LA PIEL (Поетична антологія) Ольга Маркес Серрано МАДРІД, 2009 рік
Обкладинка: Джулія Ідальго ЖОЗЕ ІЄРО ПОЕМИ: РІЗНІ АВТОРИ ВСТУП: ОЛЬГА МАРКЕС СЕРРАНО ПЕРЕДМОВА І ЕПІЛОГ: ALBERTO INFANTE I.S.B.N.: 978-84-613-2827-7 Юридичний депозит: M-25003-2009 Виготовлено: REPROFOT, S.L. Селесте, 2-28043 Мадрид Жодна частина цієї публікації, включаючи дизайн обкладинки, не може бути відтворена, збережена або передана будь-яким способом або будь-якими способами, будь то електричними, хімічними, механічними, оптичними, записуючими або ксерокопіюваними, без попереднього дозволу автор.
Моєму другові Маноло
ПЕРЕДМОВА Нещодавно, на зустрічі друзів, Ольга Маркес розповіла мені про свій подвійний редакторський проект. Вона дерматолог, має великий досвід і покликання, і настільки спостережлива, що цікавість її клінічного ока виводить її за межі повсякденної медичної практики і проектує на мистецькі прояви, де є зразки її спеціальності. Він показав мені модель своєї книги «Шкіра в живописі», де він діагностує та коментує дерматологічні ураження, виявлені при дослідженні персонажів картин; його гострота виявляє ксантелазму на лівому столітті Мони Лізи або дерматит домогосподарки, на картині Веласкеса «Крісто ан Каса де Марта», серед інших знахідок. Результат надзвичайно похвальний та створив прекрасну навчальну книгу, що представляє великий історичний та науковий інтерес. Після книги про живопис ми говоримо про неї, в якій дерматологія та поезія пов'язані, дуже добре структуровані та організовані. 7
Слідство добросовісно відібрало важливу та різноманітну вибірку предмета: здорова шкіра, хвора шкіра та поранена шкіра. Це книга, як і попередня про картину, настійно рекомендована дерматологам, історикам та допитливим. Оскільки серед вибраних віршів є один мій, і я також лікар, він запросив мене ввести цю антологію для нього як колеги та письменника. Аналіз намірів та змісту широко розроблений у вступі, Dermopoesía, тому я не хочу бути зайвим, і як данину темі я створив коду, яка йде в кінці книги, як епілог, синтез у форма колажного вірша. На цій сторінці я хочу показати своє захоплення Ольгою Маркес за її зусилля та сміливість здійснити цю своєчасну та оригінальну ідею, але таку складну у здійсненні через безліч перешкод та незручностей, які необхідно подолати. А також визнати його заслуги, включивши його талант в історію поезії та медичної літератури, і він їздить, і їздить настільки, як раніше велика група лікарів-гуманістів, які гідні нашої професії. Альберто Інфанте, 20 лютого 2009 р. 8
ДЕРМОПЕЗІЯ До досягнення карти геному науковий підхід до того, як нейромедіатори діють у мозку та як їхні порушення спричиняють у людини їх філію, фобію, раритет, розлад та геніальність, задовго до того, як емпіричні кроки магії привели до медицини . Лікувальна динаміка, яку називали греки, базувалася на передачі чеснот рослин і тварин особинам, яких їх не вистачало. Маги знали століттями закони подібності, контакту та протистояння та механізми перенесення. Завдяки своїй схожості препарат із натертими подряпинами дикобраза, їжака або носового рогу носорога, завдяки силі його кератинів, спричинить достаток і бадьорість у слабких волосся з алопецією. При контакті використання дощових черв’яків із їх здатністю загоюватись буде засобом від ран, а також павутиною, що покриває шви. одинадцять
