МАДРІД, 26 (EUROPA PRESS)
Нещодавнє дослідження показало, що надмірна вага або ожиріння є фактором ризику кардіотоксичності у хворих на рак молочної залози, які отримують хіміотерапію, але воно не враховувало супутні фактори серцевого ризику або інші класичні фактори ризику кардіотоксичності, що виробляються антрацикліном та трастузумабом, відповідно. до дослідження, опублікованого в "PLOS Medicine" Елізе Каборе з Центру Жоржа-Франуа Леклерка та Шарля Генансії з Університетської лікарні Діжона (Франція) та їх колег.
Антрацикліни залишаються наріжним каменем терапії раку молочної залози в поєднанні з таргетними препаратами нового покоління, такими як трастузумаб. Обидва типи препаратів є основними причинами серцево-судинних захворювань, спричинених хіміотерапією.
Елізе Каборе та його колеги надають докази у своєму дослідженні, що ожиріння асоціюється з трикратним збільшенням ризику кардіотоксичності у хворих на хіміотерапії з раком молочної залози на ранніх стадіях, незалежно від інших предикторів кардіотоксичності.
Як зазначають автори, Результати свідчать, що пацієнти з надмірною вагою та ожирінням можуть отримати користь від ретельного обстеження серця та спостереження під час та після хіміотерапії.
Дослідники досліджували взаємозв'язок індексу маси тіла та кардіотоксичності, використовуючи перспективні дані, зібрані між 2012 і 2014 роками у французькому Національному дослідженні токсичності раку молочної залози (CANTO) з 26 онкологічних центрів. У дослідження було включено 929 пацієнтів із раком молочної залози від I до III стадій, які отримували лікування антрацикліном та/або трастузумабом.
На початку дослідження майже половина досліджуваної популяції страждала від надмірної ваги або ожиріння. Протягом середнього періоду спостереження 22 місяці після хіміотерапії кардіотоксичність спостерігалася у 29 пацієнтів (3,2%).
У порівнянні з групою нормальної ваги, група ожиріння була більш схильна до кардіотоксичності (8/466 проти 9/171), незалежно від інших предикторів кардіотоксичності. Крім того, кардіотоксичність була незалежно пов'язана з ожирінням та введенням трастузумабу.
На думку авторів, результати повинні стимулювати подальші дослідження механізмів, що пов'язують ожиріння з кардіотоксичністю.