Нещодавній звіт ОГС опублікував дані про якість питної води, які показали, що вміст миш'яку в питній воді в кількох населених пунктах перевищував дозволену кількість. Портфоліо запитало угорську асоціацію комунальних служб, які населені пункти постраждали, які ще елементи містить водопровідна вода, які шкідливі для здоров'я чи корисні для неї, і чи дійсно варто пити тільки мінеральну воду - повідомляє газета.

населених

Дані, надані Портфоліо Угорською асоціацією комунальних служб, показують, що згідно з даними опитування першого кварталу минулого року, в Угорщині було 38 населених пунктів, де найвище значення вмісту миш’яку в питній воді досягло або перевищило поріг 10,0 мкг/літр.

З тих пір, за словами компанії, ситуація покращилася настільки, що технології очищення води були розроблені в рамках Програми поліпшення якості питної води (IMJP), залучені нові водні бази та Розроблено нові системи водопостачання, тому граничне значення позначається лише на 16 населених пунктів, тобто питна вода із вмістом миш’яку вище 10 мкг/л (як ознака, в Угорщині існує майже 3200 населених пунктів). У цих населених пунктах тимчасові рішення надаються населенню з відповідною якістю питної води (наприклад: lajos-wagon, розподіл води).

Що ще є у воді, на що варто звернути увагу?

В асоціації ми також запитали, які ще елементи та мінерали містяться у воді крім миш’яку, що може завдати шкоди чи добре вплинути на здоров’я. Ми отримали таку відповідь:

Високий вміст заліза, марганцю та амонію також у багатьох місцях природного походження, однак, у цих випадках не слід очікувати негативних наслідків для здоров’я при типовій концентрації у питній воді, вони мають параметричне значення (залізо: 200 мкг/л, марганець: 50 мкг/л, аміак 0,5 мг/л). Залізо і марганець можуть спричинити в основному проблеми з кольором та седиментацію, а амоній може утворити нітрит. Завдяки IMJP також відбулося значне покращення цих параметрів.

У старому міському ядрі, у будівлях, побудованих до 1945 року, можна очікувати наявності свинцевої труби, з якої свинець може розчинятися у питній воді. Свинець, як і миш'як, згубно впливає на здоров'я, граничне значення - 10 мкг/л.

Для зменшення мікробіологічних ризиків поширеною є дезінфекція питної води хлорвмісними хімічними речовинами, пишуть вони. Хоча таким чином знижується мікробіологічна небезпека з більшим ризиком, хоча і в меншій мірі, наявність побічних продуктів хлорування у питній воді є ризиком. Таким компонентом є т. Зв. тригалометани (ТГМ), для яких урядова постанова встановлює більш суворе граничне значення, ніж граничне значення, зазначене в Директиві про питну воду (замість 100 мкг/л, угорське законодавство називає 50 мкг/л). За умови належної роботи технології водопідготовки та мережі, ризик можна звести до мінімуму, метою повинно бути якнайменше збереження значення.

В Угорщині ризик мікрозабруднюючих речовин (пестицидів тощо) є незначним, оскільки питне водопостачання в побуті є вирішальним

95%) від джерела підземних вод. Пестициди, що підлягають тестуванню (пестициди, наприклад засоби захисту рослин), визначаються за рекомендацією національного головного медичного працівника, наразі 30 речовин, що підлягають вимірюванню, є обов’язковими. Граничне значення для кожного названого пестициду: 0,10 мкг/л, а для всіх пестицидів - 0,50 мкг/л.
Мікропластика, про яку сьогодні часто згадують, не підпадає під дію нормативних актів або однак, згідно з недавньою доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), наявні дані свідчать, що ризик для здоров'я людей у ​​питній воді не є значним.

Кальцій і магній, присутні у питній воді, тобто "жорстка" вода, благотворно впливає на наше здоров'я. На відміну від директиви ЄС, урядова постанова встановлює мінімальне значення жорсткості питної води (параметричне значення, твердість: не менше 50, не більше 350 мг/л CaO). В Угорщині питна вода з меншою жорсткістю трапляється в деяких районах (переважно на Великій рівнині), у цих населених пунктах необхідно забезпечити достатнє споживання кальцію та магнію з інших джерел - це з’ясовується з їх відповідей.

