Epidermolysis bullosa hereditaria - це насамперед шкірне захворювання. У більш важких підтипів воно стає хворобою з поліорганним ураженням (включаючи сечовидільну систему) внаслідок інфекцій, розладів харчування та вторинного ураження внутрішніх органів.
Хвороба крил метеликів - чи не найпомітніший з усіх аспектів рідкісних хвороб. Він має низьку поширеність серед населення, тобто відповідає критерію рідкісних захворювань. Поширеність становить менше 1 на 2000 людей. Хвороба характеризується утворенням пухирів, але зі значною мінливістю проявів та тяжкості. Пошкодження шкіри іноді надзвичайно доброякісні, а з іншого боку спектру загрожує життю людини. Ми виділяємо чотири основних типи та низку підтипів бульозної епідермолізу (EB), і, незважаючи на порівняно просту візуальну діагностику, точна діагностика та класифікація важкі. ЕБ - це спадкове захворювання, спричинене мутацією різних генів. Типи домінантного та рецесивного успадкування задокументовані. Лікування також дуже варіативне, від простої профілактики утворення пухирів, наприклад, носінням правильного взуття, до надзвичайно вимогливого лікування пацієнта спеціальними засобами. ЕБ є однією із хвороб, на яку наголошували на початку розвитку європейських ініціатив щодо вдосконалення діагностики та лікування рідкісних захворювань (ІХС) як типових прикладів складності питання.
Найбільш вичерпний веб-сайт з рідкісними захворюваннями зі спеціальною класифікацією, ORPHANET, наразі перелічує 44 розрізнювальні захворювання на ЕБ та синдроми ЕБ (1). Остання ініціатива ZCH фокусується практично на європейській підтримці діагностики та лікування через Європейські довідкові мережі (ERN), при цьому ERN Skin є однією з 24 мереж, визнаних та підтриманих Європейською Комісією (2). Основою ERN є обмін досвідом, практична допомога в діагностиці та веденні пацієнтів, а також дослідження захворювань та підтримка розробки ліків для рідкісних захворювань. Створюються спільні реєстри пацієнтів для подальшого розвитку досвіду та підготовки фахівців. У Європі існує близько 80 робочих місць, і про це повідомляється про 4 ERN (8). DEBRA (The Dystrophic Epidermolysis Bullosa Research Association of America - DEBRA of America) - це всесвітня організація пацієнтів, орієнтована на всебічну підтримку питань ЕБ, включаючи дослідження та підтримку сім'ї, яка також діє у Словаччині (3, 4).
Спадкові форми ЕБ утворюють ширшу групу захворювань. Усі типи та підтипи ЕБ зустрічаються рідко, захворюваність у США становить 1 на 53 000 новонароджених, поширеність серед населення становить 1 на 125 000. Подібна епідеміологічна статистика також з європейських країн.
Етіологія та класифікація
Консенсусна класифікація EB 2008 року детально описує кожен підтип (5). З того часу, однак, було виявлено кілька інших генів для ЕВ та інших підтипів для ЕВ, і запропоновано інноваційну класифікацію з більшим акцентом на лабораторному тестуванні білків і генів (Таблиця 2) (6).
Ілюстративний погляд на базові знання, що використовуються для класифікації основних типів та підтипів, наведено у таблиці, в якій результати останніх років досліджень додані до номенклатури 2008 року (Таблиця 3) (6). У таблиці No 3 використовує знання про мутації генів, етіологічно пов'язаних із конкретними підтипами ЕВ.
Клінічна картина
Окрім механічно тендітної шкіри та легкого утворення пухирів, виникають інші симптоми: міліуми (дрібні білі папули, що нагадують кісти або гнійнички), дистрофія або відсутність нігтів, зазвичай атрофічні рубці, іноді грануляційна тканина на шкірі з механічним навантаженням, кератодермія кистей і ніг. Рідко, відсутність або зменшення волосся, гіпогідроз або гіпергідроз (7). Бульбозний епідермоліз був відомий як дуже мінливий з самого початку його опису. Дослідження змін ультраструктури та пошкоджених білків за допомогою електронної мікроскопії та гістохімії уточнили характеристики підтипів та виявили нові підтипи. Подібне уточнення типології забезпечують дослідження генів, зосереджені на уражених білках.
Junctional EB (JEB) описав три підтипи (JEB Herlitz, JEB non-Herlitz, JEB з пілоричною атрезією). Пухирі утворюються в пластинці lucida і intralamina lucida, але зображення електронної мікроскопії змінюється залежно від підтипу. Згідно з останніми дослідженнями, у цій групі було створено 8 підтипів на основі пошкоджених білків та мутацій відповідних генів, у 8 генах виявлено мутації, а в окремих типах пошкоджені такі білки: ламінін 332, колаген XVII, інтегрін a6b4, інтегрин альфа-3 субодиниця, ізоформа ланцюга альфа332 альфа3 (6).
Дистрофічний ЕБ поділяється на підтипи за типом успадкування, домінантною спадковою формою та рецесивною спадковою формою. Домінуюча спадкова форма (ДДЕБ) має форму DDEB узагальнено a DDEB - бульозний дерматоліз новонароджених. Рецесивна спадкова форма дистрофічного ЕБ має вигляд RDEB важкий узагальнений a RDBE генералізований середньої тяжкості. У всіх чотирьох підтипах спостерігається нестабільність у підшаровому шарі. Зображення в ультраструктурі за електронною мікроскопією різне для окремих підтипів. Мутації виявляються в гені колагену VII, COL7A1. Білок колаген VII пошкоджений різною мірою. Описано звичайне або зменшене фарбування, зернисте фарбування в базальних кератиноцитах, іноді відсутні фарбування вздовж дермоепідермального з'єднання. У ДДЕБ та РДЕБ бульозного дерматолізу новонароджених знахідка також варіюється залежно від активності захворювання. На основі морфології дистрофічних змін та клінічних описів у запропонованій новій класифікації сформовано 14 підтипів (6).
Кіндлер синдром характеризується розщепленням в декількох шарах епідермісу на зразку шкіри. Мутації виявляються в гені FERMT1 (KIND1), що кодує білок kindlin 1.