Здоров’я - одна з найважливіших цінностей людини.

nútpchahch

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, „здоров’я - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або вад”. Кожен несе відповідальність за захист та зміцнення власного здоров’я, але в той же час від суспільства очікують належних умов.

Кожна людина має право на здоровий рівень життя та здоров’я, на охорону здоров’я та на надання належної допомоги у разі хвороби, загрози хвороби або постійної шкоди. Захист здоров'я слід розуміти загалом як профілактику та первинну профілактику зокрема, а також запобігання шкоді здоров'ю. Відновлення здоров’я - це процес одужання, включаючи реабілітацію (довгострокове відновлення здоров’я).

Індивідуальні права пацієнтів у галузі охорони здоров’я базуються на праві людини на гідність людини, самовизначення та автономію. Право на охорону здоров'я визначається як право користуватися системою охорони здоров'я та медичними послугами, що надаються в державі.

Кожна людина повинна мати право на доступ до стандарту охорони здоров’я, який відповідає чинному законодавству Словацької Республіки та сучасному стану медичної науки. Здійснюючи свої права, на пацієнтів можуть застосовуватися лише обмеження, які відповідають Декларації прав людини. Право на належну якість медичної допомоги означає, що робота медичних працівників повинна бути на високому професійному рівні. Метою законодавства про охорону здоров'я є забезпечення того, щоб законодавство відображало ці принципи.

Стаття 1
Права та свободи людини у наданні медичної допомоги

1. Кожна людина має право на повагу її основних прав та свобод людини в галузі охорони здоров’я.
2. При наданні медичної допомоги забороняється будь-яка дискримінація за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичної чи іншої думки, національного чи соціального походження, власності, статі чи іншого статусу.

Стаття 2
Загальні права пацієнтів

Будь-яка людина, яка є фізично або психічно хворим або інвалідом, або якій загрожує такий стан, вважається пацієнтом і має право на профілактичну допомогу, діагностику та лікування з метою відновлення здоров’я або пом’якшення наслідків такого стану, або для запобігання подальшому погіршенню стану.

Стаття 3
Право на інформацію

Інформація про надані медичні послуги та доступне лікування є загальнодоступною, так що нею можуть користуватися всі на основі принципів, викладених у ст. 1 та у ст. 2.

Стаття 4
Згода пацієнта

1. Інформована згода пацієнта є умовою кожного обстеження та лікування.
2. Пацієнт має право відмовити або перервати медичну процедуру, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
3. Якщо згоди пацієнта отримати не вдається, а медична процедура є необхідною та невідкладною, ця процедура може проводитися без згоди.
4. Органи можуть бути вилучені з тіла живого донора з метою передачі в організм іншої особи для лікування лише в тому випадку, якщо донор повністю компетентний виконувати юридичні дії та надав свою згоду на такий збір у письмовій формі. Донор може відкликати свою згоду в будь-який час до збору.
5. Органи можуть бути вилучені з тіл мертвих з метою трансплантації або наукових досліджень лише у тому випадку, якщо особа протягом життя не зробила письмової або перевіряної іншим чином заяви про те, що вона не погоджується на таке втручання у її або її цілісність організму.
6. Інформована письмова згода є умовою включення пацієнта в наукові дослідження та включення у викладання клінічних предметів. Цю згоду пацієнт може відкликати в будь-який час.

Стаття 5
Згода для пацієнтів, які не компетентні приймати рішення про себе

1. У випадку неповнолітнього чи пацієнта з обмеженою дієздатністю або пацієнта, позбавленого дієздатності, згода його законного представника чи опікуна або особи, яка має неповнолітнього у прийомній сім'ї, повинна дати свою згоду.
2. Якщо згоди пацієнта з обмеженою дієздатністю або згоди законного представника пацієнта, позбавленого дієздатності, не вдається отримати, для виконання виступу потрібна згода професійної ради. Цю процедуру можна проводити без цієї згоди, коли життя пацієнта негайно загрожує.

Стаття 6
Конфіденційність

1. Вся інформація про стан здоров'я пацієнта, діагнози, лікування та прогноз, а також вся інша особиста інформація є конфіденційною протягом життя пацієнта та після його смерті. Право на конфіденційність та захист даних стосується як часу їх обробки, так і обміну даними, включаючи право на захист даних та інформації також у комп’ютеризованій формі.
2. Дані з медичної документації можуть надаватися прокурору, слідчому, органу міліції або суду у формі витягів за письмовим обґрунтованим запитом.
3. Медичний заклад повинен зберігати повну медичну документацію пацієнта протягом 50 років після смерті пацієнта.
4. Інформація про пацієнта та доступ до медичних записів можуть надаватися для статистичних та наукових цілей відповідно до чинного законодавства.

Стаття 7
Лікування та догляд

Кожна людина має право на охорону здоров'я відповідно до її стану здоров'я, включаючи профілактичні заходи охорони здоров'я та заходи щодо зміцнення здоров'я. Медичні послуги повинні бути доступними та надаватися на принципі рівності, без дискримінації та відповідно до фінансових, людських та матеріальних ресурсів у суспільстві.

Стаття 8
Догляд за невиліковно хворими та вмираючими

1. На невиліковній стадії хвороби пацієнт має право на полегшення та полегшення болю, пропорційне сучасним знанням та можливостям охорони здоров'я для вмираючих.
2. Невиліковно хворий та помираючий пацієнт має право на гуманну допомогу.
3. Пацієнт має право бути супроводжуваним в останні моменти життя людиною відповідно до її побажань.
4. Пацієнт має право гідно померти.
5. Пацієнт має право на неухильне виконання письмового прохання не реанімовуватись або відмовити у застосуванні медичних процедур та процедур. Якщо, незважаючи на належне пояснення, пацієнт відмовляється від необхідної медичної допомоги, лікар вимагає у пацієнта заяви у письмовій або іншій доказовій формі.

Стаття 9
Подання скарг

1. Пацієнт має право подати скаргу, якщо вважає, що його право на охорону здоров'я було порушено.
2. Пацієнт може подати скаргу до директора державного закладу охорони здоров’я, в якому йому було надано медичне обслуговування, державного районного лікаря, державного регіонального лікаря, Міністерства охорони здоров’я Словацької Республіки, професійних організацій та інших установ .

Стаття 10
Заздалегідь оцінені збитки

1. Пацієнт має право на підставі рішення суду компенсувати шкоду, заподіяну під час надання медичної допомоги, відповідно до чинного законодавства.