Рекомендувати документи
НАВЧАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ МЕТОДИ Викладання та навчання в інформаційному суспільстві
Янош Олле - Адрієнн Папп-Данка - Дора Левай - Сілвія Тот-Мозер - Аніта Віраньї
НАВЧАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ МЕТОДИ Викладання та навчання в інформаційному суспільстві
За редакцією: Márta Perjés István Turcsányi-Szabó
ISBN 978 963 312 157 3
Відповідальний видавець: декан факультету педагогіки та психології Університету Етвеша Лоранда Головний редактор: Даніель Левенте Пал Головний редактор: Лівія Лендер Обкладинка: Сандор Бароччі Друк: Prime Rate Kft.
СПЕЦИФІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНИМИ ПОТРЕБАМИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (Аніта Віраньї). . . . . . . 133 Інвалідність та інформаційне суспільство. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Спеціальна освіта та цифрові технології. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135 7
Міркування щодо ролі допоміжних технологій в інтегративному/інклюзивному навчальному середовищі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138 Учні зі слабким зором. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138 Міркування щодо використання засобів ІКТ на уроках для вихователя. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140 Студенти з вадами слуху. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141 Студенти з обмеженою рухливістю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143 Діти з труднощами у навчанні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145 Використані джерела. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148 Рекомендовані ресурси. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149 Рекомендовані веб-сайти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
уявлення про зміни, спричинені суспільством, не були безпідставними. Питання в тому, наскільки і яким чином відбулися зміни в різних сферах управління життям, у кожній соціальній підсистемі. Немає двох однакових сфер, але нам потрібно виділити світ школи та освіти окремо.
Рисунок 1: Період напіввиведення знань (BRAUN 1996)
Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
Зміст Навчальні методи інформатики
менш механізована, ніж, скажімо, кухня ". (SKINNER 1973) Багато десятиліть пізніше це твердження залишається дійсним, з тією лише різницею, що механізацію, практичне та продуктивне використання технологій можна побачити не лише на кухні, а майже де завгодно. Замість того, щоб бути надмірно впевненим у величезному впливі та формуванні потужності технологій, давайте зрозуміємо, що навіть на механізованій кухні ми можемо легко зголодніти, якщо у нас немає інгредієнтів, або ми не можемо використовувати цю техніку, або ми можемо навіть не знаємо, що ми хочемо зробити.
СЕКРЕТНІ ТІНІ ІНТЕРНЕТУ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИСТРОЮ У рамках соціологічного дослідження Дьєрдь Чепелі та Гергелі Прашак визначили різні типи користувачів на основі їх діяльності в Інтернеті. Одне з найважливіших тверджень дослідження, яке представляє низку дивовижних результатів, полягає в тому, що майже третина угорських користувачів Інтернету (31,3%) веде прихований спосіб життя в Інтернеті, тобто присутня, але має мінімальну активність і не займається використовувати переважну більшість можливостей. Також є велика частка людей інформативного типу (29%), які використовують Інтернет для отримання інформації, яка здається пасивною, і рішуче відкидають використання засобів інтерактивності, таких як web 2.0. Вони були визначені як група учнів, які користуються доступними послугами не лише отримують інформацію, але й інтерактивно присутні в Інтернет-середовищі, використовуючи додатки web 2.0. П’ята частина користувачів (18%) вже не є пасивними споживачами, а скоріше «постачальниками контенту» - групою, на яку припадає значна частка їх спілкування в Інтернеті. Вони утворюють подібну невелику групу 12
Зміст Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
МЕРЕЖНІ ПІДКЛЮЧЕННЯ АБО ЗАКРИТА ДВЕРІ КЛАСНА? Для школи позашкільний світ як можливість отримати інформацію завжди був серйозною конкуренцією, а в більш щасливих випадках - серйозним союзником. Боротьба за студентський інтерес почала загострюватися насамперед із сильним відкриттям засобів масової інформації та індустрії розваг для дітей. Спочатку інформація за межами школи (чи то для навчання, чи для інших цілей), можливо, орієнтувалась на вільні можливості учнів, які залишились у школі, але сьогодні ця частка починає обертатися. Школа повинна визнати, що вона серйозно змагається за інтереси учнів, або, у гіршому випадку, не може бути впевнена, що учень займе більшу частину дня та занять. Використання учнями Інтернету дещо різниться залежно від їх віку та помірковано відповідно до їх сімейного походження, але очевидно, що більшість користується Інтернетом кілька разів на тиждень або навіть щодня (ITHAKA 2011a).
