кислоти

Кислоти потрапляють всередину після прийому всередину через стінку шлунка в кров. Якщо кислотно-лужний баланс у крові вже порушений (організм засмічений кислотами), кислоти надходять у зв’язки. Зв’язка оточує всі клітини, тобто все, що потрапляє в клітини і виходить з них, транспортується через зв’язку. При перевантаженні кислоти зберігаються в суглобах, ревматизмі, подагрі, поліартриті.

У підкисленій тканині еритроцити втрачають свою еластичність, вони не можуть пройти в достатній кількості до капілярів і дрібних судин, і так зі недостатньо забезпечують органи киснем. Зв'язка перестає виконувати роль буферної (буферно-балансуючої) системи, її проникність зменшується і, таким чином, клітини задихаються через недостатній запас. Організм починає старіти, зморшки, целюліт та інші наступні захворювання від закислення.

Визначення кислотності в організмі:

  1. внутрішньоклітинний та позаклітинний стан
  2. рН в сечі (оптимум 6,8–7,4)
  3. рН у слині (переважно 7,1)

Кислотно-лужний баланс: рН 7,4–7,5 Найбільш кислим є ранкова сеча, рН 5,0 (організм виділяє багато кислот за ніч) Найвище базове значення - близько 17,00. У здорового немовляти на грудному вигодовуванні рН сечі 8–8,5.

Клапани кислотні:

  • Легкі (видих СО2 зменшує кількість вугільної кислоти)
  • Нирки: лише для водорозчинних кислот, необхідна велика кількість рідини

(Для розведення та усунення 1 г сечової кислоти організму потрібно 6-8 л води)

  • Шкіра та слизові оболонки (кислоти виділяються у вигляді поту та виділень)
  • Пряма кишка: форма діареї, напр. у недозрілих плодах
  • Блювота