Додати до Менділі

взаємозв

Резюме

Передумови

Хоча індекс маси тіла пов'язаний з кращими результатами при встановленій серцевій недостатності, вплив кардіореспіраторної форми на парадокс ожиріння менш чіткий.

Мета

Оцінити взаємозв'язок між харчовим статусом за індексом маси тіла та рівнями кардіореспіраторної підготовленості у пацієнтів із серцевою недостатністю.

Матеріали і методи

Поперечне та описове дослідження було проведено у 40 суб’єктів із серцевою недостатністю (вік 66,8 ± 11,4 року; індекс маси тіла 27,4 ± 4,8 кг · м –1; фракція викиду лівого шлуночка 40,5 ± 8,3%). Індекс маси тіла оцінювали як показник ожиріння, а ризик класифікували відповідно до міжнародних контрольних значень. Кардіореспіраторна придатність, виміряна за допомогою шестихвилинного тесту на ходьбу, і значення споживання кисню за VO2max, відстань та кількість досягнутих кроків були згруповані та порівняні за еталонними значеннями індексу маси тіла.

Результати

У суб’єктів з індексом маси тіла ≥ 25 кг · м –1 спостерігались негативні кореляції між відстанню, досягнутою в 6-хвилинному тесті ходьби (rho = -0,50), кількості етапів цього тесту (rho = –0,45), VO2max (rho = –0,49) та фракція викиду лівого шлуночка (rho = –0,32).

Висновки

Це дослідження припускає, що більш високі значення індексу маси тіла «парадокс ожиріння» не пов'язані з кращим рівнем кардіореспіраторної терапії за VO2max.

Анотація

Передумови

Хоча індекс маси тіла (ІМТ) пов'язаний із покращенням результатів при встановленій серцевій недостатності (СН), вплив кардіореспіраторної форми на парадокс ожиріння менш чіткий.

Об’єктивна

Метою цього дослідження було оцінити взаємозв'язок між індексом маси тіла та кардіореспіраторною придатністю з точки зору VO2 max у пацієнтів із СН.

Матеріал і методи

Поперечне перерізне описове дослідження було проведено на 40 пацієнтах із СН (вік 66,8 ± 11,4 року, ІМТ 27,4 ± 4,8 кг · м –1, LVEF 40,5 ± 8,3%). ІМТ вимірювали як показник ожиріння, а ризик класифікували за міжнародними показниками. Кардіореспіраторна підготовленість, виміряна за допомогою 6-хвилинного тесту на ходьбу (6’WT), споживання кисню за VO (2) max, відстань та кількість кроків, були згруповані та порівняні з еталонними значеннями індексу маси тіла.

Результати

У суб'єктів з ІМТ ≥ 25 кг · м -1, негативні кореляції спостерігались на відстані 6'WT (rho = –0.50), кількість кроків (rho = –0.45), VO (2) max (rho = –0.49 ) та LVEF (rho = –0,32).

Висновок

Це дослідження припускає, що більш високі показники індексу маси тіла, "парадокс ожиріння", не пов'язані з вищим рівнем кардіореспіраторної терапії з використанням VO (2) max.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску