Rev Chil Nutr, том 33, №3, грудень 2006 р

використання

ОРИГІНАЛЬНІ ТОВАРИ

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ФОТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛІВ ДЛЯ ВИМІРЮВАТИ РОЗМІР ХАРЧОВИХ ПОРЦІОНІВ

ВАЛІДАЦІЯ ФОТОГРАФІЙ ХАРЧУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ КІЛЬКІСНОЇ РОЗМІРУ ПОРЦІОНУ

Лора Лопес Б., Ельза Лонго Н., Марія Карбаллідо П., Пола Ді Карло

Школа харчування. Школа медицини. Буенос-Айресський університет

Метою цього дослідження було перевірити корисність атласу фотографії продуктів харчування для оцінки розмірів порцій їжі. Інструмент тестували у 76 дорослих, з яких 34 були професіоналами, а 42 мали лише початкову школу. Вибрані продукти харчування зважували перед їх вживанням, а пізніше для опитування розмірів порцій їжі складали анкету з фотографіями продуктів. Загальна кількість виправлених відповідей становила 60,9% в університетській групі та 52,7% в групі початкової школи (p = 0,07). Кореляція між реальною вагою та розрахунковою вагою для загальних спостережень була хорошою [r = 0,722 (p = 0,003)], а відсоток коливань між обома вагами мав діапазон від - 29% до + 256%. Моделі фотографій продуктів харчування наближують розміри порцій їжі, тому вони є корисними інструментами для використання в обстеженнях харчування.

Ключові слова: атлас фотографії їжі; розміри порцій їжі; обстеження харчування; харчові моделі.

Метою цього дослідження було перевірити корисність фотографічного атласу для оцінки ваги порцій їжі. Прилад тестували на 76 дорослих; з них 34 професіонали та 42 люди з початковою освітою. Вибрані продукти харчування зважували перед споживанням, а згодом дізнавались про отриману кількість, використовуючи для оцінки фотографії атласу. Відсоток правильних спостережень становив 60,9% у групі з університетським навчанням та 52,7% у групі з початковою освітою (p = 0,07). Знайдена кореляція для загальної суми оцінок між оціненою вагою та фактичною вагою була високою та значущою r = 0,722 (p = 0,003), а відсоток коливань між обома вагами коливався від -29% до + 256%. Фотографічні моделі їжі пропонують наближення до споживаних порцій, тому вони є корисним інструментом для проведення обстежень продуктів харчування.

Ключові слова: фотографічний атлас; порції їжі; оцінка споживання їжі; опитування продуктів харчування: наочні моделі харчування

Вступ

Одним із найскладніших кроків при проведенні обстежень продуктів харчування є оцінка розміру споживаних порцій. Помилки, коментовані в цьому випадку, призведуть до упереджень у розрахунку оцінюваних поживних речовин, отже, необхідно мати можливість досягти максимально можливої ​​точності в цьому завданні.

Для поліпшення концептуалізації розміру порцій їжі, спожитих під час розробки опитування, та зменшення похибки, пов’язаної з її оцінкою, можуть бути використані різні наочні посібники, які традиційно використовуються, як правило, тривимірні, такі як зразки їжі реальні або їх копії, моделі посуду та посуду та моделі упаковки харчових продуктів, або двовимірні моделі, такі як фотомоделі чи малюнки на продуктах харчування. Порівняння порцій із обсягом предметів звичного використання, таких як кулі різного розміру, коробки з картками або сірниками, кисті рук або пальців рук, також широко використовувались як наочні посібники (1-4).

В останні роки були розроблені інші альтернативи, такі як інструменти у формі регульованих шаблонів різного розміру, спеціально розроблені для оцінки ваги порцій їжі трикутної форми, таких як тістечка, пироги або піца; або шаблони круглої форми для оцінки розміру таких продуктів, як коржі, печиво або млинці. Ще однією нещодавньою пропозицією є використання цифрової фотографії для запису поданих порцій та залишків після передбачуваного споживання, таким чином, споживаної кількості (5-10).

