Цього року Свято мальовничих урожаїв відсвяткувало 97-й рік, не лише театрально, але й приєдналося до 65-ї річниці Хвяздослава Кубіна. Перетин двох категорій мистецтва стало не лише привабливим, особливо надихаючим та доповнюючим.

Контакт декламаційного виступу проявлявся багато в чому. Завдяки підготовленим сценам театрів, які слідували за окремими виставами, ми опинились у нетрадиційних моментах та інтерпретаційних виставах. Ми бачили роботу з голосом, модуляцію, моделювання особистості, роботу зі стільцями метро та постійний перехід від економічного виразу до виразних жестів та міміки. Різноманітність було також продемонстровано у зв’язку з переможцями та переможцями, чиї декламаційні компетенції, поєднуючись із театральною, задумали «найкраще від Квіздослава Кубіна» як спектр автентичних та виразних захоплень текстів. Нас познайомили з Мартіном Лорінком, Денисою Олаховою, Радькою Хадовою, Веронікою Мешаросовою, Ніколетою Палковічовою та Альфредом Тотом. Ми задали деяким із них кілька літературно-нелітературних питань.

Вступ до декламації на Scenic Harvest належав Гвіздославу, але ми негайно зіткнулися з текстом Дурень Світлани Василенко, яка вийшла лише в чеському перекладі під назвою Blběnka. Для потреб інтерпретаційної обробки Мартін Лорінк разом із професійним наглядом переклав зразок словацькою мовою. Під час інтерв’ю він сказав, що йому шкода все ще зниклої словацької версії цієї книги, оскільки «Глупенка була досить цікавим читанням». Я цілком ототожнююсь з текстом, оскільки принцип, що іноземна дитина приходить додому, і ти повинен жити з ним і вчитися жити з ним, мені дуже близький. Мама є професійним сурогатним батьком, тому я це досить добре знаю ”.

Етап урожаю приніс чергову модифікацію тексту в контексті літератури та виступу декламатора. Цього разу він подбав про неї Альфред Тот. Кубін звернувся до Гвіздослава Кубіна з власним текстом, який він поєднав з віршами молодого сучасного словацького поета Міхала Талла. У «Альфреді» ми також стикалися з вищими, ніж інтерпретаційні амбіції. Він уже давно створює власні тексти, нещодавно брав участь у престижному творчому перебуванні на Дучонці в рамках літературного фестивалю "Медзіріадки". "Дебют, це, на мій погляд, твоя перша дитина, і ти повинен бути цим задоволений. Це перший прорив у літературній спільноті. У Медзіріадці мені сказали, що з моєї добірки з п’яти віршів у книзі є близько двох. Коли двоє добре, на комп’ютері буде ще менше. Тож я спочатку пробую змагання. Я також надсилав до Віршів, тому, сподіваюся, у мене все вийде ”. Поки ми чекаємо дебюту Альфреда, ми можемо прочитати його улюблені поетичні збірки. "Особисто для мене це Ян Бузассі, а також згаданий Міхал Талло, який підбирає текст. Це покоління ліриків, яке «читає» тексти від інших і додає значення. В іншому випадку я починав з лірики Едгара Алана По, тоді це був Вінсент Хейдобро, засновник креаціонізму, який зараз вийшов знову, і тепер це я ".

Топові читачі цього року погодились, що взаємозв’язок театру та літератури має своє обґрунтування та важливість. Тексти оживають, і в цьому полягає місія літератури. Метод вже не такий важливий.

Ми дякуємо читачам за надихаючі та короткі інтерв'ю

література

Автор фотографій - Міхал Лашут.