tbl flm 3x28 (бліс.PVC/PVDC)

Зміст короткого опису характеристик (SPC)

Затверджений текст рішення про зміни, ев. ні. 2012/03119

3x28

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

фемостон 2/10

таблетки, вкриті плівковою оболонкою

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

Фемостон 2/10 містить 2 мг естрадіолу в 1 таблетці цегляно-червоного кольору протягом перших 14 днів циклу. Для решти 14 днів 28-денного циклу 1 жовта таблетка містить 2 мг естрадіолу та 10 мг дидрогестерону.

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

таблетка, вкрита плівковою оболонкою

Таблетка естрадіолу 2 мг:

Цегляна червона кругла двоопукла таблетка, вкрита плівковою оболонкою, для перорального застосування з тисненням на одній стороні “379”.

Естрадіол/дидрогестерон 2 мг/10 мг таблетка:

Жовта кругла двоопукла таблетка, вкрита плівковою оболонкою, для перорального застосування з тисненням на одній стороні “379”.

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

Постійне послідовне лікування

Замісна гормональна терапія для лікування синдромів дефіциту естрогену у жінок в постменопаузі протягом принаймні 6 місяців після останньої менструації.

Профілактика остеопорозу у жінок після менопаузи з високим ризиком переломів, які не переносять або протипоказані іншим препаратам, дозволеним для профілактики остеопорозу.

Досвід лікування жінок старше 65 років обмежений.

4.2 Дозування та спосіб введення

Для перорального застосування.

Постійне послідовне лікування: естроген вводять безперервно. Гестаген додають до лікування протягом останніх 14 днів кожного 28-денного циклу.

Протягом перших 14 днів 28-денного циклу приймають по одній цегляно-червоній таблетці, що містить 2 мг естрадіолу, та протягом наступних 14 днів по одній жовтій таблетці з 2 мг естрадіолу та 10 мг дидрогестерону.

Після 28-денного циклу починається новий 28-денний цикл. Це означає, що цикли лікування слідують один за одним без перерви.

Для початку та продовження лікування симптомів постменопаузи слід застосовувати найнижчу ефективну дозу, при цьому тривалість лікування повинна бути якомога коротшою (див. Розділ 4.4).

Послідовну комбіновану терапію слід розпочинати з Фемостону 1/10. Залежно від клінічної відповіді, дозу можна потім регулювати відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.

Пацієнти, які раніше приймали безперервні послідовні або циклічні препарати, повинні закінчити 28-денний цикл перед початком прийому Фемостону. Пацієнти, які раніше приймали безперервні комбіновані препарати, можуть почати приймати Фемостон у будь-який час.

Якщо пацієнт забув прийняти ліки, вони повинні прийняти його якомога швидше. Однак, якщо пройшло більше 12 годин, пропущену дозу слід пропустити, а лікування продовжувати з наступною дозою. Пропуск дози може збільшити ймовірність кровотечі або кров’янистих виділень.

Ліки призначено для перорального вживання і приймаються незалежно від їжі.

Немає відповідних показань для застосування дітям.

4.3 Протипоказання

- Відома гіперчутливість до препарату або до будь-якої з допоміжних речовин.

Підтверджений або підозрюваний рак молочної залози.

Підтверджені або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрію).

Підтверджені або підозрювані прогестагензалежні новоутворення.

Недіагностована вагінальна кровотеча.

Гіперплазія ендометрію, що не лікується.

Попередня або активна венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, легенева емболія).

Відоме тромбофільне розлад (наприклад, дефіцит білка С, білка S або антитромбіну; див. Розділ 4.4).

Активна або недавня артеріальна тромбоемболічна хвороба (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда).

Гостра хвороба печінки або якщо така хвороба печінки подолана, а тести функції печінки не нормалізуються.

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

Замісна гормональна терапія (ВГЛ) повинна розпочинатися лише для лікування симптомів постменопаузи, які негативно впливають на якість життя. У всіх випадках ретельну оцінку ризику та вигоди слід проводити принаймні раз на рік, а HSL слід продовжувати лише в тому випадку, якщо переваги перевищують ризики.

