Які найпоширеніші специфічні порушення розвитку навчання?
Дислексія - специфічний розлад читання: під час читання дитина обмінюється фігурами, акустично схожими звуками, зміщує, додає, опускає звуки, не розуміє прочитаний текст.
Дизортографія - специфічний орфографічний розлад: під час друку дитина опускає, додає, міняє місцями літери, плутає подібні букви та звуки, не розрізняє твердих і м’яких складів, не розрізняє короткі та довгі голосні, не дотримується меж між словами.
Дисграфія - специфічний розлад письма: графічний запис дитини важко читати або нерозбірливий, шрифт громіздкий, невпорядкований, неохайний, написання рядків не спостерігається, має нерегулярну щільність, дитина не може запам’ятати і написати правильні форми букв.
Дискалькулія - специфічний розлад математичних здібностей: він проявляється в проблемах з орієнтацією на числову вісь, обміном чисел, неможливістю виконувати математичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення), розладами в просторовій та право-лівій орієнтації.
Диспраксія - специфічний розлад засвоєння більш складних ручних процедур: дитина не в змозі оволодіти процедурами звичайної діяльності, повільна, незграбна, громіздка, має труднощі з грубою та дрібною моторикою.
СДУГ - розлад гіперактивності з дефіцитом уваги (ADD).