1. Шкіра Не тільки тому, що завдяки нервовим закінченням наша шкіра є органом почуття дотику, але й тому, що зовнішній аспект особистості, тобто естетика людського тіла, значною мірою обумовлений кольором і текстуру шкіри. Поети відрізняють свою чесноту у виробленні емоцій від функцій шкіри. Від її споглядання пробуджується чуттєвість; тоді сприйняття його запаху та підхід посилюють еротизм, який повністю проявляється дотиком та мовою ласк, що сприяють насолодженню любов’ю. Любов та її географія є найбільш часто повторюваною темою не лише у поезії, але й у інших видах мистецтва; його остінато зберігався впродовж століть. Мода змінила уподобання і перейшла від однієї культури до іншої, від концепції здорової шкіри до того, як доглядати за нею та прикрашати її: від блідості, до засмаги, від природи, до вишуканості макіяжу, гоління, татуювання, пірсингу та інші культурні напади на їх природу. Я був білий для себе, коли вступав у жнива; дай мені сонце, і я вже брюнетка. Білий я був до приходу врожаю, 16
але сонце не хотіло, щоб вогонь був білим у моїй владі. Мій вік на світанку був блискучою лілією; дай мені сонце, і я вже брюнетка. Художник пластики зупиняє час і є найточнішим посиланням на поняття краси та її моди. Пластичне мистецтво більш чітко і пояснювально інтерпретує зміни в канонах краси. Наприклад, уособлення краси на Венері тлумачилось на всіх етапах історії мистецтва, і художники зосередили свою увагу на типах краси свого часу. Наприклад: Ботіччеллі у "Народженні Венери" намагається реконструювати загублену картину Апелеса, описану в "Поезії" Поліціано, а також передбачену Гомером, в деякій поемі та Овідієм у "Метаморфозах". Під розпущеним зефіром штовхнув би ти побачив, як богиня виходила з моря, стискаючи мокре волосся, а інша рука закривала її груди. Шкіра Венери біла з легкими жовтувато-рожевими відтінками, фігура струнка, а постава скромна. Він не представляє живу та гнучку шкіру, тепле м’ясо, швидше нагадує 17
вони здаються записками поета-криміналіста концепціоністського бароко. У віршах цього розділу ми знайдемо виразну та свідчучу мозаїку. 3. Третя частина присвячена пораненій шкірі. Знову біль - той, хто провокує вірш і змушує його вибухнути. Рана з усіма її синонімами: виразки, лущення, забої, утворюють її поетичне риштування. Рана - це вуглинка, з якої вибухає вірш; від реалістичного опису Антоніо Порпетти, що проходить крізь вражаючу в La carbonerilla quemada Хуана Рамоса Хіменеса, аж до досягнення містики Херардо Дієго чи Унамуно, це вписується лише в тему, страждання і жаль, червоне і чорне. Існує небагато виразних гарнірів, які віддаляють або пом’якшують сирість речовини. Заходьте і насолоджуйтесь ласками цього слова, а також його жалісливим тремтінням. Ольга Маркіз 21
Шкіра Дотик шкіри Запах Колір старіння волосся Естетика шкіри
GRISELDA ÁLVAREZ PONCE DE LEÓN (Гвадалахара, Мексика, 1913) Шкіра Ваша зріла шкіра святкова на дотик, ніби дощ іде повнотою, вона огортає вас, якщо іноді в листі вона вирішує, з посушливістю в інших вона укладає пакт. Шовкова дорога, коли ваш контакт у сонячних відблисках розгортається, оскільки магнітна, теплова повертає темні струми абстрактного. Абсорбуючий протектор, чутливий, також проникний, твердий у ваших руках, кремінь любові, ініціатива. Якщо пігмент розділяє братів, ми з вами знаємо, що шкіра захоплює, і ми ще більше люди через шкіру. 27
ALAIDE FOPPA (Барселона, 1914-1980) Шкіра Тканина настільки крихка, що колючка розриває її, настільки вразлива, що сонце обпікає її, така сприйнятлива, що холод робить її щетиною. Але моя тонка шкіра також сприймає солодкий спектр ласк, і моє тіло без цього було б голим болем. 28
