Людина поширила чорну смерть в Європі в середині 14 століття, а не щури були головними винуватцями першої хвилі колишньої бубонної чуми на континенті.

щури

Чума з Азії прибула в Європу в 1347 році, спричинивши одну з найбільш руйнівних епідемій в історії людства. Протягом наступних 400 років чума вразила ще багато разів, забравши життя мільйонів людей. Вважається, що ця хвороба ступила в Європу через домашніх щурів, і все більше спалахів трапляється, коли блохи на заражених гризунах передаються людям, повідомляє BBC News. Однак дослідники Університету Осло та Університету Феррари кажуть про першу хвилю, епідемія, відома як чорна смерть, який Між 1347 і 1351 роками з приблизно 25 мільйонами людей, що складає більше третини населення континенту, в Європі, швидше, це можна "писати за рахунок бліх та вошей на людині".

Щоб підготувати дослідження, опубліковане в Журналі Американської академії наук (PNAS), дослідники вивчили структуру та масштаби епідемії.

"Дев'ять європейських міст мають дані про смертність від епідемій", - сказав Нілс Стенсет з Університету Осло, додавши, що їм вдалося створити комп'ютерну модель поширення епідемії за містом. Потім експерти змоделювали спалах в містах і вивчили, як рухається хвороба, коли її поширюють щури або блохи та воші на людей та їх одяг, а також коли вона поширюється по повітрю. У семи з дев'яти досліджуваних міст "модель паразитів людини" найкраще відповідала схемі поширення епідемії як за швидкістю, так і за кількістю пацієнтів. "Висновок однозначний: модель вошей найкраще підходить", - сказав Стенсет, додавши, що епідемія, ймовірно, не поширилася б так швидко, якби її поширювали щури.

Після 19 століття чума зникла з Європи, але в інших частинах світу вона все ще вражає знову і знову. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2010–2015 роках у всьому світі було зареєстровано 3248 випадків захворювання, з них 584 - із летальним наслідком.

За словами Стенсет, результати дослідження говорять про те, що найефективнішим способом запобігання спалахам у майбутньому є підтримка гігієнічних норм та мінімізація впливу людини на випадок хвороби.