Том 6/No 3/1999
Найбільш часті причини порушень менструального циклу в амбулаторному відділенні ендокринології
Найпоширеніші причини розладів менструального циклу в ендокринологічній клініці
Івіца Лазурова, Пітер Кащак, Душан Трейбал, Андреа Букатова, Зузана Дідекова
Порушення менструального циклу є загальним симптомом у жінок, які проходять обстеження в ендокринологічних клініках. У цій роботі автори ретроспективно аналізують причини розладів менструального циклу у жінок у віці від 18 до 40 років, обстежених в ендокринологічній клініці лікаря-терапевта.
Найпоширенішою причиною була гіперпролактинемія (49,2%), другою за поширеністю причиною були захворювання щитовидної залози (20%), переважно первинний гіпотиреоз. На третьому місці були пацієнти з лютеїновою недостатністю без інших гормональних відхилень (15,5%). Виникло до 5% синдрому полікістозних яєчників, стероїдної ферментопатії та гіпергонадотропного гіпогонадизму. Гіпогонадотропний гіпогонадизм був найменш поширеним (1,5%), тобто гіпоталамічна аменорея. У групі гіперпролактинемій слідували ідіопатичні (41%), найпоширенішою була латентна (34%) гіперпролактинемія, а макропролактиноми та мікропролактиноми були представлені у 25%. Через відносно високу частоту прихованої гіперпролактинемії, автори рекомендують не тільки базальний рівень пролактину, але і його динамічне дослідження. (табл. 1, рис. 3, літ. 13).
Ключові слова: порушення менструального циклу, гіперпролактинемія, гіпотиреоз.
Автори ретроспективно проаналізували причини порушень менструального циклу у жінок (у віці 18-40 років), обстежених в амбулаторному відділенні ендокринології.
Найчастішою причиною була гіперпролактинемія (49,2%) та захворювання щитовидної залози (20%), переважно первинний гіпотиреоз. 15,6% жінок мали лютеїнову недостатність з нормальним гормональним рівнем (невідома етіологія), 4,5% мали синдром полікістозу яєчників, стероїдні ензимопатії та менопаузу. У 1 пацієнта (1,5%) спостерігалася гіпоталамічна аменорея. Порядок причин гіперпролактинемії був таким: ідіопатичний (41%), прихований (34%) та пролактиноми (25%).
Ми прийшли до висновку, що найбільш частою причиною порушень менструального циклу у жінок віком 18-40 років, які обстежуються в амбулаторному відділенні ендокринології, є гіперпролактинемія та первинний гіпотиреоз. Більш висока частота прихованої гіперпролактинемії вказує на те, що для оцінки порушень менструального циклу або стерильності необхідні не тільки базові рівні пролактину, але й динамічні тести (Таблиця 1, рис. 3, посилання 13).
Ключові слова: менструальний цикл, гіперпролактинемія, гіпотиреоз.
ПРАКТИЧНА ГІНЕКОЛОГІЯ, 6, 1999, No. 3, с. 96-99
Захворюваність на ВПЛ-інфекції шийки матки у жінок у перименопазі та постменопазі
Захворюваність на шийкову інфекцію ВПЛ у жінок у перименопаузі та постменопаузі
Мартін Редеча, Мирослав Корбеш, Мирослав Боровськ ̆
Автори представляють результати обстеження ВПЛ-інфекції шийки матки у жінок в пери- та постменопаузі. Вони досліджували шляхом гібридизації ДНК. Вони обстежили загалом 174 жінки в пери- та постменопаузі, з них 96 жінок (55,17%) із середнім віком 51,2 року (віковий діапазон 46-60 років) не приймали ЗГТ та 78 жінок (44,83%) з середній вік 51, 3 роки (46-58 років) займав принаймні 6 місяців до обстеження ЗГТ. Автори порівнюють результати обстежень з обстеженнями, проведеними в контрольній групі із 143 здорових жінок. У контрольній групі вони виявили частоту зараження ВПЛ на шийці матки у 15,4%, тоді як у пери- та постменопаузі - у 9,8%. З них частота зараження становила 9,4% у жінок без ЗГТ та 10,3% у жінок із ЗГТ. Відмінності у захворюваності на інфекції між групами жінок статистично незначні (табл. 5, літ. 35).
Ключові слова: ВПЛ-інфекція, шийка матки, передракові ураження, гормонозамісна терапія.
Автори статті представляють результати обстеження ВПЛ-інфекцій шийки матки у жінок у періоді пери- та постменопаузи. Обстеження проводили методом гібридизації ДНК. Вони разом обстежили 174 жінки в пери- та постменопаузі, з них 96 жінок (55,17%) із середнім віком 51,2 року (46-60 років) не приймали ЗГТ та 78 жінок (44,83%) із середнім показником. вік 51,3 року (46-58 років) приймав ЗГТ принаймні 6 місяців до обстеження. Автори порівнюють результати обстежень з обстеженнями, проведеними на контрольній групі із 143 здорових жінок. У цій групі вони визначають, що інфікування ВПЛ маточної шийки матки відбулося у 15,4%, тим часом у пери- та постменопаузі з'ясувалося, що вона спостерігається у 9,8%. Від цього у жінок без ЗГТ інфекція спостерігалася у 9,4%, а у жінок із ЗГТ - у 10,3%. Різниця в частоті інфекцій між окремими групами жінок статистично незначна (Табл. 5, посилання 35).
Ключові слова: ВПЛ-інфекція, шийка матки, передраки, гормональна замісна терапія.