Докази щодо ризиків, пов'язаних з HSL, при лікуванні передчасної менопаузи обмежені. Однак через низький рівень абсолютного ризику для молодих жінок співвідношення користь-ризик може бути більш сприятливим для цих жінок, ніж для літніх жінок.

Перед початком або відновленням ГСЛ необхідно взяти повний особистий та сімейний анамнез, а також загальний фізичний та гінекологічний огляд, орієнтований на протипоказання та попередження щодо використання. Під час лікування рекомендуються регулярні огляди, частота та характер яких повинні відповідати індивідуальним потребам пацієнта. Жінкам потрібно сказати, про які зміни грудей, повідомити свого лікаря або медсестру. Обстеження, включаючи відповідні методи візуалізації, напр. мамографія повинна виконуватися відповідно до стандартних процедур скринінгу та адаптуватися до індивідуальних клінічних потреб пацієнта.

Умови, що вимагають нагляду

Якщо будь-який із наведених нижче станів присутній, стався або погіршився під час вагітності або після попереднього ВГЛ, слід ретельно спостерігати за пацієнтом. Слід враховувати, що ці стани можуть повернутися або погіршитися під час лікування Фемостоном 2/10, зокрема:

лейоміома (міома матки) або ендометріоз;

ризики тромбоемболічної хвороби в особистій чи сімейній історії (див. нижче);

фактори ризику естрогензалежних пухлин, напр. спадковість першого ступеня при раку молочної залози;

захворювання печінки (наприклад, аденома печінки);

цукровий діабет з судинними ускладненнями або без них;

мігрень або сильний головний біль;

системний червоний вовчак;

гіперплазія ендометрію в анамнезі (див. нижче);

Причини негайного припинення лікування:

Лікування повинно бути припинено, якщо виникають протипоказання та наступні стани:

жовтяниця або погіршення функції печінки;

значне підвищення артеріального тиску;

нова поява головних болів при мігрені;

Гіперплазія ендометрія та карцинома

У жінок з інтактною маткою ризик гіперплазії ендометрія та карциноми ендометрія збільшується, якщо естроген давати самостійно протягом тривалого часу. Повідомляється про підвищений ризик раку ендометрія у жінок, які приймають естроген самостійно, коливається від двох до дванадцяти разів ризику у жінок, які не приймають естроген, залежно від тривалості застосування та дози естрогену (див. Розділ 4.8). Після припинення лікування ризик залишається підвищеним принаймні ще протягом 10 років.

Додавання прогестагену циклічно протягом щонайменше 12 днів на місяць/28 циклів або безперервна комбінована терапія естрогеном + прогестагеном у жінок, які не перенесли гістеректомію, може захистити від підвищеного ризику, пов’язаного із замісною естрогеновою гормональною терапією (HSL).

Протягом перших місяців лікування іноді можуть виникати міжменструальні кровотечі та кров’янисті виділення. Якщо міжменструальна кровотеча або кров’янисті виділення виникають після певного періоду лікування або зберігаються після припинення лікування, слід з’ясувати причину кровотечі. До обстеження може бути включена біопсія ендометрію, щоб виключити злоякісні пухлини ендометрія.

Об'єднані докази вказують на підвищений ризик раку молочної залози у жінок, які приймають комбінований HSL естроген + прогестаген і, можливо, HSL, що містить естроген окремо. Цей ризик залежить від тривалості використання HSL.

Комбінована терапія естроген + гестаген

Рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження "Ініціатива охорони здоров'я жінок" (WHI) та епідеміологічні дослідження узгоджуються з виявленням підвищеного ризику раку молочної залози у жінок, які приймають комбінований HSL естроген + прогестаген, що відбувається приблизно через 3 роки (див. Розділ 4.8) .).

Самостійне лікування естрогеном

Дослідження WHI не виявило підвищеного ризику раку молочної залози у жінок після гістеректомії, які використовували естроген як HSL. З спостережних досліджень найчастіше повідомлялося про невеликий підвищений ризик раку молочної залози, який значно нижчий, ніж у жінок, які приймали комбінацію естроген + прогестаген (див. Розділ 4.8).

