жителі

Це їли жителі острова Пасхи

26 вересня 2013 р. 14:09

Щурів населяли жителі острова Пасхи, дослідники кажуть, що морепродукти майже повністю відсутні в харчуванні тубільців.

Також відомий як Рапа Нуй (Велике весло), острів, який з 1995 року входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, до нашого часу населений близько 1200. Розташований у південній частині Тихого океану, Полінезія, острів може похвалитися 1524 археологічними пам’ятками, найвідомішими з яких є кам’яні скульптури під назвою Моаї, понад тисяча з яких розташовані на клаптику землі, що втричі перевищує Манхеттен.

Раніше, як ми вже неодноразово повідомляли, вони в першу чергу досліджували таємницю руху могутніх моаїв та походження тубільців, а тепер дослідникам було цікаво, чим харчувалися перші поселенці полінезійського острова. З цією метою експерти дослідили рівень азоту та ізотопів вуглецю в колагені з 41 людського зуба, розкопаного на острові. Щоб з’ясувати, що споживали тубільці до смерті, вчені порівняли отримані значення ізотопів із кістками тварин, знайденими на острові.

Дослідники також провели радіовуглецеве дослідження на 26 зразках, завдяки чому вони змогли визначити, як змінювався раціон жителів острова Пасхи протягом століть, йдеться в останньому номері американського журналу фізичної антропології. Згідно з дослідженнями, тубільці отримували їжу майже виключно з материка, і протягом кількох століть, приблизно до 1650 року, основним джерелом білка для багатьох була полінезійська щур (Rattus exulans), відома як кіоре. Кіоре набагато менший за своїх європейських побратимів, і якщо ми можемо повірити етнографічним записам, це дуже смачно.

Таким чином, вчені спростували результати попередніх зооархеологічних досліджень і виявили, що мешканці Рупа Нуї були в основному щурами, курами та т.зв. c3 культури (до цієї групи належать помірні та холодні зони, більшість зернових культур, таких як пшениця, ячмінь, рис та цукрові буряки, квасоля, картопля та соняшник). Це абсолютно не здивувало експертів, оскільки археологічні розкопки в Тихому океані неодноразово знаходили сліди полінезійського щура. Кіоре щур - «вірна» порода: вона мігрувала разом з людиною, перетнула разом з нею океан і, як і інші щури, почала розмножуватися, як тільки приземлилася. Крім того, поселенці часто брали з собою дрібних тварин, які вважалися основним джерелом м’яса.

Однак кіоре було одночасно благословенням і прокляттям. Згідно з деякими теоріями, розповсюдження щурів також могло спричинити знищення острова Пасхи. Террі Хант, археолог з Гавайського університету, заявив, що щури мали руйнівний вплив на ліси Рапа-Нуї, порівнюючи дані з Гаваї з приблизно 3,1 мільйонами популяцій щурів на острові Пасхи незабаром після їх прибуття. Найважливіша рослина на острові, плоди пальми жої, яка зараз повністю зникла, була твердою: кожен з небагатьох екземплярів, знайдених у печерах, пережовували, роблячи їх безплідними. Хант вважає це, і пережовування молодих пагонів перешкоджало відновленню лісу, тоді як величезна популяція щурів могла вільно знищувати гнізда морських і наземних птахів, що призвело до вимирання декількох видів.

Раціон переселенців з острова Пасхи в одному відношенні став несподіваним: тубільці не їли риби та інших морських гребінців - проте це не так дивно через розташування острова та знання його рельєфу. Скеляста частина Рапа-Нуї на півночі майже повністю непридатна для риболовлі, тоді як на півдні набагато прохолодніший клімат заважає цьому виду діяльності.

Дослідники наполягали на тому, що не слід недооцінювати роль щура в харчових звичках людини, оскільки розвідка гризунів була незрівнянно легшою за рибу, і вони швидше розмножувались, тому їх було вдосталь. Споживання риби почало поширюватися лише після 1600 року, але риба залишалася їжею привілейованих прошарків, пишуть експерти.