Кардіоміопатія - це захворювання серцевого м’яза, яке призводить до скорочення серця, через що серце не може циркулювати достатньо крові.

інфаркт

Кардіоміопатія (інфаркт міокарда) не є поширеним захворюванням, але може загрожувати життю, єдиним справжнім ліком є ​​трансплантація серця.

Дилатативна кардіоміопатія

Виникнення становить 5-8/100 000 жителів на рік. У разі розширеної кардіоміопатії волокна міокарда руйнуються, натомість сполучнотканинні елементи накопичуються в стінці серця, внаслідок чого серце втрачає свою еластичність, розширюється (розширюється).

Збільшене серце не в змозі доставити потрібну кількість крові до наших органів.

Однак кров залишається у венозній системі, що призводить до заболочення легенів, печінки, шлунково-кишкового тракту та ніг. Це викликає захворювання, задишку, втрату апетиту, втрату ваги та набряки ніг.

Тромби часто утворюються у збільшеному серці.

Ці тромби можуть потрапити в судини деяких наших органів, коли потрапляють у циркуляцію. Коли це відбувається в мозку, розвивається інфаркт мозку (інсульт), який може призвести до паралічу.

Раптова закупорка судини кінцівки також може бути спричинена витіканням згустку крові. У цьому випадку, якщо вчасно не провести операцію, пацієнт може втратити уражену кінцівку через її смерть. Згусток крові також може застрягти в легенях, викликаючи легеневу емболію.

Причини розширеної кардіоміопатії

Причина дилатаційної кардіоміопатії в деяких випадках невідома (виявлено різні дефекти генів). Найпоширенішою причиною розширеної кардіоміопатії з відомих причин є хронічний розлад кровопостачання, який розвивається в результаті коронарного стенозу (ішемічна хвороба серця). Може бути пов’язано з деякими вірусними інфекціями (наприклад, ВІЛ), також може бути пов’язано з хворобою Лайма.

Отруйні речовини також можуть призвести до розвитку захворювання. Найпоширеніша з них - алкогольна дилатаційна кардіоміопатія.

Індуковане алкоголем пошкодження міокарда, як і пошкодження печінки, спочатку є оборотним: тобто, відмовившись від вживання алкоголю, ураження можуть регресувати.

Деякі хімічні речовини, напр. спреї (найчастіше органофосфати) та препарати, що застосовуються в хіміотерапії, також можуть викликати розширену кардіоміопатію.
Порушення роботи деяких залоз внутрішньої секреції також може призвести до розвитку захворювання.

Найчастіше зустрічається при захворюваннях паращитовидної залози, щитовидної залози та надниркових залоз.

Особливої ​​уваги заслуговує так звана вагітна (периртальна) кардіоміопатія. Він може розвинутися в третьому триместрі вагітності або через кілька тижнів після пологів.

Окрім рентгенографії грудної клітки, УЗД є найважливішою частиною діагностики. Це може точно з’ясувати ступінь розширення серця, наявність тромбів у порожнині серця.

Вас також може зацікавити ця стаття! УЗД

Однак у деяких незрозумілих випадках для постановки точного діагнозу може знадобитися катетеризація серця та відбір проб міокарда (біопсія).

Збалансувати захворювання можна лише за допомогою комбінованої терапії: антиаритмічних засобів, діуретиків, гіпотензивних засобів, блокаторів рецепторів ангіотензину, бета-блокаторів, антикоагулянтів.

Окрім ліків, важливо уникати шкідливих речовин (заборона на вживання алкоголю!) Та фізичної щадності. Вони уповільнюють розвиток хвороби, але трансплантація серця також повинна розглядатися на певній стадії захворювання.

Вас також може зацікавити ця стаття! Експлуатація гвинтів

Гіпертрофічна кардіоміопатія

Населення становить приблизно Постраждали 0,2%. При гіпертрофічній кардіоміопатії волокна міокарда з аномальною структурою та розташуванням непропорційно розмножуються, перешкоджаючи нормальній роботі серця.

Сімейне накопичення спостерігалось у понад 50% випадків, що свідчить про генетичне походження. У деяких випадках це надзвичайно злоякісне захворювання, що призводить до передчасної смерті, тоді як в інших випадках виживання набагато краще.

Найпоширенішими з цих симптомів є біль у грудях (фізичний чи психічний), а пізніше спокій, короткочасна втрата свідомості, аритмії та, на жаль, раптовий початок раптової серцевої смерті.

Тут також УЗД серця та тести забору тканин міокарда відіграють вирішальну роль у встановленні діагнозу.

На додаток до комбінованої медикаментозної терапії, імплантація кардіостимулятора, а також хірургічне втручання можуть зіграти свою роль у його лікуванні. У деяких пацієнтів слід також розглянути питання про трансплантацію серця!

Вас також може зацікавити ця стаття! Раптова серцева смерть

Обмежуюча кардіоміопатія

Рідкісне захворювання. Типовим прикладом є серцевий амілоїдоз. У цьому випадку білок, який називається амілоїд, осідає в серцевому м’язі, що призводить до його потовщення. Перетворений серцевий м’яз не може адекватно розслабитися, що призводить до застою венозної крові.

Інший прояв - так звана ендоміокардіальна хвороба, суть якої полягає в потовщенні перикарда, що спричиняє недостатнє розслаблення серця.

Ультразвукове дослідження серця та забор тканин міокарда відіграють певну роль у встановленні діагнозу.

Хвороба виліковується серцевою хірургією. При цьому трансформований перикард відшаровують і замість пораненого імплантують нові клапани серця.

Однак це не остаточне рішення, оскільки більшість пацієнтів рецидивують. Рецидив може затриматися ліками. Остаточне рішення в цьому випадку - пересадка серця.

Джерело: WEBPeteg
Наш медичний автор: доктор Балаз Горват, лікар загальної практики

Рекомендація до статті

Дітям потрібні вітаміни та мінерали.

Якщо його не лікувати, дефіцит заліза стає дедалі важчим.

Більшість проблем (побічні ефекти) пов'язані з прийомом статинів, основної групи, що знижує рівень холестерину.

Високий кров'яний тиск (гіпертонія) буде головною проблемою охорони здоров'я сьогодні та в майбутньому. Хвороба населення.