Вагітність
годування груддю: уникати
Механізм дії Цидофовір
Цидофовір пригнічує реплікацію HCMV шляхом селективного пригнічення синтезу вірусної ДНК. Біохімічні дані підтверджують селективне інгібування ДНК-полімераз ВПГ-1, ВПГ-2 та HCMV ДНК-полімеразами цидофовір дифосфатом, активним внутрішньоклітинним метаболітом цидофовіру.
Терапевтичні показання Цидофовір
Тто. ретиніту ЦМВ в рекламі. при СНІДі та без порушення функції нирок. Його слід застосовувати лише тоді, коли інші ліки вважаються недоречними.
Дозування цидофовіру
Перфуз. IV (розбавляють у 100 мл 0,9% сольового розчину, 1 год при постійній швидкості у стандартному перфузійному насосі). Оголошення. Тто. індукція: 5 мг/кг в/в, 1 раз на тиждень, 2 тижні; підтримка: 5 мг/кг, 1 раз/2 тижні. Завжди поєднуйте 2 г з пероральним пробенецидом, за 3 год до і 1 г через 2 та 8 год після завершення інфузії. (щоб зменшити нудоту та/або блювоту, пов’язану з пробенецидом, приймати їжу перед кожною дозою або вводити протиблювотний засіб).
Спосіб застосування Цидофовір
Оскільки його слід вводити з пробенецидом, перед прийомом кожної дози пробенециду доцільно вживати їжу для зменшення нудоти та/або блювоти.
Протипоказання Цидофовір
Гіперчутливість; пацієнти, яким не можна вводити пробенецид або інші похідні сульфаніламіду; ЙТИ. з Clcr = 2+ (> = 100 мг/дл); tto. одночасно з нефротоксиками; iny. пряме внутрішньоочне через ризик зниження ВГД та зору.
Попередження та запобіжні заходи Цидофовір
I.H., пацієнти> 60 років; не рекомендується при = 44 мкмоль/л (> = 0,5 мг/дл) або стійкій протеїнурії> = 2+; потенційний канцероген; регулярно проводити офтальмологічні огляди щодо захворюваності на увеїти/ірити та очні гіпотонії (підвищений ризик цукрового діабету); зменшує масу яєчок та гіпоспермію у тварин, такі зміни можуть відбуватися у людей та спричиняти безпліддя; чоловіки повинні використовувати бар’єрні контрацептиви протягом і до 3 місяців після лікування; безпека не встановлена. одночасно з іншими нефротоксичними агентами (тенофовір, аміноглікозиди, амфотерицин В, фоскарнет, внутрішньовенне введення пентамідину, адефовіру та ванкоміцину); розглянути можливість профілактичного або терапевтичного використання відповідних антигістамінних препаратів та/або парацетамолу у пацієнтів з алергічними або гіперчутливими симптомами до пробенециду (наприклад, висипання, лихоманка, озноб та анафілаксія).
Печінкова недостатність цидофовіру
Запобіжні заходи, безпека та ефективність не встановлені.
Ниркова недостатність Цидофовір
Протипоказаний Clcr = 2+ (> = 100 мг/дл), ефективність та безпека не встановлені.
Взаємодія цидофовіру
Протипоказаний: нефротоксичний.
Ризик розвитку синдрому Фанконі з: тенофовіру дизопроксилом фумаратом.
При одночасному застосуванні з пробенецидом, вплив: парацетамолу, ацикловіру, ACEI, ac. аміносаліцилові, барбітурати, бензодіазепіни, буметанід, клофібрат, метотрексат, фамотидин, фуросемід, НПЗЗ, теофілін та зидовудин (монітор ризику гематологічної токсичності).
Вагітність цидофовіру
Немає даних про застосування цидофовіру вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Цидофовір не рекомендується застосовувати під час вагітності або жінкам дітородного віку, які не застосовують засоби контрацепції.
Жінки дітородного віку повинні використовувати ефективну контрацепцію під час та після лікування цидофовіром. Чоловікам слід рекомендувати застосовувати бар’єрну контрацепцію протягом та до 3 місяців після лікування цидофовіром.
Лактація Цидофовір
Невідомо, чи виділяється цидофовір або його метаболіти в грудне молоко. Не можна виключати ризик для новонароджених/дітей. Під час лікування цидофовіром годування груддю слід припинити.
Вплив на здатність керувати цидофовіром
Вплив цидофовіру на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами незначний. Під час лікування цидофовіром можуть виникати такі побічні реакції, як астенія. Лікареві рекомендується обговорити це питання з пацієнтом і, виходячи зі стану захворювання та толерантності до цидофовіру, скласти свої рекомендації для кожного окремого випадку.
Побічні реакції Цидофовір
Нейтропенія, головний біль; ірит, увеїт, очна гіпотонія; задишка; нудота, блювота, діарея; висип, облисіння; протеїнурія, підвищення рівня креатиніну в крові, в/в; астенія, лихоманка, озноб.