ПРАКТИЧНА ГІНЕКОЛОГІЯ, 6, 1999, No. 3, с. 100-104
Моносомія X при спонтанних абортах у 1992-1998 рр
Моносомія X у наборі спонтанних абортів у 1992-1998 рр
Вієра Гейслерова, Марія Пуркова, Тетяна Браксаторисова, Єва Пагбйова
Автори зосереджуються на визначенні частоти виникнення моносомії X у наборі спонтанних абортів з району Братислави, які вони цитогенетично досліджували в період з 1992 по 1998 рік в Інституті медичної біології ЛФУК в Братиславі. З 1607 зразків спонтанних абортів цитогенетичний аналіз був успішним у 1028 випадках (63,97%). З них діагностовано 292 патологічних каріотипи (28,4%). З патологічних каріотипів 64 випадки моносумінів X були у чистому та мозаїчному вигляді. У 58 випадках це була чиста моносомія X, а в 6 випадках - форма мозаїки. Автори мають справу з причинами хромосомних аберацій, особливо моносомією X (Рис. 1, літ. 8).
Ключові слова: викидень, хромосома, пластичний каріотип, X моносомія.
Метою роботи було оцінити частоту моносомії X у наборі зразків спонтанних абортів з регіону Братислави, які аналізували цитогенетично на кафедрі медичної біології медичного факультету університету Коменського в Братиславі. Цитогенетично обстежено 1607 зразків спонтанних абортів, і аналіз був успішним у 1028 випадках (63,9%). З цієї кількості виявлено 292 патологічних каріотипи. 64 з них були діагностовані як моносомії X, як у чистій, так і мозаїчній формах, а саме 58 чистих моносомій X та 6 мозаїцизмів. Обговорюються причини походження хромосомних аберацій, особливо моносомії X (Рис. 1, посилання 8).
Ключові слова: спонтанний аборт, хромосома, патологічний каріотип, моносоми X.
ПРАКТИЧНА ГІНЕКОЛОГІЯ, 6, 1999, No. 3, с. 105-107
Випадок актиномікотичного тубооваріального абсцесу
Актиномікотичний тубооваріальний абсцес
Петро Бренішин, Мирослав Олеар
Автори описують повідомлення про випадок актиномікотичного тубооваріального абсцесу в внутрішньоутробному пристрої та обговорюють можливості профілактики, діагностики та лікування таких станів. (літ. 9).
Ключові слова: актиномікоз, тубо-яєчниковий абсцес, внутрішньоматкова контрацепція.
Випадок актиномікотичного тубо-яєчникового абсцесу та можливості профілактики, діагностики та лікування описані та обговорені авторами (Посилання 9).
Ключові слова: актиномікоз, тубо-яєчниковий абсцес, внутрішньоматкова контрацепція.
ПРАКТИЧНА ГІНЕКОЛОГІЯ, 6, 1999, No. 3, с. 108-110
Інтерес медичних фахівців до пуповинної крові
Медичні інтереси до пуповинної крові
У гінекології відкривається новий проспект збору зразків пуповинної (плацентарної) крові для трансплантації кісткового мозку. За останні 30 років трансплантація кісткового мозку стала загальноприйнятим і часто застосовуваним терапевтичним методом для лікування пацієнтів з важкими захворюваннями, що загрожують життю (гемобластоз, імунодефіцит, метаболічні пошкодження кровотворення тощо). Пуповинна кров є цінним джерелом стовбурових клітин для відновлення кісткового мозку. В оглядовій статті автор подає огляд нової інформації, представленої на симпозіумі у Відні (19 червня 1999 р.). (літ. 5).
Ключові слова: пуповинної крові, плацентарної крові, кісткового мозку, трансплантації кісткового мозку.
Перед гінекологами відкрито теперішній і перспективний об’єкт, спрямований на відбір проб пуповинної (плацентарної) крові для трансплантації кісткового мозку. Трансплантація кісткового мозку стала прийнятою протягом останніх 30 років і часто застосовується як терапевтичний метод для лікування пацієнтів, які страждають на захворювання, що загрожують життю (гемобластоз, імунодефіцит, порушення обміну речовин тощо). Пуповинна (плацентарна) кров є корисним джерелом стовбурових клітин для відновлення кісткового мозку. В оглядовій статті обговорюється тематичний розподіл згідно із симпозіумом у Відні (19 червня 1999 р.) (Посилання 5).
Ключові слова: пуповинної крові, плацентарної крові, трансплантації кісткового мозку.
ПРАКТИЧНА ГІНЕКОЛОГІЯ, 6, 1999, No. 3, с. 111-112
Фактори, що впливають на загоєння хірургічної рани
На основі клінічного досвіду автор аналізує можливості попередження ускладнень, пов’язаних із загоєнням хірургічних ран у гінекологічних хворих. Він рекомендує комплексний підхід до пацієнтів щодо його основного захворювання, загального стану здоров'я пацієнта, детально аналізує передопераційні фактори ризику та фактори ризику під час операції (табл. 1, літ. 7).
Ключові слова: хірургічна рана, загоєння хірургічної рани, ускладнення, профілактика.
ПРАКТИЧНА ГІНЕКОЛОГІЯ, 6, 1999, No. 3, с. 113-114
Юридичні аспекти та проблеми забезпечення реанімації та інтенсивної терапії
ПРАКТИЧНА ГІНЕКОЛОГІЯ, 6, 1999, No. 3, с. 115-118