МАДРІД, 18 вересня (EUROPA PRESS) -

люди

Люди з ожирінням із надлишком вісцерального жиру (черевного жиру, що оточує внутрішні органи тіла) мають більш високий ризик розвитку діабету 2 типу, згідно з новим дослідженням, опублікованим у "JAMA" дослідниками з Техаського південно-західного університету. На відміну від цього, люди з надлишком підшкірного жиру на животі (жиру під шкірою) не мають підвищеного ризику діабету.

Це дослідження є одним з найбільших у своєму роді для оцінки багатоетнічної популяції людей з ожирінням у США за допомогою зображень жирової тканини.

"Серед людей, що страждають ожирінням, не обов'язково кількість жиру, а місце розташування жиру призводить до діабету", - говорить провідний автор статті Джеймс де Лемос, професор кафедри внутрішньої медицини в Південно-Західній Європі.

За допомогою методів візуалізації для визначення місця та функції жиру в організмі дослідники змогли виявити людей, що страждають ожирінням, з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу за роки до появи захворювання.

"Розуміння біологічних відмінностей між вісцеральним жиром та підшкірним жиром може допомогти лікарям ефективніше боротися з епідемією ожиріння, що спустошує Сполучені Штати", - говорить де Лемос, додаючи, що "ризик діабету у людей різниться. Різні особи, що страждають ожирінням, свідчать про те, що прогнозуючи хто захворіє на цукровий діабет, можна буде вести спосіб життя та лікування тих, хто піддається підвищеному ризику ".

У ході дослідження, яке зібрало дані Південно-західного дослідження серця, було відібрано 732 дорослих з ожирінням у віці від 30 до 65 років без діабету та серцево-судинних захворювань.

Дослідники використовували магнітно-резонансну томографію (МРТ) та двоенергетичну рентгенівську томографію (DEXA) для визначення місця зберігання жиру в організмі.

Коли учасники повернулись для подальшого спостереження через сім років, дослідники відзначили, що у 11 відсотків людей, які брали вибірку, розвинувся діабет. Серед учасників з нормальним вмістом глюкози в базових тестах 39 відсотків розвинули переддіабет або діабет. У тих, у кого розвинувся переддіабет та діабет, була більша кількість вісцерального жиру та більша резистентність до інсуліну порівняно з тими, хто залишався здоровим.

За словами Іана Ніланда, першого автора статті, "Цей результат свідчить про те, що надлишок вісцерального жиру та резистентність до інсуліну можуть сприяти серцево-судинним захворюванням у людей з ожирінням".