Перегляньте статті та вміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні резюме наукових журналів на момент публікації

жінок

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

"Medicina Clínica", заснована в 1943 році, є єдиним щотижневим виданням з клінічним змістом, що виходить в Іспанії, і є найвищим показником якості та сили іспанської медицини. Фундаментальними характеристиками цієї публікації є наукова та методологічна строгість її статей, актуальність тем і, перш за все, її практичний сенс, завжди прагнучи до того, щоб інформація була найбільш корисною в клінічній практиці.
Зміст клінічної медицини охоплює два напрямки: ретельно підібрані оригінальні наукові роботи відповідно до їх якості, оригінальності та зацікавленості, а також роботи, спрямовані на продовження освіти, доручені журналом відповідним авторам (Редакції, огляди, клінічні та клініко-патологічні конференції, діагностика та лікування ). Ці статті оновлюють аспекти видатного клінічного чи концептуального інтересу до сучасної медицини. Клінічна медицина є носієм наукової інформації визнаної якості, про що свідчить її включення до найпрестижніших та вибіркових бібліографічних покажчиків у світі.

Індексується у:

Поточний зміст/Клінічна медицина, Звіти про цитування журналів, Розширений SCI, Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, IBECS, IME, MEDES, PASCAL, SCOPUS, ScienceDirect

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності в ймовірності цитування, що існують між журналами різних тем.

Ожиріння людини - це широко розповсюджене захворювання із значною мінливістю за ступенем тяжкості, метаболічних та ендокринних проявів та етіології. У цьому дослідженні ми визначили, чи впливає неускладнене патологічне ожиріння у молодих дорослих жінок з різною інтенсивністю на рівень циркулюючих гормонів, які, як передбачається, беруть участь у розвитку та підтриманні ожиріння.

Предмети і метод

Середні значення циркуляції (стандартне відхилення [SD]) гормонів і білків, пов’язані з контролем маси тіла, були вивчені та визначені у 20 жінок із патологічним ожирінням (індекс маси тіла, 52,6 [8,3] кг/м2) та 10 контролів нормальної ваги ( індекс маси тіла 19,9 [2,1] кг/м2) подібного віку.

У жінок із ожирінням спостерігались більш високі концентрації інсуліну та лептину та нижчі концентрації кортизолу та кортизолзв’язуючого глобуліну (КБГ). Ніяких відмінностей щодо вільного тироксину, тиреотропного гормону, вільного естрону, ацилтрону та дегідроепіандростерону сульфату не виявлено.

Результати показують, що патологічне ожиріння включає зміну основних гормональних систем, які контролюють доступність енергії та реакцію на зовнішні виклики, за винятком щитовидної залози. Існують чіткі зміни в інсуліні та лептині, тоді як зміни кортизолу можуть корелювати з іншими факторами, крім ожиріння. Значення ацилтрону, нижчі за очікувані, вказують на можливий дефіцит цього пондеростатного сигналу у жінок із ожирінням. Порівняно молодий вік жінок у дослідженні може допомогти пояснити відносну м’якість спостережуваних гормональних змін.

Ожиріння серед людей є широко розповсюдженою хворобою, яка має значну різницю щодо ступеня тяжкості, метаболічних та ендокринних проявів та етіології. У цьому дослідженні ми визначили, чи впливають зміни неускладненого важкого ожиріння у дорослих молодих жінок з різною інтенсивністю на рівень циркулюючих гормонів, які, як передбачається, втручаються у розвиток та підтримання ожиріння.

Предмети і метод

Було вивчено віково узгоджених 20 пацієнтів із ожирінням (ІМТ 52,6 [8,3 SD] кг/м2) та 10 жінок із контролем нормальної ваги (ІМТ 19,9 [2,1 SD] кг/м2) та визначено базальний рівень циркуляції гормонів та білків, пов'язаних із контроль маси тіла.

Жінки, що страждають ожирінням, демонстрували вищі концентрації інсуліну та лептину, а нижчі - кортизолу та кортизолзв’язуючого глобуліну (КБГ). Істотних відмінностей щодо вільного тироксину, ТТГ, вільного та ацилестрону та дегідроепіандростерон-сульфату не спостерігалося.

Результати дозволяють припустити, що патологічне ожиріння передбачає зміну основних гормональних систем, що контролюють доступність енергії та реакцію на зовнішні виклики, за винятком випадків щитовидної залози. Були чіткі зміни інсуліну та лептину, але зміни кортизолу можуть бути більш пов’язані з іншими факторами, ніж ожиріння. Нижчі за очікувані рівні ацилестрону вказують на можливий дефіцит цього сигналу пондеростату у жінок із ожирінням. Порівняно молодий вік жінок у дослідженні може пояснювати відносну поверхневість спостережуваних гормональних змін.