У дітей з важкими психічними вадами цілеспрямований терапевтичний підхід може досягти певної незалежності у практичних життєвих потребах. Навчити дитину певній самостійності дуже важливо не тільки для неї, але і для всієї родини та суспільства. Навчально-терапевтична програма є дуже вимогливою не лише для батьків, а й для педагогів та інших терапевтів.
Це тривалий процес виховання та зусиль цілого колективу людей, невід’ємною частиною якого завжди є батьки. Процедури переглядаються протягом певного періоду та визначаються оптимальні форми стимулювання в різних сферах освіти. Оскільки це тривалий процес, необхідно скласти план дій, щоб дитина та батьки могли адаптуватися до цієї програми. Усі програми раннього догляду суворо індивідуальні.
Принципи раннього догляду та підбору відповідної терапевтичної програми:
регулярність, залежно від виду інвалідності, один або кілька разів щодня, щотижня
щомісяця,
відповідна мотивація дитини. Завдання повинні даватися поступово, у відповідний час,
потрібно враховувати простір, всі характеристики дитини, її вольові здібності,
увага, витривалість. Жодні дії проти волі дитини не можуть бути вжиті,
практика окремих дій терапевтичної програми повинна здійснюватися в просторі з чим
якомога менше відволікання, щоб дитина могла зосередитися. Навколишнє середовище і нала-
da повинна бути приємною, без напруги, а саму вправу робити грайливо, без
терпіння. Терапевт повинен кілька разів повторити завдання не тільки на прикладі, але й усно
інтерпретація. Наприклад, практикуючи одягання штанів, терапевт покаже себе, як
плаття штани, навіть з відповідним коментарем. Якщо дитина не виконує завдання, це необхідно
повторити дію. Якщо бажаного результату все-таки не досягнуто, це доречно
спосіб стимулювати дитину до виконання (похвала, зневага тощо). Точно
У певних обставинах краще перервати вправу на деякий час, день або на довший проміжок часу.
Дуже хорошим терапевтичним методом є групова терапія. Тут використовуються здібності дітей з МП, такі як наслідування, ставлення до змагань, іноді навіть показ, тощо. Групова терапія включає дітей, які розуміють проблему, але виконують її ненадійно.
Тут метою є досягнення кращої співпраці за допомогою терапії. Другу групу складають діти з важким та глибоким ступенем інвалідності, у яких група спочатку практикує співпрацю, потім розуміє бажану дію і, нарешті, саму дію. У той же час, звичайно, це не шкодує похвали і навіть найменший успіх може бути посилений винагородами.
У груповій терапії можна використовувати різні допоміжні засоби, такі як іграшки, простий спортивний інвентар, а також музичні інструменти, відео та комп’ютери. Зокрема, відповідні програми для занять різними видами діяльності у людей з МП за допомогою комп’ютерів завойовують дедалі більше прихильників серед терапевтів. Ми знаємо програми IBM і McIntosh.