дитячий

Зараз ранок до дев’ятої, і деякі батьки все ще ведуть своїх дітей до дитячого садка.

Роздягаючись у роздягальні, все ще прощаючись, а вчителька вже веде їх на уроки з подругами, тут ледь сидить десять. Дітей у приватному садочку менше, і режим вільніший, дітей також можна привести до десятого, а забрати після шостого. Це працює для деяких зайнятих батьків. Однак тут багато дітей, бо вони не пропустили місця в дитячому садку.

Сім'я Дрозд живе неподалік від Братислави, і подружжя щодня їдуть на роботу до столиці. Їм потрібно було розмістити дитину в яслах біля робочого місця, щоб вони могли забрати його. І ще до того, як моїй доньці виповнилося три.

Вони не змогли записати дитину до державного дитячого садка. Вони мали два недоліки: вік дитини та постійне проживання за межами Братислави. "Багато друзів не змогли приступити до роботи, оскільки їхні діти не брали їх у садок. Якщо ви не можете дозволити собі платити в приватному садочку чи няні, у вас немає іншого вибору, як продовжувати залишатися вдома з дитиною ", - каже Дагмар Дрозд. Домініка платить за навчання приватній дочці, але не шкодує. "Державні садочки зайняті, а в недержавних садочках також є кращий доступ до дитини", - каже мати. Менше дітей у недержавному закладі оцінюють, бо вчитель може приділяти їм більше уваги, а також цікаву програму та загальний кращий догляд.

Через зростаючу криву народжуваності з вересня багато ясел можуть розтріскуватися по швах, і багато дітей залишатимуться за воротами. Засновниками більшості дитячих садків є муніципалітети, і кількість відхилених заяв про вступ до дитячого садка не реєструється централізовано. Можливо, не пощастить наймолодшим новачкам, які тільки вступають до дитячого садка. Якщо кількість зареєстрованих дітей перевищує можливості дитячого садка, за законом директор надаватиме пріоритет дітям дошкільного віку, дітям з відкладеним обов'язковим відвідуванням школи та дітям, які досягли трирічного віку. І тому багатьом батькам доводиться користуватися послугами приватних закладів.

Приватні розплідники не скаржаться
У братиславському районі Подунайські Біскупіце на одній вулиці є два приватні дитячі садки, і обидва заробляють на життя. Той, що виник раніше, навіть не здатний прийняти всіх зацікавлених. "Найбільший інтерес викликають батьки дворічних дітей та діти, яким важко звикнути до колективу", - каже Сільвія Ременікова, директор приватного дитячого садка "Пінгвін". Він був створений лише цього навчального року, і наразі в ньому є одинадцять дітей і завжди двоє вчителів, але, згідно з іншими заявками, міст двадцяти п’яти дітей буде заповнений цього вересня. "Хороший вчитель може впоратись із приблизно вісьмома дітьми за індивідуальним підходом. Звичайно, він також подбає про двадцять п’ять, але інакше ", - каже директор.

Режим призначений для зайнятих батьків, деякі діти потребують няні навіть після 18:00, за попереднім записом та за додаткову плату. Програма розроблена так, що достатньо прийти вранці до десятої, а не о восьмій годині.

Вони не зареєстровані в мережі дошкільних закладів, але садочок управляє колишній вихователь дитячого садка, і вони дотримуються навчальної програми та державних садочків. Директор працював у державному та іншому приватному дитячому садку. У державі підхід до дітей її не влаштовував, власником керував приватник без педагогічної освіти. Власник не мав уявлення про розвиток дитини фізично чи розумово, з чим вона повинна бути здатна впоратись у якому віці та що їй потрібно, на що повинна бути спрямована освіта, коли дитину слід рекомендувати спеціальному педагогу тощо . Це також відбилося на організації роботи, оскільки вона визначала програму для дітей, підбирала іграшки. Макіяж для перукарів був цікавішим за розвиваючі іграшки. "Люди іноді помиляються, що ми просто граємось з дітьми в дитячому садку. Гра є домінуючою, але вчитель вибирає ігри та допоміжні засоби, які дитина розвиває, а не лише розважає. Але молоді дівчата, які ходили на пару за кордоном і нічого не знають про виховання дітей, також претендують на роботу в дитячому садку », - каже Сільвія Ременікова. Окрім гігієнічних норм, Сільвія Ременікова може також засвідчити себе сертифікатом про педагогічну освіту. Оскільки садочок навчає дітей іноземній мові, вчитель складає з нього державний іспит.

** Параметри батьків **
Барбора Земанова не була прийнята до державного дитячого садка у віці двох з половиною років. Бабусі і дідусі все ще працюють, вони не могли про неї доглядати. «Ми не маємо нічого проти державних садочків, вони хороші і погані. Як і приватні. Ми прийшли сюди з іншого приватного дитячого садка, бо познайомились із цими вчителями і нам вони дуже сподобались ", - каже батько двох дітей Петро Земан. Також Барбора через деякий час хотіла перейти в державний дитячий садок, але вона не могла звикнути. Тож вони повернули її до приватної, і її молодший брат Лукаш уже їде туди. У попередньому приватному закладі вже було занадто багато дітей, і коли за це платять, очікують іншого підходу.