Різні наочні посібники можуть використовуватися як окремо, так і в поєднанні, і коли вони використовуються в епідеміологічних дослідженнях, як і інші вимірювальні прилади, вони повинні бути перевірені перед їх застосуванням на місцях, щоб знати їх надійність. Валідація вимірювального приладу передбачає знання ступеня точності, з якою він вимірює те, що призначений для вимірювання. Отже, знання справжньої ваги споживаної або поданої їжі є однією з необхідних умов для правильної перевірки інструментів, що використовуються для оцінки розміру порцій їжі (11).

Фотографічні атласи - широко використовуваний двовимірний наочний посібник. Попередні дослідження, які оцінювали використання цього типу матеріалів, посилаються на ступінь відповідності між поданою порцією та оціненою, яка коливається від 50 до 60%, тоді як інші внески вказують на те, що їх використання покращує оцінку кількості споживаються, коли їх використовують як замінник визначення „середньої порції” їжі (12–15).

Матеріали та метод

Кількісне визначення порцій їжі та заготовок, що подаються, оцінювали за допомогою візуальних моделей їжі в групі з 76 осіб, які отримували обід у лікарні доктора Д. Паруасієна, Ла Матанса, провінція Буенос-Айрес. Учасники були обрані випадковим чином, і перед початком дослідження їм були роз'яснені цілі та попрошена згода на участь у ньому. Результати були проаналізовані спільно та порівняльно між групою, яка представила університетський рівень освіти, який складався з 34 фахівців з медичного персоналу лікарні, та групою з первинними дослідженнями, складеною з 42 супутників лікарні.

Їжами та препаратами, які оцінювались, були ром: міланеза (м’ясо, покрите сухарями), м’ясо (чурраско де плече), салат, помідор, свіже яблуко та білий рис. Фотографічні моделі містили від 2 до 4 кольорових зображень порцій із такими вагами: міланська, 65 г, 120 г та 175 г одиниць; плечона шинка з чурраско, одиниці 50 г, 100 г і 150 г; яблуко, 150 г та 200 г одиниць; помідор, порції 50 г, 100 г, 150 г і 200; салат, порції по 25 г і 50 г; вареного рису, порціями по 50 г, 100 г, 150 г і 200 г.

Учасники отримали вибрані страви в рамках обідного меню, яке подається в лікарні. Їжу зважували на електронній вазі ємністю 2000 г з чутливістю 1 г (марка HCR®, модель 3201), визначаючи у кожного респондента отриману кількість у грамах.

Протягом 60 хвилин після обіду кожного випробовуваного опитували про розмір порції, яку вони отримали, використовуючи фотографії візуальних моделей їжі для цієї оцінки. Відповіді, виявлені в межах 15% відхилення від реальної ваги поданої порції, вважалися правильними.

Статистичний аналіз: Результати отриманих відповідей виражали у відсотках та відповідних 95% довірчих інтервалах. Для оцінки відмінностей у відсотковому співвідношенні правильних відповідей між обома групами був використаний тест Квадратного квадрата, який прийняв рівень значущості

Загальний відсоток правильних спостережень становив 56,8%. Відсотки узгодженості між поданою порцією та розрахунковою порцією представлені в таблиці 1, яблуко було найкращою оціненою їжею, а м’ясо (чурраско та міланеза) - найбільшим похибкою. Знайдена кореляція для загальної суми оцінок між оціненою вагою та реальною вагою була високою та значущою (r = 0,722; p = 0,003).

На рисунку 1 показано діапазон, який спостерігається у відсотках різниці між поданою порцією та розрахунковою кількістю для кожної їжі. Зазначається, що рис був їжею, яка демонструвала найбільшу мінливість у діапазоні від -29% до + 256%, тоді як яблуко - їжею з найменшими варіаційними варіаціями між розрахунковою вагою та вагою поданої порції: від - Від 29% до + 56%.

У другому аналізі були оцінені відмінності в інтерпретації фотографічного атласу між двома групами населення з різним рівнем освіти.Характеристики віку, статі та освіти обох груп спостерігаються в таблиці 2. Істотних відмінностей у загальна кількість правильних спостережень при порівнянні між групами

серед професіоналів та групи з первинними дослідженнями, із загальним відсотком задовільних відповідей 60,9% (95% ДІ: 54,8% - 67,2%) серед професіоналів та 52,7% (95% ДІ: 46,3% - 59,1%) у групі нижчого рівня освіти (p = 0,07).