І. Початкова освіта

  • де відбувається освіта
  • хто реалізує освіту
  • на кого орієнтована освіта (Кікушова, 2004)

зміст

Постмодерна концепція дитячого садка приймає дитину як активний суб’єкт свого розвитку. Це розуміється як місце життя дитини та середовище для здобуття цінні в освіті досвіду. У своєму теоретичному натхненні він характеризується двома парадигмами:

  • множинність - запорука різноманітності дітей, переживання дітьми своєї культурної приналежності або стилю формуючої орієнтації;
  • питання - приписує дитячому садку динамічну роль, творчість, постійний контроль його діяльності, дослідження та створення нових педагогічних та навчальних проектів (Cinguetti, Pimazzoni, 1993. В: Kostrub, 2003).

Основними функціями дитячого садка є освіта та спілкування. В даний час існує чотири функції, які виконує дитячий садок: 1. виховна функція - забезпечення виховання, навчання, навчання, розвитку особистості дитини та навчального процесу на професійному та професійному рівні; 2. культурна функція - координація культурної діяльності компанії; 3. компенсаторна функція - корекція відмінностей, соціокультурних недоліків та індивідуальних відмінностей (гадикапи); 4. профілактична функція - повага непрацездатності дитини та психічних труднощів (Коструб, 2003). Виховні цілі дитячого садка повинні базуватися на реальних потребах дитини, які передбачені навчальною програмою дитячого садка, соціально-культурним та історичним контекстом, перепідготовкою відносин між дитячим садочком та іншими установами, де це необхідно для забезпечення наступності виховання та зусиль щодо запобігання небажаним ситуаціям (Коструб, 2003). Початкова освіта - це довготривала, цілеспрямована і систематична діяльність, при якій неможливо випадково і епізодично ставити цілі, конкретизувати зміст або реалізовувати сам процес (Коструб, 2002).

II. Цілі початкової освіти

  • довгострокові цілі
  • цілі розвитку
  • Мети навчання

Б/Групи цілей (питання дидактики)

  • загальні цілі
  • конкретні цілі
  • підцілі

А. Педагогіка - типи цілей початкової освіти 1. Довгострокові цілі з педагогічної точки зору:

  • формування ідентичності - власна ідентичність дитини, самосвідомість та образ себе;
  • розширення автономії - власна самостійність, самореалізація дитини;
  • розвиток та вдосконалення компетентностей - самоактуалізація, самопрезентація, самозастосування та самореалізація дитини.

Frabboni (In: Kostrub, 2002) представляє три взаємопов’язані рамки, в яких дитина розвиває та вдосконалює компетенції: - рамка вербальних засобів спілкування

  • комунікативна компетентність - здатність відтворювати повідомлення, отримані від інших, здатність підтримувати активність у розмовах аналогічним чином.
  • експресивна компетентність - дві цілі: 1. здатність до перекладу; 2. здатність до інтерпретації.
  • пізнавальна компетентність - переслідує цілі, пов’язані з вербальною та логіко-формальною формою мовлення.

- рамки невербальних засобів спілкування

  • комунікативна компетентність - дві формуючі цілі: 1. здатність спілкування з людьми та предметами; 2. контролювати мовний запас жестів.
  • експресивна компетентність - подвійна формуюча мета: 1. «проективна» (візуалізація) - здатність говорити за експресивними каналами невербальної комунікації; 2. "трансфігуратини" (трансформативні) - дозволяє створювати і особистий, і соціальний досвід.
  • пізнавальна компетентність - подвійна формуюча мета: 1. знання та розуміння можливостей, функцій власного тіла; 2. контроль просторово-часових структур.

- наукові та екологічні рамки

  • комунікативна компетентність - дві компетенції: 1. розуміння мови природи та людяності; 2. розуміння соціального середовища.
  • експресивна компетентність - перетворення двох природних функцій дитинства: 1. наслідувальна функція; 2. творча функція.
  • пізнавальна компетентність - подвійна освітня мета: 1. здатність читати навколишнє середовище як систему; 2. можливість реєструвати систему в результаті змін у розвитку.

2. Цілі розвитку з психологічної точки зору - з дітьми пов’язані та розвиваються такі виміри розвитку:

  • когнітивні
  • творчий
  • логічний
  • комунікативна
  • чуттєвий
  • соматичний
  • двигун
  • соціальна
  • моральний
  • емоційний
  • афективний

  • когнітивні
  • соціально-афективний
  • перцептивно-рухова

Ці домени визначають, до яких областей застосовуються цілі:

  • пізнавальні цілі - це освітні цілі,
  • соціально-афективні (установочні) цілі - це освітні цілі,
  • психомоторні цілі - це тренувальні цілі.

