Висока міопія, короткозорість або патологічна короткозорість утворюється внаслідок подовження очного яблука ззаду, пов’язаного з витонченням стінок ока. Висока міопія визначається передньо-задньою віссю ока, яка більша за норму (більше 26 міліметрів) або коли у пацієнта більше 6 діоптрій.

myopia

Око здорового пацієнта
Око з високою міопією

Міопія високого ступеня є потенційно інвалідним станом і однією з основних причин правової сліпоти. В Іспанії це головна причина приналежності до Національної організації іспанських сліпих (РАЗ). З іншого боку, короткозорість є важливим фактором ризику відшарування сітківки; більше 40% відшарування сітківки відбувається в короткозорих очах, ризик тим більший, чим більше дефект заломлення.

Це частіше зустрічається у жінок. Зміни, що відбуваються в короткозорому оці при подовженні, можуть призвести до утворення розривів шарів ока з подальшим формуванням хориоїдальної неоваскуляризації та атрофії тканин. З іншого боку, цей надмірний ріст міопічного ока викликає витончення периферичної сітківки та ранню появу заднього відшарування склоподібного тіла, фактори, які зумовлять більшу появу відшарування сітківки у цих пацієнтів.

СИМПТОМИ І ДОСЛІДЖЕННЯ

У пацієнта з короткозорим розмитим або дуже розмитим зором на відстань зі значним зниженням гостроти зору, тоді як у зорі ближнього зору предмети наближаються, і якщо немає жодних ускладнень жовтої плями, вони зберігають дуже хорошу гостроту зору.

Для цих пацієнтів характерно, що у них з’являються легкі спалахи та попливи, які є рухливими помутніннями склоподібного тіла, що сприймаються відкиданням тіні на сітківку ока і можуть приймати різні форми.

У пацієнтів з патологічною короткозорістю, у яких клінічно розвивається хореоїдна неоваскуляризація, клінічно виявляються ті самі ознаки, що і при віковій дегенерації жовтої плями. Ті, у кого розвивається відшарування сітківки, мають характерні симптоми цього захворювання, особливо дефект поля зору.

Офтальмоскопія - основний тест для встановлення діагнозу за допомогою візуалізації очного дна.

Природний анамнез високої міопії ускладнюється розтягненням заднього полюса з появою таких ускладнень, як неоваскуляризація хоріоїдальної тканини, отвори сітківки та відшарування сітківки. Тобто, з одного боку, ми маємо короткозору макулопатію, якщо вона вражає задній полюс, а з іншого - ураження периферії сітківки.

Зміна макули внаслідок короткозорості може проявлятися головним чином при появі плями Фукса (хориоїдальна неоваскуляризація) або подовженні до макули атрофії сітківки. Атрофія, яка починається як окремі бляшки в задньому полюсі, що сходяться, може призвести до повної атрофії заднього полюса і значної втрати зору.

На рівні периферичної сітківки ми виявляємо, що дегенерація склоподібного тіла, відшарування заднього склоподібного тіла та зміни сітківки частіше трапляються у хворих на короткозорі і можуть призвести до невеликих отворів на сітківці. Усі вони є важливими факторами виникнення відшарування сітківки.

УСКЛАДНЕННЯ

На додаток до вже згаданих (неоваскуляризація судинної оболонки та відшарування сітківки), катаракта та глаукома частіше з’являються у пацієнтів із високою міопією, ніж у загальної популяції.

ЛІКУВАННЯ

Специфічного лікування короткозорості при високій міопії не існує, тому слід лікувати ускладнення, які можуть з’явитися в процесі захворювання.

Якщо у пацієнта є ураження сітківки, які можуть призвести до відшарування сітківки, ми повинні лікувати їх профілактично за допомогою лазерної фотокоагуляції. У випадку, якщо у пацієнта спостерігається відшарування сітківки, цю зорову проблему слід лікувати якомога швидше.

Таким чином, успішне лікування патологічної короткозорості та можливих ускладнень ґрунтується на діагнозі якомога раніше, тому дуже важливо, щоб ці пацієнти регулярно відвідували огляди.

Джерела: власні знання, IMO, Institut Barraquer d'Oftalmologia, Clínica Baviera, Wikipedia.