сильну

Педро Санчес наголосив: це "сумний день", оскільки вихід Британії з Європейського Союзу є втратою, але узгоджений пакет угод про вихід є "розумним" і "найкращим із можливих".

Він пояснив, що документи гарантують, що громадяни ЄС, які проживають у Великобританії, можуть і надалі користуватися наявними правами, а також забезпечують безпеку економічних відносин.

"Ми можемо бути лише задоволеними", - сказав він, додавши, що він сказав, що всі важливі цілі, поставлені на початку переговорів про вихід, були досягнуті.

Політик висловив сподівання, що прийняті в Брюсселі документи також отримають схвалення британського парламенту.

"Це важливий етап", - заявив прем'єр-міністр щодо Гібралтару, оскільки територіальний обсяг майбутніх угод між Великобританією та Європейським Союзом після виходу не поширюватиметься на Гібралтар.

Що стосується 6,5 квадратних кілометрів британської території на південній околиці Піренейського півострова, Лондон та Брюссель можуть домовитись лише про попередню згоду Іспанії, тобто Іспанія по суті матиме право вето.

Педро Санчес нагадав, що коли Іспанія вступила до Європейського Союзу в 1986 році, вона повинна була прийняти ті угоди, які британці укладали з ЄС раніше, але це зараз змінюється.

Іспанський прем'єр-міністр отримав кілька запитань від журналістів щодо того, чи буде Іспанія домагатися спільного британсько-іспанського панування над Гібралтаром.

"Ми будемо говорити про все", - сказав прем'єр-міністр у відповіді, додавши, що їх метою було "раз і назавжди вирішити" тристалітній конфлікт.

Іспанія оголосила на фінішній прямій угод про Brexit п’ять днів тому: вона не підтримує прийняття вихідних документів, і можливо, вона не буде присутня на саміті ЄС, якщо не буде запевнено, що ЄС та Великобританія не будуть зможе визначитися з Гібралтаром без нього в майбутньому.

У результаті марафонських дипломатичних домовленостей суперечка була врегульована до суботнього дня.

Паралельно з переговорами про вихід, уряди Великобританії та Іспанії також узгодили протокол щодо Гібралтару, який у чотирьох меморандумах виклав майбутнє співпраці у галузі цивільних прав, охорони навколишнього середовища, поліції та митниці та контрабанди тютюну.

Іспанія відмовилася від суверенітету над стратегічно розташованою територією на користь Лондона в Утрехтському договорі, який завершив Іспанську війну за спадщину в 1713 році, але з тих пір іспанські уряди неодноразово ставили під сумнів дійсність договору.

Ще до британського референдуму про членство в ЄС консервативний народний уряд Рахой запропонував, що якщо британці вийдуть із союзу, територія, вклинена в Іспанію, повинна потрапити під спільне британо-іспанське панування, оскільки ця територія може зберегти доступ до внутрішнього ринку ЄС.

Пропозиція була відхилена з самого початку не лише британською, а й місцевою владою Гібралтару.

Нарешті, іспанський уряд дотримувався думки, що повернення Іспанії до Гібралтару не буде умовою для угоди про Brexit.