Підвищений ризик виявиться протягом декількох років використання, але через кілька років (максимум 5 років) після припинення лікування ризик подібний до ризику до початку лікування.

HSL, особливо лікування естрогеном-гестагеном, збільшує щільність мамографічних зображень, що може негативно вплинути на радіологічне опромінення раку молочної залози.

Рак яєчників набагато рідше раку молочної залози. Тривале (принаймні від 5 до 10 років) вживання естрогенвмісного HSL самостійно асоціювалось із незначним підвищеним ризиком раку яєчників (див. Розділ 4.8). Деякі дослідження, включаючи дослідження WHI, припускають, що тривале застосування комбінованого HSL може представляти подібний або дещо нижчий ризик (див. Розділ 4.8).

HSL асоціюється з 1,3–3-кратним вищим ризиком розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), т. j. тромбоз глибоких вен або легенева емболія. Такі події частіше трапляються в перший рік використання ЛЗП, ніж пізніше (див. Розділ 4.8).

Ризик ВТЕ підвищується у жінок з діагнозом тромбофільні захворювання, і HSL може збільшити цей ризик. Тому HSL протипоказаний таким жінкам (див. Розділ 4.3).

До загальновизнаних факторів ризику розвитку ВТЕ відносяться: вживання естрогену, старший вік, серйозні оперативні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (ІМТ> 30 кг/м 2), період вагітності та після пологів, системний червоний вовчак (СЧВ) та рак. Думки щодо можливої ​​ролі варикозу при ВТЕ суперечливі.

Як і у всіх післяопераційних пацієнтів, слід розглянути заходи щодо запобігання післяопераційному ВТЕ. Якщо після тривалої операції слід тривала іммобілізація, рекомендується тимчасово припинити HSL за 4-6 тижнів до операції. Не слід відновлювати лікування, поки пацієнт не стане повністю мобільним.

У жінок, які не мали ВТЕ в анамнезі, але мають родича першої лінії, який страждав на тромбоз у молодому віці, скринінг можна проводити після ретельного пояснення його обмежень (під час скринінгу виявляється лише частина тромбофільних порушень).

Якщо тромбофільний розлад, пов’язаний з тромбозом, виявляється у найближчих родичів або якщо розлад є «важким» (наприклад, дефіцит антитромбіну, білка S та білка С або їх поєднання), HSL протипоказаний.

Жінкам, які тривалий час приймали антикоагулянтну терапію, необхідно ретельно враховувати переваги та ризики використання ГСЛ.

Якщо ВТЕ виникає після початку лікування, лікування слід припинити. Пацієнти повинні негайно повідомити свого лікаря, якщо вони помітять можливі тромбоемболічні симптоми (наприклад, болючий набряк кінцівки, раптовий біль у грудях, задишка).

Ішемічна хвороба серця (ІХС)

У рандомізованих контрольованих дослідженнях на жінках, які отримували комбінований HSL естроген + прогестаген або HSL лише з естрогеном, не було виявлено жодних доказів захисного ефекту HSL у профілактиці інфаркту міокарда у жінок із або без ІХС.

Комбінована терапія естроген + гестаген

Відносний ризик розвитку ІХС під час застосування комбінованого HSL естрогену + прогестагену дещо підвищений. Оскільки основний абсолютний ризик розвитку ІХС тісно пов’язаний з віком, кількість додаткових випадків ІХС, спричинених лікуванням естрогеном-гестагеном, дуже мала у здорових жінок безпосередньо перед менопаузою, але зростатиме з віком.

Лікування, що містить лише естроген

За даними рандомізованих контрольованих досліджень, у жінок після гістеректомії жінок, які отримували терапію лише естрогеном, не спостерігалося підвищеного ризику розвитку ІХС.

Ішемічний інсульт

Комбіноване лікування естрогеном + прогестагеном та лікування лише естрогеном асоціювалось із збільшенням ризику ішемічного інсульту в 1,5 рази. Відносний ризик не змінюється з віком та часом від менопаузи. Однак, оскільки базовий ризик інсульту тісно пов'язаний з віком, загальний ризик інсульту зростатиме у жінок, які приймають ГСЛ із збільшенням віку (див. Розділ 4.8).

