ДРАМА : оповідача немає

мови

    зміщує історію повісті, описує оточення, характеризує героїв, висловлює свою думку

вступне речення

а) авторські (всезнаючі): в 3 особі однини; за формою; він знає все про історію та окремих героїв

б) персонал (суб'єктивний): зазвичай він фокусується лише на 1 особі, у 3-й особі однини

в) прямі (індивідуальні): роль оповідача бере на себе один із персонажів, в 1-й особі однини; я-форма

г) очі камери: фіксує зовнішні ознаки, риси, дії персонажів про внутрішній світ персонажів, яких ми знаємо лише з їхніх дій, бракує внутрішнього монологу

д) ненадійний: опис подій здається читачеві упередженим і помилковим, у читача є причина не довіряти даним, які дає оповідач, часто від 1-ї особи однини

У ТВОРЧАХ МИСТЕЦТВА Є ТІЛЬКИ РІДКО ОДИН ТИП РОЗПОВІДНИКА!

РЕЧА ХАРАКТЕРІВ

ХАРАКТЕР: А) ЕПІКА/ДРАМА:

= головне/другорядне // вигадане/реальне/алегоричне

= ліричний суб’єкт/ліричний герой

= думає про світ, висловлює почуття та емоції .

    Пряма мова: виражає/відтворює те, що говорить персонаж

діалог: інтерв’ю принаймні двох персонажів, репліки яких чергуються; репліки діалогу написані прямою мовою

копія: виступ одного персонажа в діалозі

монолог: безперервне, безперервне вираження одного персонажа, часте у драматичній постановці

  • внутрішній монолог: уявна, негласна мова персонажа, в якій він висловлює свої почуття, думки, плани

    • Позначення прямої мови:

      без вступної фрази: - Іди і скажи йому правду!

  • з вступною фразою на початку: Він гнівно вигукнув: "Іди і скажи йому правду!"
  • з вступною фразою в кінці: «Іди і скажи йому правду!» - крикнув він .