14.09.2018

Біохімія крові: глікемія, діабет, застосування та клінічна інтерпретація параметрів

крові

Біохімія крові: глікемія, діабет, терміновий запит та клінічна інтерпретація параметрів

Біохімія крові - це "сукупність біохімічних величин, виміряних у периферичній крові, які повідомляють про метаболічний та гідроелектролітичний стан та існування пошкоджень або дисфункцій апарату та систем, таких як кардіоциркуляторна, травна, неврологічна, видільна, ендокринна тощо".

Його визначення можна здійснити за допомогою тест-смужок (доступних лише за деякими параметрами), для яких потрібна лише одна крапля крові, або за допомогою сучасних автоаналізаторів, здатних одночасно обробляти численні параметри, для яких необхідно зібрати лише від 1 до 5 мл крові в пробірці без антикоагулянта, яку потім центрифугують для використання супернатанту (сироватки).

Також можна визначити ці кількості у цільній крові у згаданих глюкометрах та в обладнанні, що використовується для тестів біля ліжка пацієнта (POCT, Тестування на місці).

Так звані біохімічні профілі - це ряд біохімічних величин, які забезпечують максимально можливу інформацію для даного діагнозу, а також мають оптимальне співвідношення витрат і вигод.

Використання цих профілів дозволяє уникнути запиту надлишкових біохімічних показників, які нічого не сприяють діагностиці певного процесу.

Глюкоза в крові

Глюкоза в крові - одне з найбільш запитуваних біохімічних визначень у службах екстреної допомоги, і, без сумніву, метод швидкої діагностики (тест-смужка), який найчастіше використовується біля ліжка.

Нормальне значення глюкози в сироватці становить від 70 до 110 мг/дл (3,9-6,1 ммоль/л), а в капілярній крові (тест-смужка) від 60 до 95 мг/дл, з хорошою кореляцією (> 95%) обидва визначення.

Як правило, спочатку рекомендується визначати рівень глюкози в крові за допомогою тест-смужки, а пізніше, якщо виявлено зміну цього параметра, вимагати кількісного визначення його сироватки або плазми.

В даний час вимірювання глюкози в капілярній крові проводиться за допомогою електронних приладів, які замінили візуальне зчитування, яке було зроблено за допомогою тест-смужок.

Деякі рекомендації, які необхідно враховувати, щоб правильно визначитись, такі:

В даний час на ринку представлений широкий асортимент капілярних глюкометрів. У всіх них кров при контакті з кінцем смужки притягується капілярною дією до її внутрішньої частини.

Кількість використаної крові варіюється від 0,2 до 2 мкл, що робить прокол менш болючим. Час реакції коливається від 3 до 29 секунд. Деякі лічильники не потребують кодування.

Є також кетонометри крові. Деякі з цих лічильників можна адаптувати до смартфонів.

Найбільш частими причинами помилок у визначенні глюкози в крові за допомогою тест-смужки є:

  • Використання прострочених смужок
  • Використання смужок, що зберігаються неправильно (трубку для смужок рекомендується тримати герметично закритою та прохолодному
  • Недостатня проба крові
  • Видалення крові з смужки занадто рано
  • Пошкодьте смугу занадто енергійним очищенням (зазвичай марлею) Розділення смужки навпіл
  • Визначення проводять при занадто низькій кімнатній температурі
  • Використання пробірки для крові з фтором (може інактивувати реагент)
  • Залишки алкоголю на смузі
  • Зміни значення гематокриту
    • Так 50%: тест пропонує значення на 40% нижчі, ніж у плазмі
  • Шокові пацієнти (тест може занизити рівень глюкози в крові в цій ситуації)
  • Препарати, які взаємодіють з тестом (метод глюкозооксидази)
    • Підвищення рівня глюкози: кофеїн, ізоніазид, парацетамол, саліцилати
    • Зниження значень глюкози: аскорбінова кислота, L-допа, метилдопа, оксифенілбутазон, тетрацикліни, толбутамід

Коли вимагати його визначення?

Термінове визначення глюкози в крові вимагається від будь-якого пацієнта з:

Клінічна оцінка

Гіперглікемія Якщо виявлено підвищення рівня глюкози в крові, це може бути пов’язано з:

Гіпоглікемія Його форма клінічного прояву залежить від кількох факторів: концентрації глюкози в крові (