Що видобута вода буде водопровідною?

За даними Асоціації комунальних служб, 96% питної води, яка постачається в Угорщині, надходить із підземних захищених гідроізоляційних шарів (товщі води, прибережна фільтрована водна база, карстові води), лише 7% поверхневих вод. Видобута вода повинна бути очищена, якщо вона перевищує законодавчу межу для параметра. Є також водні бази, де витягнута питна вода настільки хорошої якості, що її можна подавати у водопровідну мережу без використання технології очищення. Процес очищення води показано на малюнку нижче:

Що краще пити: воду з-під крана або мінеральну воду?

Ми отримали цікаву відповідь на цю тему, але простіше кажучи: це залежить. Багато людей можуть навіть не знати, що значна частина трубопровідних водних основ Угорщини може бути класифікована як мінеральна вода - що стосується вмісту мінералів - це в основному характерно для карстових водних баз.

Якість бутильованої води, яка є в магазині, у багатьох випадках схожа на воду, яку видобувають постачальники водогону. Загалом, вся питна вода (водопровідна) є мінеральною, але не вся мінеральна вода є водопровідною.

Критерій для бутильованої мінеральної води коротко: мінеральна вода, що відповідає вимогам мінеральної води (свердловина), свердловина та розливна установка повинні бути безпосередньо з'єднані трубопроводом, між ними не може бути іншого місця споживання. Згідно з урядовим розпорядженням, що регулює якість питної води, подана вода (повсякденною мовою водопровідна вода) - на додаток до мікробіологічних компонентів - використовується для 38 гідрохімічних компонентів природного або штучного походження відповідно. повинні бути випробувані на групу компонентів. На додаток до вищезазначеного, указ, що регламентує роботу водогонів, передбачає періодичну перевірку 110 параметрів у випадку свердловин гідротехнічних споруд - це випливає з відповіді асоціації.

Досвід показує, що значна частина природних мінеральних вод, що продаються (розливаються в пляшки), за своїм хімічним складом дуже близькі до питних та водопровідних вод, що надаються водогонами, і в багатьох випадках якість їх води однакова. У той же час, у випадку з водою, що постачається водопровідними спорудами, повинні відповідати більш суворим критеріям якості води та контролю якості води порівняно з натуральними мінеральними водами, що розливаються в пляшки, які також перевіряються та контролюються компетентними відділами повітового управління.

Як випливає з назви, мінеральна вода не є питною, оскільки її параметри абсолютно різні. У своєму початковому положенні мінеральна вода використовувалася для задоволення особливих потреб споживання (наприклад, прості кислотні води, органічні ґрунтові кислотні води, лужно-кислотні води, розсольні води, гіркі води, залізні води та розлив сірчаної води для задоволення особливих потреб споживачів та споживання проти різні недуги). Про широкомасштабне споживання цих вод раніше не могло бути й мови, більшість із них споживались у невеликих кількостях, переважно попиваючи.

Надмірне споживання мінеральної води, на наш погляд, недоцільно, оскільки це може спричинити проблеми зі здоров’ям в організмі. Як і у всіх сферах життя, і тут потрібно знайти ступінь, шукаючи оптимальне. Розглянемо, наприклад, ризик утворення нирок або жовчнокам’яної хвороби, пов’язаний із високим вмістом розчинених мінеральних речовин, або особливо шкідливий вплив високого рівня натрію в мінеральній воді, яка іноді схильна до гіпертонії. Хоча вода з-під крана містить 300 і 500 мг/л мінеральних речовин з регіональними варіаціями, популярних сьогодні мінеральних вод 520. Вони містять 800 та 1800 мг/л розчиненого мінералу відповідно. Ці води належать до групи дуже жорстких вод, які в багатьох випадках спричинені дуже високою змінною жорсткістю. Однак його солі можуть також осідати в нашому організмі

- пише асоціація. Звичайно, кожен вирішує, яку частку водопровідної води та мінеральної води вони п’ють щодня, оскільки це може мати позитивний та негативний вплив на наше здоров’я.