Мікробіом або геном мікробіоти можна визначити як усіх мікроорганізмів, які колонізують різні тканини організму. Нещодавно вчені з Topigs Norsvin опублікували статтю в Journal of Animal Science, в якій представили результати дослідження, покликаного дослідити відмінності у складі мікробіомів між свинями з високою та низькою ефективністю годування.

дослідження

Є підстави підозрювати, що ферментація мікробів може вплинути на ефективність корму свиней, оскільки:

Наявність та вартість кормових інгредієнтів можуть диктувати зміни у складі корму, а отже, і вмісту клітковини в раціоні; певна мікробіота, що знаходиться в шлунково-кишковому тракті, виробляє ферменти, що розщеплюють клітковину і виробляють леткі жирні кислоти; а леткі жирні кислоти використовуються як джерело метаболічної енергії для свині.

Отже, цілями цього дослідження було дослідити зв’язок між ефективністю корму та каловим мікробіомом у комерційних свиней-доробників та наслідками дієтичного складу та статі на склад калового мікробіома.

Фінішних свиней годували дієтою на основі кукурудзи/сої (CS) або пшениці/ячменю (WB). За день до забою у кожної свині відбирали зразки калу, а ДНК кожного мікроба, присутнього у зразку, виділяли та секвенували.

МІКРОБІОМ МОЖЕ ПОЯСНИТИ МІЖ 35 І 50% ВАРІАЦІЇ ХАРЧОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Результати показали відмінні відмінності у складі мікробіомів між свинями, яких годували різними дієтами. Результати також показали, що склад мікробіомів суттєво відрізнявся між статями. Крім того, значуща взаємозв'язок між ефективністю корму та складом мікробіомів була виявлена ​​для свиней, які годувались раціоном СВ, але не для свиней, які годувались раціоном СВ, ймовірно, через більш високий рівень ферментативного субстрату (тобто сирої клітковини) для свиней, які годувались раціоном СВ проти дієти CS. Підсумовуючи, результати вказують на можливість поліпшення ефективності кормів у свиней шляхом модуляції мікробного складу шляхом змін у складі раціону.