Додати до Менділі

запору

Резюме

Хронічний запор є частою причиною консультацій як на рівні загальної медицини, так і у спеціалістів, поширеність якої коливається від 2 до 27% населення. Це частіше у жінок, у людей похилого віку, і хоча це не серйозне захворювання, воно суттєво змінює якість життя пацієнтів.

Він може бути первинним або вторинним щодо різних медичних патологій. Його патофізіологія є багатофакторною, у пацієнтів з нормальним транзитом товстої кишки, з тривалим транзитом товстої кишки або з дефекаційними змінами.

Традиційне лікування ґрунтується на зміні дієти та вживанні різних видів проносних засобів. В останні роки були виявлені нові препарати, які, збільшуючи секрецію рідини в кишечнику або через посилення моторики товстої кишки, представляють нові терапевтичні засоби.

Хірургічне втручання відіграє важливу роль у веденні вибраної групи пацієнтів, резистентних до традиційної терапії.

Резюме

Хронічний запор - це дуже часта скарга, з якою стикаються як лікарі первинної ланки, так і спеціалісти, поширеність якої становить від 2 до 27% населення. Про це частіше повідомляється у жінок та пацієнтів літнього віку, що суттєво погіршує якість життя.

Запор може бути первинним або вторинним щодо різних захворювань. Має багатофакторну патофізіологію і може бути класифікований як звичайний транзитний запор, повільний транзитний запор та порушення дефекації.

Сучасне лікування базується на зміні дієти та різних видах проносних препаратів. В останні роки були розроблені нові фармакологічні методи лікування, які стимулюють секрецію кишкової рідини або рухливість товстої кишки.

Хірургія відіграє важливу роль у відібраних пацієнтів, які не реагують на поточне лікування.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску