EdukaSano: Харчування як предмет
Харчування як предмет
У кейтерингу Антонія Наварро ми розуміємо шкільну їдальню як предмет, чому? Ну, оскільки в просторі та часі існують такі важливі аспекти, як охорона здоров’я через їжу, такі як гігієна власного життя, повага до праці інших людей та життя з групою. Це важливі уроки для дитини та її розвитку.
З цієї причини, коли ми дізнались про ініціативу eduKsano, ми були ентузіазми, почувались ідентифікованими і звідси підняли ще одну руку за те, щоб включити харчування як предмет до іспанської освіти.
Тема, яку вони демонструють, навчить студентів про продукти харчування та їх особливості, знати, які є найбільш підходящими для кожної людини та для кожної ситуації, та виробити хороші харчові звички. Його мета - сприяти фізичному та психічному здоров’ю всіх людей через знання продуктів та їх поєднань, збалансованого та відповідального харчування. З цієї причини ми підтримуємо заснування Харчової освіти разом із усіма навчальними предметами на рівних умовах. Якщо важливо вивчити математику, мову чи англійську мову, як не знати, що, як, коли, скільки і чому ми їмо?
За даними ВООЗ, в даний час в Іспанії поширеність дитячого ожиріння зросла вчетверо, збільшившись серед хлопчиків з 3% до 12%, а серед дівчат - з 2% до 8%. Це серйозна проблема, оскільки ожиріння в перші роки життя є однією з причин раннього виникнення хронічних захворювань, таких як діабет 2 типу, а також впливає на психосоціальні та освітні результати.
Що таке eduKsano
EduKsano (вимовляється як Educasano) - це соціальний проект, який просуває ARVI, найбільша рибальська асоціація в Європі, до якої до цього часу долучилися 16 асоціацій з первинного сектору, харчової промисловості, європейських кухарів, споживачів та батьків студентів. Як ми вже коментували, його основною метою є включення харчової освіти як обов'язкового предмета до навчальних програм початкової та середньої освіти.
Завдання, яке спрямована на цю ініціативу, полягає в тому, щоб усвідомити уряд та автономні державні адміністрації про необхідність створення на державному рівні Основного закону, який би дозволив включити обов’язковий предмет з питань харчування на початкові та середні курси.
Як прецедент, ми маємо освітню модель, яку Японія запровадила у 2005 році. Так зване шокуйку прибуло до японської країни у формі Основного закону, з яким обов’язковий предмет було введено в грудні та початкові класи. За допомогою цієї ініціативи Японії вдалося позиціонувати себе як країну з найнижчим рівнем ожиріння у світі.