До цього часу вважалося, що відгодівля як ознака, спричинена генетичною схильністю, є незмінним фактом, який може бути дещо компенсований дієтою протягом усього життя та наполегливими фізичними вправами. Однак сьогодні результати 12-річних наукових досліджень показують, що на наслідки ожиріння як генетичної схильності може вплинути розвиток одного з флавоноїдів рослини солодки, що походить з Азії, глабридину. за допомогою!

солодки

Далекосхідна рослина під назвою солодка була відома і споживалась ще древніми єгиптянами. Протизапальний, протимікробний та судинний захисний ефект цієї рослини давно відомий дослідникам. Але протягом останнього десятиліття наукові дослідження цієї рослини зосереджувались на досі невідомому ефекті.

Японський лікар-дослідник Фумікі Аокі дослідив знижуючий жир ефект споживання екстракту солодки під назвою глабридин. Дослідження на тваринах, а потім дослідження на людях показали, що глабридин, оскільки діє на рівні генів, лікує та мобілізує вісцеральні жири в правильному напрямку, сприяючи тим самим хорошому рівню цукру в крові та стабілізуючи жировий обмін в організмі.

У багатьох людей жир накопичується на вісцеральному рівні, це означає, що ожиріння присутнє у всьому тілі, тому воно також впливає на внутрішні органи - від системи крові до печінки. Цей тип ожиріння зовні можна розпізнати в основному за акцентом уваги на животі та зоні стегон і є не лише естетичною, але й проблемою здоров’я.

Вражаючі симптоми в багатьох випадках вказують на вже встановлений метаболічний синдром: ріст жирової тканини живота, непереносимість глюкози, гіпертонія, резистентність до інсуліну, діабет 2 типу, оклюзія артерій. Ця цивілізаційна хвороба, виявлена ​​в 1988 р. Д-ром Джеральдом Рівеном, дослідником із Стенфордського університету і вражає 30 відсотків населення старше 40 років, накопичує в організмі вісцеральний жир, який відповідає за активацію генів та неправильне харчування та спосіб життя. У таких випадках гени перемикаються на своєрідний механізм «зберігання», тому кожна частина тіла запрограмована для накопичення жиру.

Глабридин допомагає розчинити цю генетичну детермінацію та активує ферменти, що відповідають за спалювання жиру. В результаті починається вісцеральний, клітинний розпад жиру. Екстракт має ефект схуднення за рахунок зменшення синтезу жирних кислот у печінці та збільшення окислення жирних кислот.

Результати досліджень показують, що ідеальна доза глабридину становить 300 мг на день, що призводить до значного зменшення жиру в організмі за 12 тижнів. Навіть при більших дозах (1800 мг/добу) активний інгредієнт не є шкідливою, безпечною добавкою до функціональних продуктів харчування (навіть у разі тривалого надмірного споживання) і має значний ефект схуднення. Як наслідок, Управління з контролю за продуктами та ліками, орган регулювання наркотиків США, затвердив глабридин як активну речовину.

Флавоноїдний концентрат, який можна отримати з солодки багатоступеневим процесом, - це так званий «нутрігеномічний» препарат, що означає, що він регулює функцію генів. Багато вчених вважають, що за цими препаратами майбутнє може допомогти регулювати здорове функціонування нашого організму на рівні генів.