Кава має одну з найвищих антиоксидантних властивостей серед уживаних напоїв, а помірне щоденне споживання кави допомагає зменшити ризик діабету 2 типу.
У насінні кави (Coffea arabica L.) знаходяться рясні мінеральні солі (калій, натрій, кальцій, магній), органічні кислоти (кофеїлвінова або хлорогенна), тригонелін як найбільш репрезентативні складові, який під час смаження перетворюється на нікотиновий амід період і кофеїн (від 0,10 до 0,25 г/чашка).
Експериментальні дослідження показали, що введення поліфенолів з кави збільшує витрати енергії та пригнічує накопичення вісцерального жиру у мишей1.
Також було доведено, що хлорогенові кислоти (ХГК), присутні в різних рослинних джерелах, можуть чинити кардіопротекторну, антиоксидантну та інгібуючу дію на перекисне окислення ліпідів2,3.
У поперечному дослідженні, проведеному на 554 дорослих, споживання кави обернено корелювало з поширеністю метаболічного синдрому (МС), діагностованого за допомогою критеріїв NCEP ATP III (Національної програми з питань холестеринової освіти для дорослих III групи), головним чином тому, що це було пов'язано з вищі рівні низький рівень тригліцеридів у сироватці крові 4. Критерії включення, яких дотримуються в програмі NCEP ATP III, продовжують залишатися одними з найпростіших та найінтуїтивніших, оскільки для даної людини достатньо трьох і більше з наступних факторів, що мають РС: підвищена глюкоза натще у плазмі крові, підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень тригліцеридів, зниження рівня ЛПВЩ та ожиріння живота (визначається значеннями окружності талії).
Проведено велику кількість епідеміологічних досліджень, які вивчали взаємозв'язок між споживанням кави та метаболізмом глюкози. Два мета-аналізи дійшли висновку, що кава та кава без кофеїну можуть мати захисний ефект від зміненого глікемічного метаболізму при цукровому діабеті 2 типу (DM2) і що звичне споживання 1 чашки кави в день було пов’язане зі зменшенням приблизно на 7% ризик DM25,6.
Дослідження серед дорослих японців7 та американських індіанців8 показали зворотну кореляцію між частотою окружності талії та споживанням кави.
Гіпотетичні біологічні механізми кави на глікемічний метаболізм включають: зменшення всмоктування глюкози в кишечнику через інгібування глюкозо-6-фосфатного транслокази 1, зменшення вироблення печінкової глюкози через антиоксидантну дію хлорогенних кислот та покращення чутливості до інсуліну завдяки магнію9.
Кілька досліджень, проведених на популяції японців, продемонстрували значну зворотну кореляцію між споживанням кави та систолічним та діастолічним значеннями артеріального тиску, 10,11, хоча результати кавових досліджень артеріального тиску часто суперечливі.
Гідроксигідрохінон, вироблений обсмажуванням зерен кавових зерен, пригнічує дію CGA, одного з основних компонентів гіпотензивного ефекту зеленої кави, оскільки було показано, що CGA надають гіпотензивний ефект залежно від дози12, будучи безпечним та ефективним при зниженні артеріального тиску у пацієнтів з легкою гіпертензією13.
Проведено 22-тижневе рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване перехресне дослідження14 для вивчення ефективності та безпеки екстракту зеленої кави, стандартизованого до 45,9% хлорогенової кислоти, у зменшенні ваги у 16 дорослих із надмірною вагою. Суб'єкти отримували високі дози екстракту (1050 мг), низькі дози (700 мг) або плацебо в окремі шеститижневі періоди лікування з наступними двотижневими періодами промивання для зменшення впливу попереднього лікування. Основними вимірами були маса тіла, індекс маси тіла та відсоток жиру. Також вимірювали частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск.
Суттєве зниження спостерігали як при дозах маси тіла (-8,04 ± 2,31 кг), так і при індексі маси тіла (-2,92 ± 0,85 кг/м (2)) та відсотку жиру в організмі (-4,44 ± 2,00%), а також невелике зниження частоти серцевих скорочень (-2,56 ± 2,85 ударів на хвилину, лише при застосуванні високих доз), але без істотних змін протягом дослідження. Результати узгоджуються з дослідженнями на людях та тваринах та мета-аналізом ефективності екстракту зеленої кави при втраті ваги. Результати свідчать, що екстракт зеленої кави може бути ефективним нутрицевтиком для зменшення ваги у дорослих із зайвою вагою.
Одне дослідження оцінювало вплив помірного споживання кави на загальний склад кишкової бактеріальної популяції людини. Після щоденного вживання 3 чашок кави протягом 3 тижнів спостерігається збільшення метаболічної активності або кількості популяцій Bifidobacterium spp., Бактеріальної групи з відомими корисними ефектами15.
Спокусливо думати, що ліполітичний ефект екстрактів зеленої кави, настільки широко використовуваний сьогодні для контролю ваги, може бути пов’язаний із залишковою кількістю кофеїну, який вони містять, а не наявністю одного з його основних компонентів, наприклад, хлорогенних кислоти. Однак у рамках запропонованих механізмів кофеїн буде пригнічувати засвоєння жиру, тоді як хлорогенова кислота та споріднені сполуки будуть брати участь у поліпшенні метаболізму жирів на рівні печінки16, тому ще раз варто поговорити про синергетичну дію різних виявлених активних принципів у певного виду рослин.
Хоча необхідні більш ретельні випробування для оцінки ефективності та оптимальної дози зеленої кави як добавки для схуднення, її широкого запасу міцності та загальної дії різних сполук, що містяться в екстрактах, одержуваних із зеленої кави, роблять це такими добавками потенційні коад'ювантні інструменти в програмах контролю ваги або в глобальному управлінні РС.
Список літератури