Рисунок 2: Частота використання Інтернету
В оточенні учня так багато інформації, розваг тощо. існує ймовірність того, що про поняття нудьги та нудьги можна забути майже непомітно. Традиційне поняття «нудьги» в основному зникло, оскільки учень не може, не хоче, зазвичай не залишається в бідному на стимул середовищі. "Сучасна нудьга" тепер набуває нового значення, підтримуючи мінімальний потік інформації, "попит ЗМІ". Майже безцільне використання Інтернету, часті самоконтакти з однолітками та спілкування без продуктів також можна трактувати як якусь нову концепцію нудьги. Дітей, які користуються комп’ютерами та Інтернетом, значно більше
Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
Зміст Навчальні методи інформатики
ДИТЯЧА ШКОЛА Навіть без дослідницьких досліджень ми можемо уявити, яким дивним явищем були б відмінності між домашнім та шкільним середовищем навчання, якби діти зайняли більше часу для переосмислення власних навчальних процесів. Немає двох однакових учнів, немає двох однакових сімейних середовищ, але, незважаючи на розбіжності та крайнощі, студенти в домашньому (позашкільному) навчальному середовищі мають відносно легкий доступ до комп’ютерів та Інтернету, коли це необхідно та виправдано. Незважаючи на соціальні відмінності, багато дітей вже мають мережевий комп’ютер на своєму столі або в безпосередній близькості. Коли батьки купують шкільне приладдя, меблі та різні предмети, зараз більшість списків включають комп’ютер, а також шкільний портфель чи робочий зошит. В угорських школах мережевий комп’ютер відсутній у навчальному середовищі учнів (TÓTH - MOLNÁR - CSAPÓ 2011). Характер шкіл16
Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
Зміст Навчальні методи інформатики
Це не лише інтерес для учня, але й потреба в шкільному середовищі, щоб надати набагато більше місця для наслідків інформаційного суспільства, для повсякденного використання технічних інструментів. Це дозволить усунути різницю, спричинену двома типами навчальних середовищ, що, ймовірно, матиме несприятливий вплив на результати навчання. А розвиток шкільного середовища став би серйозним шансом і можливістю навіть для учнів, що знаходяться в неблагополучному положенні, які не мають належних ресурсів. Якщо позашкільне використання ресурсів є настільки домінуючим у порівнянні з використанням ресурсів у школі, то ефект різниці між учнями у зростанні нерівності стає більш вираженим. Немає причин, чому шкільне навчальне середовище не повинно бути таким і принаймні таким механізованим, як домашнє навчальне середовище. Якщо учень може сміливо бути «громадянином інформаційного суспільства», покинувши школу, то в чому причина в школі, що це має бути в значній мірі іншим?
Зміст Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
ШКОЛА ВЧИТЕЛІВ У випадку вихователя, який працює в школі інформаційного суспільства, першою думкою є майже завжди цифрова імміграція, менша практика через вік та фрагментований досвід використання цифрових інструментів. Дійсно, переважна більшість викладачів належить до групи «цифрових іммігрантів», для яких нові та швидкозмінні техніки навколишнього середовища виглядають більше як навчання, а менше як знання повсякденного середовища. У цій галузі ринку праці вже з’явилося перше покоління «цифрової рідної» молоді, яка поступово починає перемальовувати цю звичну вихідну точку проблемної карти педагогічної культури. Цілком ймовірно, що ця зміна відносин педагога до освітнього середовища буде також своєрідним мотиваційним фактором, який також змістить позиції та практику у напрямку освітнього використання сучасних технологій. Як представник основної ідеї навчання впродовж життя в інституціоналізованій освіті, викладачі повинні зіткнутися з тим, що навчена діяльність цифрових інструментів належить до їх професійної професії, а також до знань про розвиток особистості дітей чи до наукових та професійних знань.
Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
Зміст Навчальні методи інформатики
Зміст Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
Зміст Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
залучаючи якомога більше заходів щодо обміну вмістом в середовищі Інтернету або спільноті, вказуючи, чим ви користувались, що прийняли та що вважаєте цінним вмістом. Там, де сама школа присутня як інтерактивний центр знань, але також здійснює активну діяльність, все менше стає можливостей для неаутентичного змісту, який негативно впливає на навчальний процес.
ШКОЛА ФІЗИЧНИХ АБО ГРОМАД? Зростаюче домінування інформаційного суспільства підтримується дуже серйозними технологіями протягом майже десятиліття. Незважаючи на те, що теоретично на цьому шляху немає основних перешкод, його сила у формуванні освіти, школи, навчання та викладання далеко не відповідає навіть більш точним прогнозам недавнього минулого. Майже всі формальні умови певною мірою виконуються, але в галузі інституціоналізованої освіти його вплив навряд чи або лише дуже суперечливий. 25
Зміст Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
ІНТЕРАКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ОСВІТА У Спільноті Комп’ютери та Інтернет є найбільш небезпечними порівняно з традиційними формами інституціоналізованої освіти з можливістю інтерактивності та технологічності. Не випадково, що традиційна концепція освіти вітає більш ефективну появу концентрованості на зміст, підтримуваної новими технологіями, і прагне не помітити невикористаного потенціалу громадської діяльності. Розваги та соціальне навчання пропонуються майже на підношенні соціальними порталами та програмами 2.0 2.0, але це саме по собі не означає зміни в культурі навчання чи освітній культурі. Створені всі умови, щоб століття навчання розпочалося після століття дитини, але виходячи з наведених вище рядків, ми могли повільно наздогнати відкриття десятиліття навчання. Могла наступити ера відкритої освіти, в освітній освіті, яка могла б справді, а не лише здаватися партнером. Ласло З. Карваліч закликає епохати великі педагогічні культури, але дуже важливим чином 27
Зміст Педагогічна культура в інформаційному суспільстві
Рисунок 1: Цифрові покоління в Угорщині
використовувати. І тоді ми не говорили про те, чи він насправді брав участь чи просто мав шанс/ні, і що він почав із цієї можливості, як він з нею жив. У дитини, яка народилася у світі, де користування комп’ютером є звичним явищем, а підключення до Інтернету майже необхідне, ніж у дорослого, який стикається та дізнається про можливості Всесвітньої павутини, розвиваються різні характеристики та установки. Однак як проявляються ці різні ставлення, характеристики та уподобання? У таблиці 1 наведено огляд ключових відмінностей. Таблиця 1: Різні характеристики цифрових іммігрантів та цифрових іммігрантів Цифрові іммігранти
обмежена кількість джерел, лінійний, обмежений шлях
багато джерел, гіперпосилання, випадкові відкриття