ТЮТЮНОВИЙ ВИХІД

gico
P Для курців, які шукають допомоги кинути палити, доступні різноманітні методи, які продемонстрували свою ефективність, включаючи індивідуальне або групове консультування щодо тютюну, а також допоміжні медикаментозні методи лікування, такі як замісна нікотинова терапія (НЗТ) або терапія іншими ненікотиновими препаратами. (бупропіон).

Замісна терапія нікотином

Мета нікотинової замісної терапії - замінити нікотин у тютюні, забезпечуючи нікотин організмом без смоли, окису вуглецю та інших шкідливих речовин, які передаються при спалюванні та вдиханні споживчого тютюну. Це зменшує симптоми абстиненції, які виникають під час відмови від куріння.

В даний час існує 5 презентацій НЗТ: жувальна гумка, пластирі, назальний спрей, інгалятор та сублінгвальна таблетка (дві останні в нашій країні не продаються). Пластирі та жувальна гумка - це найбільш використовувані методи, і доступна найбільша інформація.

У нещодавно опублікованому огляді Cocrhane (1), який включає результати проведених дотепер клінічних випробувань, зроблено висновок про те, що НЗТ ефективно сприяє відмові від куріння у курців більше 10 сигарет на день. Усі дослідження, проведені з НЗТ, включають поради щодо куріння на додаток до фармакологічного лікування, тому це слід пропонувати НРТ спільно, щоб гарантувати його ефективність. Ніяких відмінностей в ефективності між різними формами прийому не спостерігалося.

Огляд також показує, що 8 тижнів лікування нікотиновим пластиром є настільки ж ефективним, як і більш тривале лікування, і що носіння пластиру протягом 16 годин щодня є настільки ж ефективним, як і його використання протягом 24 годин. У сильно залежних курців камедь 4 мг ефективніша, ніж камедь 2 мг (1) .

Взагалі, нікотинові пластири простіші у використанні, а дотримання лікування краще. Однак при виборі пластирів або гумки необхідно враховувати переваги пацієнта. Найпоширенішими побічними ефектами пластирів є шкірні реакції (еритема та свербіж) у місці нанесення, яких можна уникнути, обертаючи місце нанесення. У деяких людей може виникнути безсоння, хоча це можна звести до мінімуму, використовуючи 16-годинні пластири замість 24-годинних. Десна може викликати дискомфорт у порожнині рота, гикавку або диспепсію (2) .

NRT слід застосовувати з обережністю людям з недавньою серцево-судинною історією (серцевий напад, стенокардія, інсульт або важкі аритмії), вагітним жінкам або під час лактації (2). У пацієнтів з гіпертонічною хворобою зручно контролювати показники артеріального тиску протягом перших двох тижнів лікування.

NRT може викликати головний біль, нудоту, безсоння, дратівливість та нервозність.

Бупропіон - це новий нікотиновий препарат, який продається як допоміжний засіб для лікування відмови від куріння. Це антидепресант, який хімічно не пов’язаний із наявними антидепресантами, і його механізм дії при відмові від куріння точно не відомий.

Бупропіон продемонстрував свою ефективність у відмові від куріння у клінічних випробуваннях порівняно з плацебо, в яких проводили антитютюнові консультації (3). Його також порівнювали з нікотиновою замісною терапією (4), при цьому бупропіон був значно ефективнішим, ніж плацебо та нікотинові пластири, щодо точності поширеності абстиненції та безперервної абстиненції через 12 місяців. Істотних відмінностей між монотерапією бупропіоном та асоціацією нікотинових плям та бупропіону не спостерігалось. За короткий термін застосування бупропіону спостерігалося менший приріст ваги, ефект, який не зберігався після закінчення лікування.

Найпоширенішими негативними ефектами є безсоння, сухість у роті та нудота. Існує ризик судом (частота захворювання 0,1%), тому його слід вводити з особливою обережністю пацієнтам із високим ризиком судом. Бупропіон протипоказаний пацієнтам із поточним або минулим судомним розладом, поточним або попереднім діагнозом булімії або нервової анорексії, важким цирозом печінки, одночасним прийомом з ІМАО, біполярним розладом в анамнезі, вагітністю та лактацією.

Лікувати пацієнтів слід протягом 7-9 тижнів. Рекомендується починати лікування, поки пацієнт ще палить, і встановити "дату відмови від куріння" протягом перших двох тижнів, бажано другого тижня. Лікування слід перервати, якщо через сім тижнів ефекту не спостерігається.

На закінчення можна сказати, що бупропіон - це новий та ефективний препарат для відмови від куріння, хоча його профіль безпеки менш відомий, ніж у нікотинових пластирів. Виходячи з наявних доказів, його слід пропонувати лише мотивованим курцям разом із регулярною підтримкою проти тютюну. Потрібні додаткові порівняльні дослідження щодо нікотинової замісної терапії, оскільки тип пацієнтів та умови, в яких проводилось єдине порівняльне дослідження між двома терапіями, не є тими, які зазвичай відбуваються у первинній медичній допомозі. В даний час вибір того чи іншого способу лікування буде залежати від профілю побічних ефектів та взаємодій, які вони мають, а також від уподобань пацієнта.

АЛКОГОЛЬНА ДЕГАБІТАЦІЯ (5)

Основним аспектом припинення прийому алкоголю є психотерапія, що використовує як доповнення різні групи препаратів, таких як транквілізатори та анксіолітики або відлякувачі (дисульфірам та карбімід).

Дисульфірам (Антабус) та карбімід (Колме) широко використовуються для підтримки абстиненції. Його механізм дії полягає у пригніченні альдегіддегідрогенази, викликаючи неприємні відчуття, що полягають у припливах обличчя, шиї та грудей, слабкості та нудоті при вживанні алкоголю. Незважаючи на те, що ефективність цих препаратів піддавалася сумнівам у кількох клінічних випробуваннях, коли забезпечується контрольоване дотримання лікування, спостерігається зменшення споживання алкоголю та збільшення кількості днів утримання від алкоголю. Тому деякі автори припускають його корисність у рамках структурованих програм та для мотивованих пацієнтів.

З іншого боку, у 1998 році було внесено два нових внески з іншим терапевтичним підходом, що зменшує бажання пити: акампрозат Y налтрексон.

Акампрозат

Клінічна активність акампрозату, схоже, пов'язана з його діяльністю на нейромедіатори, які беруть участь в алкогольній залежності.

У клінічних випробуваннях було показано, що акампросат є більш ефективним, ніж плацебо, при затримці рецидивів та збільшенні загальної кількості днів утримання під час лікування разом із ад’ювантною терапією. У цих дослідженнях рівень відмови від лікування високий, що часто трапляється у цього типу пацієнтів.

Акампросат може викликати діарею і рідше нудоту, блювоту та біль у животі, а також шкірні реакції.

Налтрексон - антагоніст опіатів, механізм дії якого при алкогольній залежності недостатньо вивчений.

У клінічних випробуваннях лікування налтрексоном зменшувало бажання вживати алкоголь, зменшувало споживання алкоголю та спричиняло меншу частоту рецидивів через 12 тижнів лікування. Однак довших досліджень бракує. Невідомо, чи препарат ефективний без регулярної поради щодо відмови від алкоголю.

Оскільки налтрексон не має однакової корисності для всіх пацієнтів, а спостережувана користь є помірною, його застосування слід обмежити спеціалізованими установами.

Щодо побічних ефектів, налтрексон може спричинити гострий синдром відміни у пацієнтів, залежних від опіатів. Нудота є загальним явищем, а інші несприятливі ефекти включають запаморочення, головний біль та втрату ваги.