникають при внутрішньовенному введенні доз цитарабіну, що перевищує 30 мг/м2 площі поверхні тіла. Кумулятивні нейротоксичності можуть виникати через короткі проміжки часу після введення дози.
Повідомлялося про рідкісні випадки некротичної лейкоенцефалопатії, параплегії та сліпоти після інтратекального введення цитарабіну. Слід уникати інтратекального нанесення бензилового спирту або інших добавок на розчинники.
В окремих випадках повідомлялося про пошкодження периферичного нерва після введення високих доз цитарабіну, а також про затримку прогресуючого паралічу.
Кістково-м'язова система:
Іноді після високих доз цитарабіну спостерігали міалгію та/або артралгію в області шиї та нижніх кінцівок. Також спостерігався рабдоміоліз.
Органи чуття:
Проблеми з очима у вигляді кон’юнктивіту, кератиту, світлобоязні, печіння, сльозотечі та зору спостерігаються дозозалежно у 25–80% пацієнтів, які отримують високі дози лікування. У важких випадках виникають геморагічний кон’юнктивіт та виразковий кератит. Часте промивання очей або профілактичне використання очних крапель кортикоїдами можуть запобігти труднощам або труднощі полегшать.
Печінка та підшлункова залоза:
Печінкова недостатність зі збільшенням холестатичних ферментів та гіпербілірубінемія спостерігається у 25-50% пацієнтів, які перебувають на терапії високими дозами. Повідомлялося про окремі випадки тромбозу печінки (синдром Бадда-Кіарі). .
Повідомлялося про панкреатит при застосуванні високих доз цитарабіну.
Легені:
Рідко у стандартних дозах та у 10-30% пацієнтів після високих доз цитарабіну спостерігався набряк легенів через підвищену проникність альвеолярних капілярів. Ці легеневі ускладнення в основному оборотні. Можуть виникнути труднощі з диханням.
Дифузна інтерстиціальна пневмонія спостерігалася у 10 із 52 випадків у пацієнтів, які отримували середні дози (1 г цитарабіну/м2 площі поверхні тіла), а також інших цитостатиків. Однак причинного зв'язку з лікуванням цитарабіном встановити не вдалося.
Серце і кровообіг:
Повідомлялося про несприятливий вплив на серцевий м’яз (гострий перикардит та минущі аритмії).
Ниркові та сечовивідні шляхи:
Під час терапії високими дозами цитарабіну підвищення рівня креатиніну в сироватці крові спостерігалось у 5% - 20% пацієнтів, проте чіткого зв'язку з лікуванням цитарабіном не спостерігалось.
У разі масивного лізису клітин необхідно розпочати лікування, щоб запобігти уратовій нефропатії.
Інші побічні ефекти:
В окремих випадках після високих доз цитарабіну спостерігали неадекватний синдром секреції адіуретиніну, імунодепресію, сепсис, тромбофлебіт, крововиливи.
Лихоманка виникає у 20% - 50% пацієнтів, які отримували терапію високими дозами.
Дуже рідко зустрічаються такі алергічні реакції, як кропив'янка, анафілаксія.
Синдром цитарабіну:
Синдром цитарабіну характеризується лихоманкою, міалгією, болем у кістках, періодичними болями в грудях, макулопапульозним висипом, кон’юнктивітом та нудотою. Симптоми зазвичай виникають через 6-12 годин після застосування. Показано, що вони є ефективними кортикостероїдами в профілактиці цього синдрому.
Взаємодія
Підвищення токсичності можна очікувати при одночасному лікуванні іншими токсичними методами лікування кісткового мозку (особливо іншими цитостатиками, опроміненням).
Показано, що протигрибкову активність флуцитозину можна зупинити цитарабіном.
Дозування та спосіб введення
А) Індукція ремісії при гострому лейкозі:
Звичайні дози для індукції ремісії становлять від 100 до 200 мг цитарабіну/м2 площі поверхні тіла на добу, найчастіше у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії або у вигляді короткої інфузії протягом 5-10 днів.
Б) Підтримуюче лікування ремісії:
Дозування для підтримання ремісії зазвичай пов'язане із введенням 70-200 мг цитарабіну/м2 площі поверхні тіла на добу. Його вводять у вигляді швидкої внутрішньовенної ін’єкції або підшкірної ін’єкції протягом 5 днів поспіль з інтервалом у 4 тижні.
В) Лікування неходжкинських лімфом:
Дорослі пацієнти:
За цим показанням рекомендуються відповідні поліхіміотерапевтичні схеми, напр. ПРОМАС-ЦИТАБОМ. Доза цитарабіну становить 300 мг/м2 площі поверхні тіла завжди на 8-й день поточного терапевтичного циклу.
