Мед був рідкісною їжею, ліками та підсолоджувачем для древніх єгиптян. Вони використовували його проти слабкості тіла та як диво-мазь для лікування виразок. Відомий грецький лікар Гіпократ розподіляв його хворим безпосередньо або в напої, супи та інші страви. У середні віки не було любовного напою без додавання меду, оскільки вони вважали це засобом стимулювання потенції.
Мед містить речовину, яка зміцнює серце, зменшує вміст небажаних жирів у печінці та забезпечує здорову роботу кишечника на тривалий час. Мед діє як засіб від запалення сечового міхура. Грип, бронхіт, ангіну та риніт лікують допоміжним способом медом, розведеним у теплому молоці. Мед також використовується в чаї та гарячих фруктових напоях; ми пом’якшуємо біль і полегшуємо гарячкові стани. Розведеним медовим розчином ми полоскаємо горло і прополіскуємо ніс, дезінфікуємо та обробляємо порожнину рота та слизову носа.
Науково доведено також антибактеріальну дію меду, подібну до дії пеніциліну та стрептоміцину. З меду роблять цілющу мазь для ран і опіків, а також є ефективною речовиною при отруєнні. Нервове виснаження і безсоння починаються з меду, даного перед сном. Завдяки вмісту фруктози мед допомагає при надмірному вживанні алкоголю та пригнічує відчуття блювоти під час вагітності. У косметиці мед має регенеруючу дію на шкіру - він підтримує її вологу, очищає та підтримує її оновлення, зменшує утворення зморшок. Отже, без перебільшення можна сказати, що мед, як і сіль, вище золота.
Залишити відповідь Скасувати відповідь
Вибачте, ви повинні увійти, щоб залишити коментар.