статті

пірозу є характерним симптомом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), вторинною до рефлюксу вмісту шлункової кислоти шлунка в стравохід.

Поширеність ГЕРХ залежить від регіону - від 18,1% до 27,8% у США, від 8,8% до 25,9% у Європі, від 2,5% до 7,8% на Близькому Сході та від 4,6% до 7,3% у Кореї.

Серед механізмів, що беруть участь у фізіопатогенезі ГЕРХ, виділяються зниження тиску в нижньому відділі стравохідного сфінктера, затримка кліренсу вмісту стравоходу та більша «відповідність» стравохідно-шлункового з’єднання.

ГЕРХ може бути пов’язаний із симптомами поза стравохід, включаючи астму, ларингіт, випіт середнього вуха та пневмонію.

Запалення носа та навколоносових пазух, яке зберігається понад 12 тижнів, визначає хронічний риносинусит (CRS), основними симптомами якого є закладеність носа, ринорея, дренаж ротоглотки, біль на обличчі та запах. У попередніх дослідженнях з Кореї поширеність CRS у загальній популяції коливалась від 1% до 6,2%.

Можливий зв’язок між ГЕРХ та CRS залишається суперечливим. ГЕРХ може спричинити CRS безпосередньо, через введення кислоти, пепсину та шлункового вмісту в носову порожнину, або опосередковано, через стимуляцію вегетативної нервової системи.

Однак, на думку деяких груп, ГЕРХ також може бути наслідком CRS, і насправді ринорея, постназальний дренаж та закладеність носа можуть викликати симптоми рефлюксу. У цьому дослідженні проаналізовано ризик ГЕРХ у корейських пацієнтів із ХСН.

Пацієнти та методи

Були використані дані Корейської національної служби медичного страхування - Національної вибіркової когорти (NHIS-NSC). Корейська національна служба медичного страхування (MHIS) дозволяє без помилок відбирати вибірки із загальної сукупності; Вибрані дані класифікуються на різні категорії за віком, статтю та доходом, щоб вибірка була репрезентативною для загальної сукупності. У цьому дослідженні лікування було визначено за системою огляду та оцінки медичного страхування (HIRA).

Були виявлені пацієнти, які отримували лікування від CRS двічі або більше, і які пройшли комп’ютерну томографію голови та шиї; за учасниками спостерігали до 12 років (n: 34 572).

Серед пацієнтів з діагнозом ГЕРХ між 2002 і 2013 роками були відібрані ті особи, які лікувались принаймні двічі і які отримували інгібітори протонної помпи (ІПП) протягом 2 тижнів і більше (n: 137 807).

Були розглянуті чотири контрольні групи без CRS для кожного пацієнта з CRS, порівнянні за віком, групою, статтю, доходом, місцем проживання та історією хвороби; В підсумковому аналізі частоту ГЕРХ порівнювали у 23 489 пацієнтів із CRS та 93 956 контрольних груп без CRS.

Спочатку пацієнтів класифікували на 14 вікових категорій (від 20 до 24 років до 85 років і більше), 41 групу за економічним доходом та 16 груп за місцем проживання. Коефіцієнти коефіцієнтів (АБО) ГЕРХ оцінювали в необроблених та скоригованих моделях із 95% довірчими інтервалами (95% ДІ).

В аналізі підгрупи розглядалися пацієнти віком до 40 років, суб'єкти ≥ 40 років. Ви повинні зайти на сайт зі своїм обліковим записом користувача IntraMed, щоб побачити коментарі своїх колег або висловити свою думку. Якщо у вас вже є обліковий запис IntraMed або ви хочете зареєструватися, натисніть тут