Чотирирічний Ярко Коварж спочатку пішов до приватного дитячого садка, а батьки перевели його до державного дитячого садка в Дубравці на вулиці Дамборське. "Приватний дитячий садок був чудовим для батьків, вони могли привести та вибрати дитину в будь-який час, але там діти не мали хорошого режиму", - каже мати Івана Коваржова. Її турбувало те, що дітям дозволяли спати до половини третьої і що їх змішували молодшими зі старшими, а також підвищували плату за навчання. Вони задоволені державним дитячим садочком.

"Неважливо, приватний це чи державний заклад, а яка якість. Вчитель вирішальний, - заявляє мати двох дитячих садків та сама вчителька початкових класів Ольга Галандова. Її дочка не мала проблем з приєднанням до інших дітей, і вона легко звикла до дитячого садка.

Сам Кавіцький ходить у дитячий садок у Дубравці, Братислава, де також ходив його батько. "Я не проти приватних садочків, деякі батьки дуже зайняті на роботі і потребують іншого режиму для дитини. Але для дитини я бачу це більше як елітарність, що не дуже здорово ", - каже отець Растислав Кавіцький.

"Моя дочка пробувала обидва типи дитячих садків, і вона почувається краще в державі, де дітей краще тримають за кордоном і мають жорсткий режим. У недержавних садочках занадто багато лібералізму ", - каже мати Зузана Вшичкова. А в школі дітям також буде потрібно почуття порядку та дисципліни.

Батьки Тамари Лацкової розглядали приватний дитячий садок лише для мови, але не знайшли такого, де були б задоволені способом навчання дітей. Вони обрали громадську ясла за рекомендацією друзів, і їх дочка насолоджувалась відкритим заняттям тут. Було вирішено, що її прийняли, хоча їй ще не виповнилося і трьох років, каже її мати Еріка Лацкова.

Приватні розплідники в сім разів дорожчі
"У нас в Сенці є чотири державні дитячі садки, три з яких не беруть старших дітей до матерів у декретну відпустку, а один - так. Я також знаю про матерів, які взяли дитину в садок, незважаючи на те, що були вдома з молодшою, і навпаки, матерів, яким довелося продовжити батьківську відпустку, оскільки їх трирічна дитина не пропустила місця в дитячому садку, і це викликає великі екзистенційні проблеми. Є також кілька приватних дитячих садків, для яких ця ситуація, звичайно, є джерелом засобів для існування ", - говорить Йітка Гладка з дитячого садка" Сенецьке слєчко ".

Наймолодша та мами чекають дитячої
Проблема браку місць виникла минулого року. "У Дубравці протягом навчального року було відкрито два нових класи, у нашому садочку зараз є близько 10-15 незайнятих дітей, яких ми не можемо прийняти. Згідно з новим законом, максимальна кількість дітей у класах нижча, трирічних першокурсників може бути не більше двадцяти, але до 2011 року ми затвердили виняток для ще двох дітей у класі - але це все ще менше, ніж раніше. З одного боку, вчитель може приділяти їм більше уваги, з іншого боку, місця не вистачає ", - говорить Яна Янічкова, директор дитячого садка на вулиці Дамборське.

Для матерів дітей, які не потрапляють до державного чи муніципального дитячого садка і не мають достатньо грошей на приватний, це може означати перенесення початку роботи, оскільки вони не мають можливості піклуватися про дитину. Або якщо у молодшої дитини вдома також є дошкільник, найманіші матері матимуть пріоритет.

"Ми запровадили критерії прийому дітей, згідно з якими ми в першу чергу віддаємо перевагу дошкільнятам та дітям із відстрочкою обов'язкового навчання за законом, дітям до трьох років, дітям з постійним або підтвердженим тимчасовим проживанням у Петржалці, але ми доступні за адресою влаштування дітей на основі доведених поганих соціальних та сімейних умов, а також для дітей, старші брати та сестри яких вже відвідують дитячий садок », - зауважує Олена Полакова з місцевого управління у Петржалці. У цій найбільш густонаселеній частині Братислави близько двохсот дітей, переважно молодших за три роки, не потрапили до дитячого садка - адже згідно з нормами, вони "займають" два місця, оскільки потребують більшого догляду. З вересня ситуація буде схожою, перевага віддається дітям зайнятих матерів, мамам у дитячому садку доводиться чекати дитячого садка. Але в Петржалці найголовнішим у Петржалці є найважливіше спілкування між батьком та директором обраного дитячого садка, який може приймати дітей до дитячого садка протягом усього року, що і відбувається.

Вони замінюють дитячу
"Відсутність місць у дитячих садках все ще є актуальною проблемою, і деякі дитячі садки почали розробляти заходи для дітей, які повинні ходити до дитячого садка, але через відсутність місць вони не відвідують його", - говорить Міріам Войткова від імені Союзу пологових центрів.

"Оскільки у нас в пологовому центрі є матері, які не брали дитину до дитячого садка, ми зробили для них спеціальну програму в дитячому центрі - кожної п’ятниці вранці я відсутній, вчитель навчає їх, хто навчає їх навичкам ясел", - каже Джітка Гладка з пологового центру Сенечка. Вони надіслали в місто проект і за гроші, які від нього отримують, купують приладдя, інструменти, нові речі для ігрової кімнати (більшість сучасного обладнання призначено для найменших), а також фінансує тематичні поїздки в околиці. "Це не вирішує ситуацію з дитячими садочками, але ми хоча б щось робимо", - додає Йітка Гладка.

Текст: Зора Хандзова для журналу «Правди»
Фото: Іван Маєрський для "Правди"