словацької

На початку асамблеї, в якій взяли участь понад п’ять тисяч словаків, Богослужіння відбувалися перед Євангельською церквою Мартіна, де проповідував парафіяльний священик Йозеф Горват. Під час негоди меморандум відбувся в євангельській церкві.

У липні уповноважені представники на чолі з Джоном Франциском подали меморандум Коломану Тісу, заступнику голови Угорської асамблеї, але він не відреагував на нього, оскільки монарх розпустив угорські збори в серпні 1861 року. Отже, у грудні 1861 року депутація під керівництвом Штефана Мойсеса подала імператору Франциску Йосифу I Меморандум разом із вказівкою на становище оточення в Угорщині та її внутрішнє управління.

Однак Відень відповідав лише деяким вимогам до словаків: це дозволило їм створити Словацьку Матику (MS) та дві словацькі гімназії: Євангельську восьмирічну гімназію у Вельці Ревуці (1862) та чотирирічну Євангельську гімназію в Турчанське Св. Мартін (1866). У 1869 р. У Класторі під Знієвом також була створена чотирикласна реальна гімназія. Завдяки Штефану Мойсесу на короткий час успішно вдалися до гімназії в Бансько-Бістриці.

Згадані словацькі середні церковні школи діяли без підтримки держави. Доглядали за ними під егідою комітету на чолі з адміністратором (головою). Меценатство відповідало за матеріальне забезпечення школи. Голови патронатів були важливими особистостями словацького національного життя.

Восьмирічна словацька євангельська гімназія в тодішній Великій Ревці була першою середньою школою в Угорщині, де викладали словацькою мовою. Школа могла існувати лише завдяки колекціям та подарункам словацької нації. Навчання відбувалося в орендованому приміщенні Будинку Латинаків, який згодом придбала гімназія. Штефан Марко Дакснер, Ян Франциші та Штефан Марко Дакснер стояли на чолі патронатного комітету та головним керівником школи. Видатною фігурою на факультеті був різнобічний викладач Іван Бранислав Зох, який був піонером у викладанні фізичного виховання в нашій країні та в тодішній Угорщині взагалі. Він також був автором першого словацького підручника фізики для гімназій. У гімназії викладали словацьку, угорську, німецьку, латинську, грецьку, математику, історію та фізику. За 12 років існування тут навчалося 566 учнів, з них 20 з Богемії та Моравії. Багато пізніше переросли у відомих народних просвітників та вчених-культурологів, поетів та письменників, напр. Мартін Кукучин, Коломан Баншелл, Чудовит Різнер, Само Бодіцький та інші. Перші випуски словацької мови відбулися тут у 1868 р. Після звинувачення в антипатріотичній діяльності та поширенні загальнослов'янських ідей урядові кола Угорщини 20 серпня 1874 р. Примусово закрили гімназію.

Словацька католицька гімназія в м. Клаштор-під-Знєвом заснована 3 жовтня 1869 р. і була єдиною реальною гімназією в угорській шкільній системі. Тут працювали якісний факультет, перекладач і публіцист Самуель Зачей, римо-католицький священик і письменник Габріель Займус, лікар і натураліст Матей Корауш та інші. Кілька представників словацького національного життя та культури навчались у гімназії, напр. письменники Ферко Урбанек та Антон Білек. У навчальній програмі наголошено на реальних (природничих) предметах. З часу заснування і до 1874 року тут навчалося 669 учнів зі всієї Словаччини, переважно з бідних сімей. Влада закрила його 30 грудня 1874 року.