Хронічний стрес слід вважати важливим фактором ризику серцево-судинних захворювань, його слід регулярно обстежувати та лікувати, а також інші фактори серцево-судинного ризику, згідно з дослідженням The Lancet.

Дослідження Ахмеда Таваколя та його колег показує, як стрес може збільшити ризик серцевого нападу та інсульту, пише The Lancet у заяві. Вчені з Масачусетської загальної лікарні та Медичної школи Ікана на горі Синай вперше показали на людях, що існує взаємозв'язок між активністю стресочутливої ​​області мозку, мигдалини та ризиком серцево-судинних захворювань. Дослідження Взаємозв'язок між активністю мигдалика в стані спокою та серцево-судинними подіями: поздовжнє та когортне дослідження також вказує на можливі механізми, за допомогою яких стрес призводить до серцево-судинних захворювань.

призводить
Куріння, гіпертонія та діабет є добре відомими факторами ризику серцево-судинних захворювань, і їх також слід розглядати як фактор ризику для психосоціального стресу, підкреслює журнал, який стверджує: експерименти на тваринах раніше виявляли зв'язок між стресом та підвищенням активності кісткового мозку; це перше дослідження, яке показало цю асоціацію і на людях. Попередні дослідження вже показали, що мигдалина є більш активною у людей з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), тривожністю та депресією, але дослідження Таваколя та його колег виявило, що ця область мозку пов'язує стрес із підвищеним ризиком серцевого нападу та інсульт.

Дослідники реєстрували метаболічну активність головного мозку, кісткового мозку та селезінки, а також ступінь запалення артерій, використовуючи комбіноване ПЕТ/КТ 18 F-фтордексойлюкозу у 293 людей віком від 30 років без серцево-судинних захворювань та раку. Потім за пацієнтами стежили протягом 3 - 7 років, щоб визначити, чи не страждали вони на серцево-судинні захворювання. Під час спостереження у 22 осіб розвинувся інфаркт міокарда, стенокардія, серцева недостатність, інсульт або захворювання периферичних артерій.

Як виявилось, у їхньому випадку, ті, у кого активність мигдалини вища, мали більш високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань і розвивались раніше, ніж ті, що мали меншу активність мигдалини. Вища активність мигдалини була пов’язана з підвищеною активністю кісткового мозку, а також з більш вираженим запаленням артерій, що частково пояснює збільшення серцево-судинного ризику. На думку авторів, основним біологічним механізмом може бути збільшення вироблення білих кров'яних клітин у кістковому мозку під впливом мигдалини, що призводить до запалення та бляшок в артеріях, що пояснює розвиток інфаркту міокарда та інсульту.

На додаток до поздовжнього дослідження було проведено ще одне дослідження поперечного перерізу, в якому за допомогою психологічних інструментів вимірювали рівень стресу у 13 пацієнтів з ПТСР, вимірювали рівень С-реактивного білка та проводили ПЕТ-сканування. Це дослідження показало, що в їхньому випадку, ті з найвищою активністю мигдалини мали значно вищий рівень запального С-реактивного білка, а ті з найвищим рівнем стресу мали найвищу активність мигдалини.

Як пояснюють дослідники, їх результати свідчать про це зменшення стресу покращує не тільки психічний, а й фізичний та фізичний стан, і було показано, що хронічний стрес слід вважати важливим фактором ризику серцево-судинних захворювань, так само слід регулярно обстежувати та ефективно лікувати, як і з іншими факторами серцево-судинного ризику.

У коментарі до дослідження (Напружений мозок, серце під напругою?) Ілзе Бот та Йохан Кайпер з Центру досліджень наркотиків Лейденського університету додають: За останнє десятиліття все більше людей щодня переживають психосоціальний стрес через збільшення навантаження, незабезпеченість роботою або бідність, і хоча це було доведено хронічний стрес реальний фактор ризику серцево-судинних захворювань, його повинні бути інтегровані в щоденну клінічну практику.