ÁNGEL GONZÁLEZ (Ов'єдо, 1925 - Мадрид, 2008) Географія людини Полінезійські мастильні горошки в полірованому морі вашого стегна. Тропік тютюну та дерева, розхитаний хвилями ваших морів. У крижаних полярних колах вся ваша поверхня озивається під вогниками льодовиків, що тануть. Лосось просувається по вашим меридіановим жилам, розбиваючись у своєму божевіллі. Птахи летять з ваших пагорбів. Родюча земля, сад лілій: таке різноманітне багатство краси важить на ваших плечах, що ви вклоняєтесь. 29
ДЖУАН РУІЗ ДЕ ТОРРЕС (Мадрид, 1931) Оголений Що таке шкіра, крім тремтіння та останньої межі Всесвіту? І яке зачарування споглядати себе оголеними, за межами любові та грошей! Блакитнімо самі, шукаючи ту вірну прозорість і той незайманий початок інших 30
ДЖУАН РУІЗ ДЕ ТОРЕС (Мадрид, 1931) Любов, безнадія Любов, безнадія: все вкладається в цю суху шкіру, яка працювала все життя. 31
MARÍA VICTORIA ATENCIA (Малага, 1931) Шкіра У короткому всесвіті спільної Голландії, що ніч зазвичай відмовляється від любові, нічого не відбувається, не в порядку, крім, можливо, завжди тимчасової плутанини іншої шкіри, яка покриває нашу душу і шкіру її згодом. 32
FÉLIX GRANDE (Мерида, Бадахос, 1937) До закінчення часу, наші руки. Океан милосердя, глибоке світло жінки. Дріжджі часу, поки існує час. Дотик і запах, язик і зір своїм тілом - це способи народження. Людина мовчазна і народжена нещасною, загубленою, нічим їй не допомогти. Це жахливо, нешкідливо, і ніхто не може протистояти йому, якщо ти не можеш дивитись, торкатися, цілувати, лизати, кусати. Вона накладає помаду, накладає пов'язку, приглушує сумний абсурд подорожі, вона - центр, єдине місце, куди можна поїхати. Факти та роки - це брехня та шум, а доля - жалюгідна та занедбана німа. Без жінки в руках найкраще померти. 33
НОНІ БЕНЕГАС (Буенос-Айрес, Аргентина, 1947) Шкіра, I Ніби шкіра, як чотирикутний шарф і нестійкий центр, зібрала написи Збережений прапор уявної країни Шкіра, II Шкіра атолів дощових коралів із підпаленими сонце та обширна хустка без сліз та м’які кінці, щоб розгойдувати віночок або просто розмістити пористий магніт повторень шкіри на краю зіниці, де ліс п’є, а тінь переливається незліченними жилками трави та нефриту землі розгорнувся за своїм виглядом 34
МАНОЛО РОМЕРО (Гуаренья, Бадахос, 1948) Ця шкіра - це не те, що ви одягали мене, погладжуючи її шви, і що врешті-решт ви вузли, засинаючи. Це вже не моє тіло, тепер це біль, його територія. 35
ALBERTO INFANTE (Мадрид, 1949) Шкіра Шкіра. Ти моя шкіра. Я твоя шкіра. Ми - твоя шкіра і моя шкіра, сонячне блимання подорожує до нічого, і немає мазі, зілля, жаху для найкрасивішого розпаду, якого ніколи не бачило стільки закритих кульок, ні неба, як у того човна на сірому піску, ні стріли з його дротиком у воді. Щодо фантазії: дихайте, плачте, потійте максимум, живіть у повітрі. Але шкіра, що називається шкірою, це ти. І щось там замкнене, напівпрозоре на око. І це свято. 36
ANA MARÍA MAYOL (Буенос-Айрес, Аргентина, 1953) Спогади про мою шкіру У моїй шкірі є спогади про ваші руки, що проходять крізь оголену мою здачу, ваш запах має на вашому боці ваше дихання, ваш смак, ваш тріумф, мої поразки. На моїй шкірі звуки ніжності вібрують зустрічі в мороці ваших залишків і ваших слідів мають непрозоре світло бажання і обличчя любові світає. 37
ЛУІС МАРА МУРЧІАНО (Мадрид, 1965) Твоєї шкіри Твоя шкіра часто нагадує вогонь, багаття, яке потрібно загасити, азагая, яка розриває теплі дотики моїх губ, як бордюр снігу та попелу. Ваша шкіра часто схожа на воду, навряд чи без профілів чи контурів, атлас світла, який покірливо тремтить, таємниче тремтить між моїми руками. Ваша шкіра в інші часи схожа на вітер, вирізана в слоновій кістці з білої хмари, прозоре дзеркало вашої плоті. У морі вашої дивовижної шкіри, після аварії корабля під його хвилями, моє серце потрапляє в те, що є більшістю з вас. 38