АМЕБИ Амеби (рис. 1) - це одноклітинні організми, рухливі за допомогою псевдопод (непостійні виступи, що виходять з тіла і дозволяють йому рухатися і харчуватися), що належать царству Найпростіші. Його назва походить від латинського amoibe, що означає зміна (змінити форму). Рисунок 1: Клітинна структура амеби Утворення або викид псевдопод відбувається у відповідь на різні хімічні подразники, які зазвичай генеруються мікроорганізмами, клітинами тощо. які складають їхню їжу, оскільки вони харчуються фагоцитозом. Псевдоподи охоплюють мікроорганізм і вводять його в порожнину або вакуолю (рис. 2). Відходи матеріалу та неперетравлені рештки усуваються через ектоплазму. За своєю формою псевдоподи отримують різні назви: лобоподи або лобоподи (широкі та короткі, з екто та ендоплазмою), філоподи або плосконогі (тонкі та розгалужені, лише з ектоплазмою), сітчасті та сітчасті молюски (типові анастомозовані філоподи), дельтаподи (типові анастомозовані філоподи), Acanthamoeba) та ін. Амеби не мають чітко визначеної форми, а їх внутрішні структури (рис. 1) не займають певного положення. Вони розмножуються шляхом двійкового поділу (рис. 3). Рис. 2: фагоцитоз. Рис. 3: розмноження шляхом двійкового поділу 1

будова

Таблиця 1: Морфологічні відмінності між різними шлунково-кишковими паразитичними амебами Трофозоїт Кіста Свіжий малюнок Пофарбований свіжий малюнок Пофарбований Entamoeba histolytica http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.practicalscience.com/eh.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.practicalscience.com/eh.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm Entamoeba hartmanni http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm /http://www.cdfound.to.it/default.htm http: //www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.cdfound.to.it/default.htm http: //www.cdfound.to.it/default.htm Entamoeba coli http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.cdfound.to.it/default.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://parasitol.wkhc.ac.kr/image/pro/ec.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm Endolimax nana http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.cdfound.to.it/default. htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.cdfound.to.it/default.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm Iodamoeba bütschlii http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.biosci.ohiostate.edu/

паразит/http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm http://www.practicalscience.com/ib.html http: //www.dpd.cdc.gov/dpdx/default.htm 4

Entamoeba histolytica 10-60 мкм (> інвазивні) Таблиця 2: Порівняння трофозоїтів різних шлунково-кишкових амеб ЯДРОЦИПОЛАЗМА Розмір Мобільність № Хроматин Каріосома Зовнішній вигляд Включення Інтенсивний, 1 (не видно в дрібних дрібнозернистих свіжих односпрямованих еритроцитах) Загалом центральний Entamoeba hartmanni 5 -12 мкм Повільний 1 (не видно свіжий) Entamoeba coli 15-50 мкм Повільний 1 (видимий свіжий) Endolimax nana 6-12 мкм Повільний 1 (іноді видно свіжий) Iodamoeba bütschlii 8-20 мкм Повільний 1 (не видно свіжий ) Периферійні. Тонкі гранули Рівномірний розподіл та розмір Периферійні Дрібні гранули Рівномірний розподіл та розмір Периферійні Грубі гранули Нерегулярний розмір та розподіл Ні Ні Маленький Загалом центральний Великий Загалом ексцентричний Великий Ексцентричний або центральний. Нерегулярні Великі Загалом центральні Оточені дрібними заломлюючими гранулами Дрібнозернисті Грубі гранули Кілька вакуолей Гранульовані та вакуолізовані Грубі грануляції Множинні вакуолі Бактерії Бактерії, гриби, інші матеріали Бактерії Бактерії, грибки, інші матеріали 5

Таблиця 3: Порівняння між кістами різних шлунково-кишкових амеб ЦИТОПЛАЗМА ЯДЕРНИК Розмір Форма № Хроматин Каріосома Хромідні тіла Вакуолі Entamoeba histolytica 10-20 мкм Сферична 4 (зріла) 1-2 (незріла) Периферична мала Загалом центральна теперішня товста, видовжена, дифузна хартмані 5-10 мкм Сферична 4 (зріла) 1-2 (незріла) Entamoeba coli 10-35 мкм Сферична овальна ендолімакс нана 5-10 мкм Сферична, овальна або еліптична Iodamoeba bütschlii 5-20 мкм Овальна, еліптична або іншим чином 8 (зріла) Іноді 16 2 (незрілі) 4 (зрілі) Периферійні периферійні Не маленькі Загалом центральні Малі Загалом ексцентричні Великі 2 (незрілі) 1 (зрілі) Не великі Загалом ексцентричні Загалом центральні закруглені кінці Присутні Товсті, подовжені, округлі кінці Малі, рідкісні, з кінцями, що осколені № Іноді невеликі овальні маси. Іноді невеликі овальні маси. Дифузна. Дифузна. Іноді чітко виражені дифузні великі та чітко виражені 6

Рисунок 6: Зовнішній вигляд ядра в родах, важливих як кишкові колонізатори Рисунок 7: Entamoeba histolytica trophozoite Рисунок 8. Endolimax nana trophozoites Рисунок 9. Iodamoeba bütschlii trophozoites 7

ГЕНДЕРНА ЕНТАМОЕБА ТАКСОНОМІЯ/КЛАСИФІКАЦІЯ Домен Eukaryota Королівство Простіші Підцарство Sarcomastigota Тип Amoebozoa Subphylum Conosa Infraphyl Archamoebae Клас Entamoebea Сімейство Entamoebidae Рід Entamoeba (найбільш характерний, ядерний) вражаюче залежить від структури ядра Entamoenta (див. рисунок 6 у попередньому розділі). Таблиця 1: Ядерні характеристики Entamoeba Endolimax Iodamoeba CARIOSOMA Маленький центральний або злегка переміщений Великий децентралізований Займає майже все ядро ​​Великий децентралізований Оточений відбиваючими ахроматичними грануляціями ХРОМАТИН Периферичні гранули, прикріплені до каріосоми дрібними трабекулами No периферична хроматина Nota периферична хроматина Nota периферична хроматина Nota периферична хроматіна 1903) Це космополітичні найпростіші (за оцінками, 10% населення світу інфіковані), згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), приблизно 100 000 смертей на рік. Це третя причина смерті від паразитарних захворювань після малярії та шистосомозу. Він є продуцентом дизентерії 8

(приблизно 90%) відбувається безсимптомна інфекція, при якій трофозоїти залишаються, утворюючи агрегати в шарі муцину, де енциста виникає без продукування інвазії. Приблизно в 10% випадків вони вторгаються в стінку товстої кишки, викликаючи інтенсивний місцевий некроз на цьому рівні. Пізніше вони трансформуються в кісти, які усуваються калом, закриваючи цикл. За певних обставин трофозоїти з товстої кишки та портальних шляхів можуть вторгнутися в інші органи (позакишковий амебіаз -