Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

замісного

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Продовження публікації як "Ендокринологія, діабет та харчування". Більше інформації

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, Розширений Індекс наукового цитування, Звіти про цитування журналів/Наукове видання, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

Після встановлення діагнозу дефіциту кортикотропіну проводять заміщення глюкокортикоїдів, бажано гідрокортизоном. Традиційно застосовують дози близько 30 мг/добу, розділені на 2 дози, але дослідження щоденного виробництва та значень кортизолу в плазмі протягом дня вказують на кращі результати при менших та більш розподілених дозах. При гострій недостатності надниркових залоз дозу гідрокортизону слід збільшувати пропорційно стресовій ситуації аж до еквіваленту максимальної секреції кортизолу.

Дефіцит тиротропіну (ТТГ) слід доповнювати L-тироксином натрію приблизно 1,7 мкг/кг/добу. Лікування не слід починати, поки не буде оцінено запас надниркових залоз. Як і при діагностиці, визначення ТТГ не є корисним для моніторингу лікування. Кінцева доза тироксину буде залежати від нормалізації вільного Т 4. Лікування чоловічого гіпогонадизму спрямоване на відновлення статевої функції, підтримання вторинних статевих ознак, а також запобігання остеопорозу. Вибір лікування для пацієнтів з гіпогонадотропним гіпогонадизмом - це тестостерон. В даний час доступні трансдермальні або мошонкові пластири, трансдермальні гелі, внутрішньом’язові та депо-препарати. У тих випадках, коли бажана фертильність, слід розпочати лікування гонадотропінами; лише за відсутності відповіді розпочнеться лікування гонадотропін-рилізинг-гормоном (GnRH).

Лікування вторинного гіпогонадизму у жінок залежить від поставленої мети: замісної терапії або індукції овуляції. У першому випадку застосовуватимуть препарати з естрогенами та гестагенами, перорально або через трансдермальні пластири. Для індукції овуляції гонадотропіни слід вводити протягом декількох місяців або пульсуюче введення ГнРГ, якщо дефіцит гіпоталамічний.

Після постановки діагнозу дефіциту адренокортикотропного гормону (АКТГ) показана замісна терапія глюкокортикоїдами, переважно гідрокортизон. Традиційно застосовували дозування приблизно 30 мг/добу, розділену на 2 прийоми. Однак дослідження рівня кортизолу в плазмі протягом дня вказують на те, що кращі результати досягаються при менших і більш частих дозах. При кризах надниркових залоз дозу гідрокортизону слід збільшувати пропорційно стресу до досягнення еквівалента максимальної секреції кортизолу. Дефіцит тиротропіну слід лікувати за допомогою L-тироксину натрію у дозі приблизно 1,7 мкг/кг/добу. Перед початком лікування слід оцінити наднирковий резерв. Як і в діагностиці, визначення тиреотропного гормону не є корисним для моніторингу лікування. Кінцева доза тироксину буде залежати від нормалізації вільного Т 4 .

Метою лікування чоловічого гіпогонадизму є відновлення статевої функції, підтримка вторинних статевих ознак та профілактика остеопорозу. Вибір лікування у пацієнтів з гіпогонадотропним гіпогонадизмом - це тестостерон. В даний час доступні трансдермальні або мошонкові пластири, трансдермальні гелі та внутрішньом’язові та депо ін’єкції. У пацієнтів, які бажають зберегти фертильність, слід розпочати терапію гонадотропіном і лише у разі відсутності відповіді розпочати терапію гонадотропіном-рилізинг-гормоном (GnRH).

Лікування вторинного гіпогонадизму у жінок буде залежати від того, чи є метою заміщення гормону чи індукція овуляції. Для заміщення гормонів можуть використовуватися препарати естрогену та гестагену, що вводяться всередину або через шкірні плями. Для індукції овуляції терапію гонадотропіном слід проводити протягом декількох місяців, або можна застосовувати пульсуюче введення ГнРГ, якщо дефіцит гіпоталамічний.