Короткий словник словацької мови
1. довший час, часовий проміжок, період, час (мається на увазі 2): наш д. сьогодення;
дитина його віку;
робочий d., більш підходяща робота. час;
суд d., більш відповідний випробувальний термін;
→ бронза d.;
прен. заснути д-у лаг
2. одб. одиниця ритму, міра: худ. легкий, важкий d.;
1. д. від кольору
2. все це сталося
2-й дзвінок. вираз закінчити погано, пройти: я вже д-л;
бійці д-лі
1. удар дзьобом, дзьобом: дятел ď-е в дерево;
зупинка ď.
2. вираз (про людину) стукати, бити (пальцем тощо): ď. пальцем до столу, палицею до землі;
ď. на перший план;
// вдарити дзьобом і тим самим вибратися, роздягтися, проклинати: кури відходять від яєць
-
Правила словацької орфографії
проміжок часу; період; періоду аксесуари; період ‑i ž.
dobabrať ‑e ‑ú dok.; підібрати
obe ‑e ‑ú no doc.; піклуватися
Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1
бити, (національно бити), розбавляти. я dobadkat, -á, -ajú dok. вираз (де) повільно, із зусиллям, гаряче-важко: Старий, щоб наздогнав нас на ринку. (Тадж.) Один старий згорбився. (Пивовар.) Він потягнувся до спустошеного замку. (Добш.)
1. часовий період, особливо довший, час, період, вік: сьогодні, поточний, новий д.;
річний д.;
осінній d. осінь;
ніч d. ніч;
d. дитинство дитинства;
дитина свого часу с. дитина;
дух д-у сучасних поглядів;
odb. стажування, іспит, очікування, обслуговування, робота d.;
іст. доісторичні, гуситські, просвітницькі d.;
геол. лід, четвертинний d.;
археол. молодший d. камінь;
бронза, залізо d.;
лек. інкубація d.;2-й метр. ритмічна одиниця в часовій просодії: важка, легка d.;
прен. залізо. терпіти, закінчувати погано: Отже, думає Тараба, пам’ятаючи від цього потрясіння, я вже переміг (Пл.)
кусати, -е, -ú док. вираз (кого, що) їсти, бити: Вол за мить покликав мене. (Добш.)
благословляти, -е, -уд. (що) вдарити дзьобом, вкусити (про птахів) пальцем, палицею тощо: Мартін засовує палець у люльку. (Команда.);