  • характер і сучасний рівень розвитку та досягнутий розвиток особистості учня,
  • потреби та інтереси дитини,
  • специфічні прояви дитини (Кікушова, 2004).

Сфери життєвого досвіду дітей поза школою - дитина отримує досвід безпосередньо, ненавмисно, переважно через ситуативне навчання (Коструб, 2005, с. 24). Сфери освітнього досвіду дітей - дитина набуває досвід опосередковано, навмисно, переважно за допомогою контрольованого - організованого навчання, в якому також використовується принцип ситуативного навчання.

  • включають різні аспекти взаємопов’язаної реальності, що означає, що вони є інтерпретаційними моделями соціокультурної реальності,
  • є сферами природної дії та дії дитини,
  • в них відбувається і розвивається навчання та особистісний розвиток дитини (тобто в них конкретизується певний освітньо цінний досвід для дитини) та навчання вчителя,
  • кожен представляє свої конкретні шляхи та можливості - шляхи навчання та розвитку, хоча всі вони зумовлені застосуванням експериментального та активного навчання, яке інтегрує їх цілісно та дозволяє використовувати,
  • кожна з них включає різноманітні можливості для дитини отримати різноманітний освітній досвід,
  • всі підпорядковуються інтегративній точці зору (вони невіддільні один від одного в діях суб'єктів) "(Коструб, 2005, с. 26)

Розбиття змісту початкової освіти на сфери освітнього досвіду дітей:

  • соматично-рухова зона - набуття досвіду дійсності за допомогою тіла, органів чуття та руху; розвиток інтелекту руху тіла;
  • художньо-експресивна сфера - набуття досвіду про дійсність через мистецтво, через мистецтво та невербальні засоби виразності (посилання, форми, засоби, засоби масової інформації);
  • лінгвістична сфера - набуття досвіду письмової та розмовної мови/мовлення та мовних комунікативних засобів (мовлення, слова, бесіди, письмо); розвиток мовного інтелекту;
  • соціоморально-емоційна сфера - набуття досвіду через соціальні відносини, правила, мораль та емоційне спілкування; розвиток внутрішньоособистого та міжособистісного інтелекту;
  • логіко-математична область - набуття досвіду за допомогою логіки, математизації (простір, розташування, розмірність); розвиток логіко-математичного інтелекту;
  • природничо-наукова сфера - набуття досвіду через природу (речі, час); розвиток екологічного, екзистенційного та духовного інтелекту.

Організація змісту початкової освіти за напрямами освітнього досвіду дітей вимагає планування індивідуальних педагогічно-дидактичних заходів, щоб кожна містила комплекс взаємопов’язаних цілей. Фактичне здійснення педагогічно-дидактичної діяльності має стимулювати всі можливості дитини та розширювати її компетенції, знання, цінності та установки. Комплексна система педагогічно-дидактичної діяльності створює навчальну програму.
IV. Процес початкової освіти Для організації виховання в дитячому садку важливо наголосити на компетенції вчителя керувати цим процесом як взаємній взаємодії між його учасниками. Навчальний процес складається з навчального процесу та навчального процесу, які доповнюють один одного і пов’язані з навчальним предметом. З боку вчителя підготовка до навчального процесу є складною діяльністю. Учитель проектує свої уявлення про те, що, коли, де, чому, для кого і як вчити. Організаційна структура формування навчального процесу (час мотивації та стимулювання):

  • час концентрації - зустріч
  • час вибору діяльності
  • час здійснення діяльності у великій групі
  • час реалізації діяльності в малих групах I.
  • час активності під час перебування на вулиці
  • час для відпочинку
  • час здійснення діяльності в малих групах II.
  • час завершення діяльності та їх рекапітуляція
  • час обіду/обіду
  • час гігієни
  • час розлучення/виїзду (Коструб, 2003)

  • глобалізаційний характер навчального процесу,
  • джерела дитячого досвіду базуються на повсякденному житті,
  • реалізовані заходи мають ігровий характер,
  • дотримання індивідуального ритму навчання та розвитку кожної дитини,
  • створення та підтримка прийнятного та гостинного клімату,
  • сприяння безпосередньому спостереженню та безпосередньому переживанню предметів та предметів,
  • діяльність та дії в педагогічно-дидактичній діяльності базуються на творчості,
  • заохочення та підтримка взаємодії між дітьми та між дітьми та дорослими,
  • стимулювання та надання допомоги дітям з боку вчителя,
  • осмислене, конструктивне та кооперативне навчання в шкільних умовах (Коструб, 2005).