Постраждалих було більше 3 мільйонів
Бліді та худі тисячі підлітків все ще щодня блукають напівзанедбаними селами Гомеля - білоруського регіону, усіяного озерами та лісами, усі забруднені, на кордоні з Україною.
Це так звані "діти Чорнобиля", близько 50 тисяч підлітків, які 14 років тому, коли вибухнув четвертий реактор горезвісної АЕС, ледве почали повзати і ходити. Сьогодні рак щитовидної залози, спричинений радіоактивністю, споживає їх повільно, і багато з них пересуваються лише на інвалідному візку.
Напевно, переважна більшість байдужа до того, що сьогодні, нарешті, трагічна електростанція раз і назавжди закрита. Тому що клеймо цезію-137, просочене в їхніх тілах, не зникне далеко, коли один із дев'яти тисяч співробітників, які досі працюють на заводі, натискає білу кнопку, яка визначає офіційну смерть заводу.
Молодь Гомеля, регіону, який найбільше постраждав від вибуху, не єдина жертва найстрашнішої ядерної аварії в історії. Загалом чорнобильський жах охопив понад три мільйони людей, ще 300 000 людей загинув та забруднив 200 000 квадратних кілометрів території.
"Ядерне пекло" спалахнуло рано вранці 26 квітня 1986 року, коли несанкціонований експеримент вийшов з ладу і кришка четвертого реактора заводу підірвалась.
Вибух викинув в атмосферу рівні радіоактивності, еквівалентні 50 бомбам Хіросіми, і в один мить зруйнував життя сотень тисяч людей.
І коли хмара атомного палива поширилася над Україною, Росією, Білоруссю та частинами Європи, Кремль намагався приховати трагедію.
Через кілька годин після спалаху Радянський Союз - мантія якого в той час покривала Україну - докладно повідомив про харчування космонавтів Леоніда Кизима та Володимира Соловйова, які служили 44 дні на новій станції "Мир".
"Тепер вони можуть їсти свіжу цибулю, яку вирощують на вокзалі", уточнило офіційне агентство Tass.
Одночасно близько 600 000 новобранців відчайдушно працювали, не маючи жодного захисту та окутавшись пекельними температурами, контролювати бурхливий вогонь та будувати "саркофаг", масу бетону та сталі, що покриває зруйнований реактор.
Несамовита раса
В'ячеслав Осипов, колишній військовий і один з "ліквідаторів", згадує, що в цій шаленій гонці вони могли працювати лише три хвилини в зміну.
"Ми страждали від страшних головних болів, у нас було сухе горло і потріскані губи", - говорить Олексій Санталайнен, інший волонтер, і додає: "Найбільше болі завдали мені екіпаж вертольота, який, кидаючи бетонними блоками в саркофаг, яким вони були здивований полум'ям та радіоактивним пилом ".
Відразу після витоку радіоактивних речовин загинув 31 чоловік. Протягом наступних тижнів цей показник зріс до 8000. Мало, порівняно з 300000, які страждали на лейкемію в наступні роки.
Багатьох можна було б врятувати, якби евакуація не зайняла так багато часу: майже через три дні після вибуху радянська влада повідомила про "серйозну аварію" в Чорнобилі, після того як шведська електростанція, яка виявила витік радіоактивних сигналів, забила сигнал тривоги.
Близько 250 000 постраждалих були евакуйовані з районів, де радіоактивність досягає надзвичайно високих рівнів. Однак звіт ООН показує, що сьогодні на забруднених територіях проживає два з половиною мільйони людей, а в районах надзвичайного ризику - 50 000.
Довгий торг
Закриття АЕС завершується сьогодні 14-річним торгом між Заходом та Україною, який прийняв остаточне закриття лише за умови отримання фінансування для створення альтернативних джерел енергії.
У той час Чорнобиль продовжував працювати з трьома реакторами, поки в 1991 р. Реактор номер один не згас, а в 1996 р. Номер два не спожив свій термін експлуатації.
Перетягування каната урядом Києва та міжнародним співтовариством поступилося у 1995 році, коли Група сімох (найбільш промислово розвинених країн) пообіцяла свою фінансову допомогу на 3,1 мільярда доларів. Тим часом Захід виділив понад 7 мільярдів на медичні та соціальні програми, а тепер Європейський Союз надав позику на 585 мільйонів. Гроші підуть на ремонт "саркофага", що покриває пошкоджений реактор - який небезпечно тріснув - та завершити будівництво двох реакторів на заводах Хмеліницького та Рівного, обидва типу ВВЕР-1000, відмінних від Чорнобильських РБМК.
Однак сьогодні в Росії працює 15 реакторів моделі РБМК, ідентичних чорнобильським. Після трагедії лише в цій країні на її атомних станціях було зареєстровано 300 аварій.
Навіть якщо сьогодні натиснути знакову білу кнопку, і Чорнобиль стане зловісною і старовинною спорудою і трагічною пам’яттю, привид нової катастрофи пролетить над планетою ще багато років.