Діти:
Цитарабін застосовується при неходжкинських лімфомах у дитячому віці, залежно від стадії захворювання та гістологічного типу, в різних терапевтичних протоколах у різних дозах.
Наступні протоколи та дозування представляють вибір ефективних комбінованих методів лікування відповідно до сучасного стану наукових знань. Деталі наведені у спеціальній фаховій літературі.
150 мг цитарабіну/м2 площі поверхні тіла у вигляді одногодинної внутрішньовенної інфузії, що проводиться кожні 12 годин у дні 4 та 5, позначені в цьому протоколі як блок А та блок 2 відповідно. блок АА "терапевтичного розділу (можливо 4 внутрішньовенні інфузії) у поєднанні з іншими цитотоксичними препаратами (BFM-протоколи щодо В-клітинних лімфом на стадіях II та III або IV).
75 мг цитарабіну/м2 площі поверхні тіла на 31 34 день, 38 41 день, 45 48 та 52 55 днів індукована терапія в комбінації з іншими цитостатиками (BFM-протокол для не-В-лімфом на стадії I та II .).
E) Високодозова терапія
Високодозова терапія найчастіше проводиться у дозі 1-3 г цитарабіну/м2 площі поверхні тіла у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 1-3 годин з 12-годинним інтервалом між прийомами, 4-6 днів.
F) Інтратекальна терапія:
Інтратекальна терапія проводиться у дозах від 5 до 30 мг цитарабіну/м2 площі поверхні тіла, вводиться один раз на два дні протягом 7 днів. Як правило, через небезпечну кумулятивну нейротоксичність інтервал доз для інтратекального введення не повинен бути менше 3 - 5 днів. Дози та інтервали залежать від клінічного стану. Зазвичай вводять 30 мг цитарабіну/м2 поверхні тіла кожні 4 дні.
Алексан найчастіше дають як частину поліхіміотерапії (комбінація з іншими цитостатиками). Алексан можна вводити лише у вигляді внутрішньовенних, внутрішньом’язових, підшкірних та інтратекальних ін’єкцій або у вигляді інфузій.
Внутрішньом’язове та підшкірне введення, як правило, застосовуються лише для ремісії підтримуючої терапії.
Зниження дози при нирковій та печінковій недостатності не потрібно.
У терапії високими дозами при визначенні доз слід враховувати підвищений ризик ускладнень з боку центральної нервової системи.
Цитарабін піддається гемодіалізу. Діалізним пацієнтам Алексан не слід вводити безпосередньо перед або під час діалізу.
Для приготування інфузійного розчину можна використовувати ізотонічний розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози.
Алексан можна вводити в нерозведеному вигляді за допомогою перфузера (інфузійного насоса).
Алексан можна вводити інтратекально, попереково або шлуночково. Рекомендується вивести 5-8 мл ліквору, змішати з інфузійним розчином у шприці та повільно вводити повторно. Системна токсичність при цьому введенні не очікується.
Під час підготовки та прийому необхідно дотримуватися принципів безпеки при роботі з цитостатиками.
Тривалість застосування визначатиме лікуючий лікар залежно від діагнозу.
Флакони Alexan призначені лише для одноразового використання.
Терапія передозування:
Оскільки ефективний антидот не відомий, під час застосування слід дотримуватися обережності. У разі передозування необхідно вжити відповідних допоміжних заходів (наприклад, переливання крові, антибіотикотерапія). У разі серйозного передозування з інтратекальним введенням слід негайно провести обмін ліквору з ізотонічним розчином натрію хлориду.
Увага
Алексан не можна використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на коробці.
Упаковка
Алексан 100 мг/5 мл: 10 флаконів по 5 мл, що містять 100 мг цитарабіну
Алексан 500 мг/10 мл: 1 флакон по 10 мл, що містить 500 мг цитарабіну
Алексан 1000 мг/20 мл: 1 флакон по 20 мл, що містить 1000 мг цитарабіну
Алексан 2000 мг/40 мл: 1 флакон по 40 мл, що містить 2000 мг цитарабіну
Зберігання
Зберігати в сухому місці, при температурі до 25 ° C. Захищати від світла.
Доведена хімічна та фізична стабільність продукту під час використання після першого відкриття становить 28 днів при зберіганні в холодильнику (2-8 ° C), захищеному від світла. Максимальний термін придатності після розведення у фізіологічному розчині становить 28 днів при зберіганні в холодильнику (2-8 ° C), захищеному від світла.
З точки зору хімічної та фізичної стабільності та з мікробіологічної точки зору бажано, щоб розведений розчин був витрачений якомога швидше.
Зберігати в недоступному для дітей місці.