Естрогени можуть спричинити затримку рідини, тому пацієнтам із серцевою або нирковою дисфункцією слід надавати підвищений догляд.

За жінками з наявною гіпертригліцеридемією слід ретельно спостерігати під час замісної естрогенної терапії або ГСЛ, оскільки повідомляється про рідкісні випадки значного підвищення рівня тригліцеридів у плазмі крові, що призводить до панкреатиту.

Естрогени збільшують глобулін зв’язування гормонів щитовидної залози (TBG), збільшуючи тим самим рівень циркулюючих гормонів щитовидної залози, вимірюваний білком-зв’язаним йодом (PBI), рівні T4 (стовпчастий або радіоімунологічний аналіз) або рівні T3 (радіоімунологічний аналіз). Поглинання T3 смолою зменшується, що відображає підвищений рівень TBG. Концентрації вільних Т4 і Т3 незмінні. Інші зв'язуючі білки можуть бути підвищеними в сироватці крові, наприклад кортикоїд-зв’язуючий глобулін (CBG), глобулін, що зв’язує статеві гормони (SHBG), що призводить до підвищення рівня цих циркулюючих гормонів. Концентрація вільних або біологічно активних гормонів незмінна. Інші білки плазми можуть бути підвищеними (ангіотензиноген/субстанція реніну, альфа-1-антитрипсин, церулоплазмін).

HSL не покращує когнітивні функції. Є деякі дані про підвищений ризик можливої ​​деменції у жінок, які починають приймати безперервний комбінований або лише естроген HSL після 65 років.

Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

Це лікування комбінацією естрогену та гестагену не є контрацептивом.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Жодних досліджень взаємодії не проводилось.

Ефективність естрогенів і гестагенів може бути порушена:

Одночасне застосування речовин, що індукують ферменти, що метаболізують лікарські засоби, зокрема ферменти P450 2B6, 3A4, 3A5, 3A7, такі як протисудомні засоби (наприклад, фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн) та антиінфекційні засоби (наприклад, рифампіцин, рифабутин, невірапін, метаболізм естрогенів і невірапгестаген).

Ритонавір та нелфінавір, хоча і відомі як потужні інгібітори CYP450 3A4, A5, A7, мають індукуючі властивості у поєднанні зі стероїдними гормонами.

Рослинні лікарські засоби, що містять звіробій (Hypericum perforatum), можуть індукувати метаболізм естрогену та гестагену через CYP450 3A4.

Клінічно посилений метаболізм естрогенів та гестагенів може призвести до зменшення їх ефекту та спричинити зміни маткових кровотеч.

Естрогени можуть перешкоджати метаболізму інших препаратів:

Естрогени можуть інгібувати ферменти, що метаболізують ферменти CYP450, шляхом конкурентного інгібування. Це слід враховувати, зокрема, для лікарських засобів з вузьким терапевтичним індексом, таких як:

такролімус та циклоспорин А (CYP450 3A4, 3A3);

фентаніл (CYP450 3A4);

теофілін (CYP450 1A2).

Клінічно це може призвести до підвищення рівня відповідних препаратів у плазмі до токсичних концентрацій. Тому може знадобитися ретельний, тривалий моніторинг рівня лікарських засобів та зменшення дози такролімусу, фентанілу, циклоспорину А та теофіліну.

4.6 Фертильність, вагітність та лактація

Фемостон 2/10 не показаний під час вагітності. Якщо під час лікування Фемостоном 2/10 виявлена ​​вагітність, лікування слід негайно припинити.

Результати багатьох епідеміологічних досліджень, що стосуються ненавмисного впливу на плід комбінацій естрогену та інших гестагенів, не виявили тератогенного або ембріотоксичного ефекту.

Немає достатніх даних щодо використання естрадіолу/дидрогестерону у вагітних. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Фемостон 2/10 не дають під час лактації.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Фемостон 2/10 не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

4.8 Небажані ефекти

Побічні реакції клінічних випробувань та постмаркетингового досвіду такі: