У 1976 році мумія Рамзеса Великого була вивезена до Франції для проведення ряду досліджень та консерваційних робіт з використанням найсучасніших методів сучасності. Фараона прийняли в галльській країні так, ніби він був активним главою держави.

13 жовтня 2020 р

мумії Рамзеса

26 вересня 1976 року Рамзес II, найстаріший і найвідоміший фараон (царював не менше 67 років), став першим царем Стародавнього Єгипту, який сів на літак. Тритисячолітню мумію монарха завантажили на військовий літак пропелера типу Transall всередині спеціально виготовленого саркофага з дубового дерева, ударо-, пожежо- та непотоплюваного дерева. Члени Рамзеса були забиті між папером, бавовною та поролоном, щоб захистити їх від турбулентності подорожі. Фараон їхав до Франції, до аеропорту Ле-Бурже, де його вшановували як главу держави пізніше перевести до Парижа, де мумія короля мала пройти ретельне вивчення та відновлення це тривало б вісім місяців.

Глава держави з відзнакою

Рамзеса звільнили в аеропорту Геліополіса в Каїрі, також з відзнакою на посаді глави держави, і у супроводі та супроводі у будь-який час посол Франції в Єгипті та відома єгиптолог Крістіан Дерош-Ноблюкур (тодішній куратор відділу єгипетських старожитностей у Луврі), який ніколи не кинув би його. Після зльоту поїздка з Каїру здійснювалася на невеликій висоті, щоб уникнути турбулентності. Кажуть, що пілот, перш ніж покинути повітряний простір столиці, обійшов місто, щоб запропонувати старому фараонові останній погляд на землю, якою він правив. Коли літак увійшов у повітряний простір Франції, його супроводжували два військові літаки. Після прибуття Рамзеса прийняв державний секретар університетів Аліса Соньє-Сейте, посол Арабської Республіки Єгипет у Франції, генерал-генерал авіаційної бази та загін Національної гвардії. Державний секретар вимовив такі емоційні слова: "Франція віддає честь останкам одного з найбільших глав держав всієї античності".

"Франція, вітайте останки одного з найбільших глав держав всієї античності".

Але виїзд фараона за кордон не пройшов без труднощів. Він був предметом тривалих переговорів між двома країнами. Французьке законодавство вимагало, щоб "будь-яка людина, жива або мертва", яка в'їжджала на її територію, мала мати при собі дійсний документ, що посвідчує особу, щоб легально в'їхати до країни, тому Влада Єгипту повинна була видати відповідні імміграційні документи, щоб старий фараон міг подорожувати без проблем. Таким чином, Рамзес також став першим фараоном, який отримав "паспорт".

Ехнатон, перший революціонер Єгипту

Гриби та бактерії

Але як щодо мумії Рамзеса II? Чому було прийнято рішуче рішення перенести її так далеко від дому, у безпрецедентну подорож? Причиною став його делікатний стан. Розріз, через який древні бальзаматори видаляли органи монарха, ставав все ширшим і ширшим, і це погіршення насторожило вчених, які вивчали його на початку 1970-х. Крім того, серія невеликих «щілин» також пронизувала полотняну обгортку, яка закривала руки, ноги та бюст Рамзеса. Він також мав 16-дюймовий розріз попереку стегна. І, що найбільше хвилює, Коли дослідники відкрили скляну коробку, де мумія була виставлена ​​в Єгипетському музеї в Каїрі, вони помітили сильний запах, який видавав присутність бактерій і грибків. Якщо мумію Рамзеса потрібно було врятувати, потрібно було негайно втрутитися.

Коли скляну коробку, де була виставлена ​​мумія, відкрили, вони помітили сильний запах, який видавав присутність бактерій та грибків.

Франція на той час мала наукові потужності, які дозволяли їй проводити найбільш відповідні дослідження та роботи з охорони, і галльська країна зробила доступними для вчених сорок лабораторій та найсучасніші діагностичні інструменти на даний момент. Таким чином розпочнеться те, що охрестили як "Проект Рамзеса II". Фараона перевели до Парижа і розмістили на третьому поверсі Музею людини в столиці, де у двох кімнатах було дозволено "поселити його", з кондиціонером для підтримки належної температури та вологості. Вікна також були замуровані, щоб запобігти проникненню сонячного світла.

Загадкова "кричаща мумія"

Поглиблене вивчення

Щоб перейти до вивчення мумії Рамзеса, її ретельно поклали на стіл з оргскла, щоб полегшити її перенесення. Вченим було заборонено видаляти тканину з мумії, але їм було дозволено досліджувати будь-який пухкий матеріал, що прилип до неї.Звідси їм вдалося ідентифікувати 60 різних видів грибів (один з них, Daedalea biennis, особливо руйнівний), особливо на спині. Вивчивши порожнину, з якої витягли нутрощі, вони виявили загалом ще 379 колоній грибів, розділених на 89 видів.

Дослідники досліджували інтер’єр мумії Рамзеса, щоб дізнатись про стан здоров’я фараона протягом останніх днів життя. Для нього вивчав черевну порожнину ендоскопом і вони використали електронний скануючий мікроскоп для дослідження волосся (вони виявили, що фараон пофарбований хною).

Також використовувались найдосконаліші рентгенологічні методи того часу. Ксерорадіографія, техніка, яка дозволяє реєструвати як тверду, так і м’яку тканину, встановив, що фараон страждав артритом, а також жорсткість сонної артерії (атеросклероз); Вони також змогли перевірити жахливий стан його зубів: у літнього монарха не вистачало першого нижнього моляра і він страждав на дуже серйозний зубний абсцес, що, можливо, спричинило його смерть. Хромоденситографія (система, за допомогою якої дослідники можуть переносити сірі, світлі та темні кольори від рентгенівського знімка в різні кольори) виявила, що у фараона була зламана шия, можливо через маніпуляції з тілом під час бальзамування.

У літнього монарха не вистачало першого нижнього моляра і він страждав на дуже серйозний зубний абсцес, що, можливо, спричинило його смерть.

Але мабуть, одним із найдивовижніших відкриттів була наявність у черевній порожнині листя тютюну (Нікотіана табакум). Знахідка викликала більше запитань, ніж відповідей: це був особливий випадок чи ця рослина відігравала певну роль у процесі муміфікації?

"Ушабті", слуги з-за могили

Остаточне налаштування

Після вивчення мумії консерватори взяли його на себе. Вони продовжили чистити та фіксувати пов’язки, які все ще покривали частину тіла фараона, особливо руки та ноги. Їх очищали від піску та пилу, а пухкі шматки тканини зшивали лляними нитками перед тим, як мумію знову загорнули. Також з Лувру було знайдено полотняну плащаницю 19-ї династії, яку кілька разів промили дистильованою водою і покрили мумією фараона. Труну також ретельно реставрували. Врешті-решт, монарх був покладений назад у свою труну і піддають інтенсивному кобальтовому «гамма-душу» для повного усунення грибків і бактерій. Процес відбувався на ядерному об'єкті за межами Парижа, зокрема в Центрі ядерної енергії в Греноблі.

Монарх був знову депонований у своїй труні та підданий інтенсивному "зливу" гамма-променів кобальту, щоб повністю усунути грибки та бактерії.

У травні 1977 року королівську мумію знову посадили в літак з усіма запобіжними заходами щодо повернення до країни походження та звільненої французькими владами з тією ж формальною церемонією, що і після прибуття. Потрапивши в Єгипет, фараона витягли з упаковки, і присутні були в захваті від роботи, виконаної експертами. Президент Єгипту Анвар ель-Садат направив щиру телеграму своєму колезі, президенту Франції Валері Жискару д'Естену, в якій сказав: "Мій дорогий і великий друг. Я дякую Франції за велику роботу ваших експертів. Науково-технічне співробітництво наших країн зробить майбутні покоління гордими ". Відтоді Рамзес II, "вилікуваний" від своїх прихильностей, відпочиває тепер, назавжди, у кімнаті королівських мумій Єгипетського музею в Каїрі.