Солодкий кріп походить із Середземномор’я та Західної Азії. Вони знали його з давніх часів як пряний овоч з цілющою дією. Вони використовувались для лікування нирок, печінки, застуди, шлунково-кишкових спазмів та кольок. У Європі його найбільше вирощують на Балканах, де його вважають національною стравою. Росте в дикій природі на узбережжі Чорного моря Кавказу та в Криму. У нашій країні цей овоч відносно невідомий.
Це багаторічна рослина, але в наших умовах її вирощують як однорічну рослину. Від звичайного кропу він відрізняється більш короткими і товстими стеблами, з яких густо відростають листя з низькорослим лезом. Листові стебла розширені і м’ясисті в прикореневій частині. Вони мають висоту до 100 мм, ширину 60-80 мм, поздовжньо жолоблені до ребристих. Стебло при цвітінні досягає висоти до 1-1,5 м. Суцвіття - околиця, велика в середньому близько 0,10 м. (Дуда, Стрілець, 1986)
БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД
Ця рослина не характеризується високою біологічною цінністю. Ми цінуємо його ніжний пряний смак і типовий аромат фенхелю. Крім ефірних масел, він містить 50-90 мг аскорбінової кислоти, 6-10 мг каротину.
Також є значний вміст вітамінів групи В, кальцію, магнію та клітковини. Вже в середні століття його використовували не тільки як овоч, але і як лікарську рослину при болях у нирках, кашлі та анорексії у вигляді відвару. (Вальшикова, 1999)
Насіння використовують у фармацевтичній промисловості. Фенхель діоксид кремнію - чудовий спазмолітик, шлунок, особливо в дитячій практиці, лактогог для годуючих матерів. Однак ефірна олія також є складовою інших препаратів, що використовуються для лікування захворювань сечовивідних шляхів, діабету, ожиріння і застосовується при шлунковій та жовчній коліках. Кріпова вода (Foeniculi aqua) використовується для лікування очей та полоскання горла. (Дуда, Сєлець, 1986)
Відповідно до Хартії зареєстрованих сортів, власником і утримувачем фенхелю звичайного солодкого - моравського є Севафлора Валтице, а заявником у Словацькій Республіці є Semex Slovakia Kráľová pri Senci. (Тот, 1998)
СИТУАЦІЙНІ ВИМОГИ
Для цього потрібні добре підготовлені ґрунти, забезпечені поживними речовинами та кальцієм. Особливо вимогливий до фосфору. Важкі та вологі ґрунти, а також піщані та сухі ґрунти непридатні. Він не переносить ґрунтів, що свіжо удобрених гноєм, і тому ми вирощуємо їх як наступну культуру після удобрених кормових культур.